За два роки російської неволі Надія Савченко сміялася в обличчя суддям, лаялася на слідчих і лише один раз заплакала у СІЗО. ВВС Україна зібрала фото, що ілюструють її ставлення до процесу. 

Такою Надія Савченко була раніше - під час навчання у Харківському університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Знімок зроблений 18 червня 2008 року.11 листопада 2014-го - Басманний суд Москви розглядає скаргу Надії Савченко на призначення їй стаціонарної психолого-психіатричної експертизи.Станом на 4 березня 2015-го Надія голодує вже більше двох тижнів, її здоров'я на межі.Судді визнають законним рішення не допустити її на сесію ПАРЄ, хоча вона входить до української делегації у складі організації.Російські лікарі намагалися не пустити льотчицю на засідання суду 26 березня 2015-го, однак вона доручила адвокатам не брати участь в засіданні без неї.На той час вона вже частково припинила голодування і, за словами захисників, трохи їсть.Суд 29 вересня назвала "останнім боєм" і в листі висловила переконання, що він справедливим не буде. У той день вона також розповіла, як, за її словами, опинилася у полоні, а на засіданні продемонстрували відео, де українка у руках бойовиків нібито ще до моменту вбивства двох журналістів, у якому її звинуватили.1 лютого 2016-го Надія виступає російською - аби не затягувати час. Того дня вона також сказала суду, що впізнала в одному зі своїх викрадачів Павла Карпова, помічника Владислава Суркова, але судді відмовилися викликати його.9 березня 2016-го Надія виголосила у суді своє "останнє слово", під час якого показала середній палець тим, хто її судить, а також заспівала гімн України і вигукнула "Слава Україні!".Надію Савченко засудять до 22 років ув'язнення. "Апеляцію на неіснуючий суд не подаю", - скаже тоді вона.

Фотокореспонденти нечасто мали нагоду робити знімки Надії, і мало не кожне нове фото із зали суду розліталося шпальтами світових видань.На тлі конфлікту на Сході образ Надії Савченко став одним із головних візуальних та ідейних символів України. За нею стежить міжнародна спільнота, її фото з'являються на вулицях українських міст, мітингах та демонстраціях. Її чекають вдома.