ЗАСІДАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ
Нестандартні рішення уряду покликані захистити економіку від зовнішніх ризиків
Про нову економічну політику Прем’єр-міністр Микола Азаров не втомлюється повторювати на всіх рівнях. Потреба в її запровадженні назріла, мабуть, так само, як і в 20-х роках минулого століття. З історії відомо, що саме неочікувані й нестандартні кроки забезпечили підвалини для різкого стрибка тодішнього народного господарства.
Від останнього сьогодні мало що залишилося, однак принципи й методи управління економічними процесами дають чинному уряду механізми й певний простір для маневру. За словами Прем’єра, з цим погоджується навіть місія Міжнародного валютного фонду, яка у своїй заяві відбила бачення конкретної ситуації в Україні. Одним із найголовніших висновків фахівців став той, що в цьому разі слід застосовувати не лише типові підходи, а й вдаватися до нестандартних.
«Сьогодні уряд розробляє рішення, які забезпечать скорочення дефіциту бюджету й дефіциту рахунку поточних операцій, збільшення валютних резервів, а також збереження, а головне — створення нових робочих місць», — так стримано Микола Азаров окреслив сферу актуальних питань сьогодення.
Реальним втіленням мрій про модернізацію та реконструкцію реального сектору є Державна програма активізації розвитку економіки на 2013—2014 рр. Її мета полягає в організації ефективного поштовху найперспективнішим і найсучаснішим галузям вітчизняної економіки, щоб спираючись на динаміку цих «локомотивів зростання», здійснити структурну перебудову вітчизняної економіки.
Конкуренція стимулює
У попередньому номері наша газета вже писала про те, що одним із таких «локомотивів» глава уряду вважає галузь інформаційних технологій. За розумного підходу вона здатна забезпечити значно більшу частку в структурі ВВП. «Збільшення частки IT-індустрії у валовому внутрішньому продукті країни — це шлях структурної модернізації нашої економіки і активізації економічного розвитку в умовах світової кризи, — переконаний Микола Азаров. — Цілком реально, що в 2015 році цей сектор економіки може складати не менше 10% ВВП. Таким чином, ми знизимо вразливість української економіки, традиційних сировинних галузей до зовнішніх ризиків».
У цьому контексті звільнення від податку на додану вартість та запровадження п’ятивідсоткового податку на прибуток дали змогу нашим ІТ-компаніям зберегти свої позиції на світовому ринку програмного забезпечення. Однак мало відстояти свої позиції, потрібен конкурентний поштовх, вважає Прем’єр.
Разом із групою народних депутатів, які активно включилися у пошуки стимулів для галузі, уряд віднайшов таку можливість у зниженні ставок оподаткування доходів фізичних осіб та при відрахуванні соціальних внесків, спеціально для ІТ-галузі.
А у Верховній Раді зареєстровано новий законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції. Своєму першому заступнику Сергію Арбузову Микола Азаров доручив узяти питання проходження цього законопроекту під особистий контроль.
Якість, контроль, доступність
Все, що робиться нині на фармацевтичному ринку, робиться в інтересах споживачів. У цьому, принаймні, переконує глава уряду. Ця сфера потребує наведення ладу й чіткого регулювання. Аби ми з вами купували в аптеках лише якісні ліки й за прийнятними цінами. Виявляється, саме на це, а не на зростання дефіциту й здорожчання зарубіжних медпрепаратів спрямовано закон про ліцензування імпортних ліків. За задумом авторів документа, в Україні має нарешті настати загальноприйнята європейська практика відповідальності за якість ліків.
«До нашої країни мають потрапляти тільки препарати, які реально використовують у світовій медичній практиці, і за ціною, яка співставна з ціною у сусідніх країнах, — переконував присутніх Микола Азаров. — Ось головні принципи, які закладені в заходи з наведення ладу на фармацевтичному ринку».
На вітчизняному ринку зареєстровано приблизно 14 тисяч найменувань медпрепаратів. А в сусідній Угорщині — вдвічі менше, що так само забезпечує потреби всіх сфер лікування. «Тобто надмірна кількість зареєстрованих препаратів аж ніяк не є питанням охорони здоров’я», — резонно зазначив Прем’єр.
Він також висловив незадоволення протидією недобросовісних чиновників до впровадження закону. Попри урядове рішення про поетапну реалізацію нових норм. Так, упродовж півроку діятиме заявний принцип: ліцензію видаватимуть просто за заявою імпортера. Контроль, либонь, передбачено запровадити опісля. У чому хочеться підтримати владу, так це у відкиданні спекуляцій щодо вірогідного дефіциту або припинення постачання ліків. Микола Азаров назвав такі висловлювання аморальними відносно пацієнтів, які мають право на доступне та якісне лікування.
«Я чітко заявляю, — резюмував Микола Азаров, — на фармацевтичному ринку буде встановлено цивілізовані правила, які мають забезпечити населення всім необхідним асортиментом сучасних лікарських засобів належної якості та за доступною ціною».
ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ
♦ Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень (проект закону);
♦ Про затвердження Державної цільової програми формування системи безоплатної правової допомоги на 2013—2017 роки (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про схвалення проекту Угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Ісландії про спрощення оформлення віз (розпорядження уряду);
♦ Про затвердження плану заходів з виконання у 2013 році Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні (розпорядження уряду).