Платники податків, які належать до малих підприємств, можуть надсилати податкову звітність до органу доходів і зборів поштою. Таке відправлення здійснюється не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.
На поштовому відправленні у нижній правій його частині відправник пише найменування одержувача та його адресу в такій послідовності: назва вулиці, номер будинку, найменування населеного пункту, району, області.
Найменування відправника та його адресу слід писати у лівій верхній частині поштового відправлення в порядку, передбаченому для написання адреси одержувача.
Поштовий індекс на листах пишеться стилізованими цифрами чорнилом або кульковою ручкою (за винятком червоного, жовтого та зеленого кольорів).
У верхній частині поштового відправлення відправник робить позначку «Звіт». При цьому платник податків (відправник) заповнює бланк рекомендованого повідомлення про вручення на своє ім’я або на ім’я особи, якій належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення адресатові. Також складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.
Звертаємо увагу, що у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків (ПП) звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації. Водночас ПП протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
Важливо пам’ятати, що незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення ПП зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Податковим кодексом України (далі — ПКУ).
Нагадаємо, податкова декларація подається до органу доходів і зборів за вибором ПП, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
— особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
— надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
— засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Порядок подання податкової звітності до контролюючих органів передбачений ст. 49 ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.
Порядок оформлення поштових відправлень із вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року №799 із змінами та доповненнями.
Коли паперові носії додавати не потрібно
Якщо ПП подає до органів доходів і зборів податкову звітність в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку з накладанням електронного цифрового підпису, то роздруковані оригінали на паперових носіях не додаються.
Якщо ПП подає оригінали документів податкової звітності на паперових носіях, то за бажанням може надати копії таких документів в електронному вигляді на електронних носіях (магнітних дисках, флеш-картах, компакт-дисках).
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Порядок подання податкової звітності до контролюючих органів передбачено ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року№2755-VI із змінами та доповненнями.
Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку затверджена наказом ДПА України від 10. 04. 2008 р. №233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16. 04. 2008р. за №320/15011.
Оподаткування сум допомоги на лікування та медичне обслуговування платника за рахунок благодійної організації
До розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ПП не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника за рахунок коштів благодійної організації за наявності відповідних підтвердних документів.
Зокрема такими підтвердними документами можуть бути:
— документи, що підтверджують потребу фізичної особи — платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану ПП);
— документи про надання послуг на лікування або медичне обслуговування, що ідентифікують постачальника послуг та ПП, якому вони надаються;
— обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші необхідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.
Відповідно ці кошти не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Детальніше це питання висвітлено в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум допомоги на лікування та медичне обслуговування платника податку за кордоном за рахунок благодійної організації, затвердженій наказом Міндоходів України від 10. 04. 2014 р. №235.
Інформаційно-комунікаційний департамент