На Полтавщині у розпалі поливний сезон. Цьогоріч він розпочався 20 квітня, а на 22 липня державними зрошувальними системами області було полито 4648 гектарів сільськогосподарських культур та проведено 10716, 2 гектарополивів. Порівняно з минулим роком площа поливу в господарствах збільшилася на 400 гектарів. Найбільше сільськогосподарських культур поливають: СТОВ «Придніпровський край» — 1020 гектарів, ТОВ «Рост-Агро» — 900, СФГ «Зеніт» — 550, СФГ «Ніколаєв» — 500, ТОВ СГП «Надія» — 442, ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» — 440, ТОВ «Відродження» — 200 гектарів. Про це «Урядовому кур’єру» розповів заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Олег Палій.

Операція «Інвентаризація»

За його словами, в області для забезпечення поливу 50,8 тисячі гектарів є 64 стаціонарні поливні системи. 11 систем, що охоплюють поливом 31,6 тисячі гектарів, обслуговують господарства, використовуючи державну частку основних меліоративних фондів, яка перебуває на балансі водогосподарських організацій.

Департамент агропромислового розвитку спільно з Регіональним офісом водних ресурсів у Полтавській області проводять роботу з аграріями і сприяють упровадженню поливу та підвищенню його ефективності на тлі посух, що дедалі частішають. Поширюють досвід передових господарств області, які відновили полив своїх сільгоспугідь, передовсім кукурудзи на насіння, буряків, сої.

Про підготовку до поливного сезону в області подбали заздалегідь. Як і минулими роками, перед його початком спеціалісти Регіонального офісу водних ресурсів провели з потенційними водокористувачами спільні виробничі наради. Згідно з розпорядженням голови Полтавської облдержадміністрації Олега Синєгубова, органи місцевого самоврядування організували інвентаризацію водних об’єктів та гідротехнічних споруд. За підсумками обстеження пройшли перевірку 2030 водних об’єктів. Із січня по травень працівники Кременчуцької дільниці Регіонального офісу водних ресурсів разом з водокористувачами впровадили комплекс відповідних технічних і господарських заходів.

У першому півріччі офіс витратив на поточний ремонт державних зрошувальних систем понад 247 тисяч гривень. Ще понад 620 тисяч гривень заплатили за ремонт водокористувачі.

Є кошти, будуть і потужності

Зрошувальні системи Полтавщини не функціонували по 10—15 років. Зокрема 1990-го в області поливали 40,3 тисячі гектарів, 2000-го — 1,1 тисячі, з 2007 року по 2013-й не поливали зовсім. За вісім років Кременчуцьке міжрайонне управління зрошувальних систем разом із сільгоспвиробниками відновили роботу шести потужних насосних станцій та 11 кілометрів магістрального каналу на Градизькій (Глобинський район) зрошувальній системі й насосну станцію — на Карпівській (Кременчуцький). За період з 2014 року по 2021-й площа поливу сільгоспкультур у межах систем збільшилася з 372 гектарів до 6 тисяч. Потужність Градизької системи нині становить 8,2 тисячі гектарів, Карпівської — 4,7 тисячі.

На ремонтні та пусконалагоджувальні роботи з відновлення цих двох міжгосподарських систем витратили 5,1 мільйона гривень, із них 3,9 мільйона гривень (77% загальної суми) — кошти водокористувачів, 891,3 тисячі гривень (17%) — Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства, а 295,6 тисячі гривень (6%) — обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Цього року договори на надання послуг із забору води на полив культур на Градизькій та Карпівській зрошувальних системах із Регіональним офісом водних ресурсів у Полтавській області уклали дев’ять сільськогосподарських підприємств. Але до кінця сезону ще далеко. Попереду спекотний серпень, тому кількість договорів може збільшитися.

Інфраструктуру збереже громада

У період паювання землі з меліоративними системами потрапили у приватну власність різних господарств та фізичних осіб. 2015 року зрошувані угіддя області використовували 997 землекористувачів та землевласників, серед них 52 сільськогосподарські підприємства різних форм власності, 945 фізичних осіб (з них 26 — фермерські господарства). Відповідно до законодавства, інфраструктура внутрішньогосподарських зрошувальних систем не підлягала приватизації. Щоб зберегти мережу, її дозволили безплатно передавати в комунальну власність територіальних громад.

На цей час у комунальну власність сільських громад передано системи площею 16,5 тисячі гектарів, або 32,5%. Із загальної площі зрошуваних земель 50,8 тисячі гектарів 46,6 тисячі гектарів використовують як богарні, але з ініціативи приватних підприємств та фермерських господарств можна відновити роботу наявних поливних систем області.

В області впроваджують сучасні технології зрошення сільськогосподарських культур поза межами наявних зрошувальних систем, зокрема крапельний полив. Такі технології застосовують на понад 1,4 тисячі гектарів.

Останнім часом через постійне зменшення водності річок на території Полтавської області виникла необхідність шукати нові водозабори, які забезпечать подачу води протягом поливного сезону і зможуть забезпечити системи крапельного поливу на невеликих зрошуваних ділянках.

А ТИМ ЧАСОМ

Без крапельного зрошення вже не обійтися

Рада національної безпеки і оборони України на засіданні 30 липня розглянула питання про забезпечення водою сільського господарства країни на тлі зміни клімату. Вирішили з наступного року максимально впроваджувати крапельне зрошення.

«З огляду на те, що відбувається у сільському господарстві, для гарантування продовольчої безпеки нашої країни з наступного року наші фермери максимально впроваджуватимуть крапельне зрошення», — уточнив Секретар РНБО України Олексій Данілов.