Зона — не санаторій, але й не буцегарня

ГУМАННІСТЬ

Умови в місцях позбавлення волі  далекі від європейських

Державна програма покращення умов утримання засуджених та осіб, узятих під варту, на 2006—2011 роки залишилася невиконаною — такого невтішного висновку дійшла Рахункова палата України, перевіривши ефективність використання виділених на програму бюджетних коштів. Хто винен, питання традиційно риторичне, тим паче, що й тих самих виділених коштів не вистачило покрити навіть половину потреб відомства.

Відтак завдання формування і реалізації чіткої стратегії хоча б наближення умов утримання засуджених та ув’язнених у нашій країні до міжнародних стандартів, залишаються такими ж нагальними, як і раніше, констатували учасники міжвідомчої наради, скликаної керівництвом Державної пенітенціарної служби для обговорення шляхів розв’язання наявних проблем. Їх безліч, причому багато з них накопичувалися впродовж десятиріч і вже сягнули критичної межі. Розв’язувати їх самотужки Держслужба при недостатньому фінансуванні не може.

Засуджені  і затримані мають право

Взяти хоча б невідповідність чинного законодавства вимогам міжнародних правових актів у сфері дотримання прав засуджених та затриманих. Зокрема щодо встановлення розумних термінів ув’язнення. Через недосконале кримінально-процесуальне законодавство в частині обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на стадії досудового слідства лише протягом минулого року зі слідчих ізоляторів було звільнено понад 1,8 тис. ув’язнених у зв’язку зі зміною запобіжного заходу. Ще понад 4,3 тис. осіб — після призначення судом покарання, не пов’язаного з позбавленням волі. Між тим, на їхнє утримання з державного бюджету було витрачено понад 80 млн грн.

Ще одне — переповненість слідчих ізоляторів, у яких понад наявні місця утримується 2,6 тисячі взятих під варту осіб, а також 310 засуджених до довічного позбавлення волі, яких неможливо перевести до установ виконання покарань через перенаповнення секторів максимального рівня безпеки. При цьому з 32 діючих слідчих ізоляторів майже половина збудована понад 100 років тому, п’ять — понад 200, 26 таких установ розташовані в центральній частині міст, що ускладнює їх реконструкцію. Не в кращому стані і виправні колонії з утриманням засуджених у приміщеннях казарменого типу, де неможливо забезпечити необхідні побутові і санітарно-гігієнічні норми. За висновками експертів підкомітету ООН проти катувань, які в кінці травня перебували в Україні, у наших пенітенціарних закладах непоодинокі випадки, м’яко кажучи, неналежного поводження із засудженими та ув’язненими, а самі умови утримання принижують людську гідність.

Серед інших «вузьких місць» — недолуга система охорони здоров’я засуджених, невирішені питання організації лікування хворих на туберкульоз та інші небезпечні інфекційні хвороби, критичний стан сфери виробничої діяльності установ виконання покарань і, хоч як це прикро, низький рівень соціальної захищеності пенітенціарного персоналу — людей, від яких значною мірою залежить зміст і характер реформ у цій сфері.

На державу  надійся,  але й сам…         

Що ж робити? Готувати нову програму, яка, як і попередня, буде далекою від реальних можливостей бюджету? Аби не повторювати пройденого, керівництво відомства підготувало пропозиції, спрямовані на державну підтримку пенітенціарної служби хоча б у плані найнагальніших завдань: розвантаження слідчих ізоляторів, переобладнання гуртожитків задля створення належних умов для ув’язнених, покращення медичного забезпечення тощо. Одночасно служба ініціює підготовку Концепції розвитку і модернізації системи виконання покарань, яка повинна визначити пріоритети державної політики у цій сфері, закріпити стратегію розвитку відомства, а також скоординувати зусилля органів влади і громадськості задля дотримання прав людини у місцях позбавлення волі.

Цікаво, що реалізувати Концепцію відомство передбачає насамперед за рахунок внутрішніх резервів — режиму жорсткого заощадження, інтенсивного запровадження інноваційних технологій на всіх напрямках службової діяльності. Як це буде на практиці, побачимо, численні громадські організації обіцяють тримати ці питання на постійному контролі. Зрозуміло інше — документ мусить стати реальною програмою приведення умов утримання засуджених і ув’язнених у відповідність з міжнародними стандартами і правилами. Не годиться європейській державі демонструвати середньовіччя навіть у такій специфічній сфері.

ДОСЛІВНО

Олександр ЛІСІЦКОВ,
голова Державної пенітенціарної служби:

— Стан утримання людей у місцях позбавлення волі завжди був і залишається одним із показників рівня цивілізованості суспільства та дотримання прав і законних інтересів громадян. Ми вбачаємо своє головне завдання в оптимізації діяльності служби, яка б забезпечувала захист інтересів особи, суспільства і держави не лише через створення відповідних умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, а й завдяки приведенню умов утримання цих осіб до вимог вітчизняного законодавства та міжнародних стандартів.

Профілактика робить свою справу

Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»

БЕЗПЕКА РУХУ. Працівники державтоінспекції Тернопільської області практикують різні форми роботи з порушниками правил дорожнього руху. Не забувають і про наочні чи психологічні методи впливу. Свого часу на узбіччі аварійно небезпечних ділянок автотрас виставляли розбиті в аваріях легковики. Цього літа на дорогах став патрулювати «кіноавтобус» ДАІ, в якому вмонтували телевізор, іншу відповідну апаратуру, розклали  фотоальбоми.

І телевізор, і фотоальбом аж ніяк не атрибути відпочинку, а засоби застереження для тих, хто вчинив дрібне порушення на дорозі. Приміром, перевищив швидкість більш як на 20 км/год., не зважив на вимогу дорожніх знаків, правил зупинки, стоянки, не надав переваги в русі пішоходам на пішохідних переходах тощо. Як відомо, за це інспектор ДАІ зобов’язаний скласти протокол і водієві доведеться заплатити 255 грн штрафу. Тепер замість цієї процедури працівник державтоінспекції запрошує водія-порушника до «кіноавтобуса» переглянути кількахвилинний відеоролик із жахливими кадрами ДТП. Пропонують погортати фотоальбом зі світлинами з місць скоєння автопригод.

— Трагічні наслідки ДТП, зафіксовані відеокамерою чи фотоапаратом, не можуть не вражати, а то й шокувати, — зауважує старший інспектор відділу ДАІ в області Микола Лецкалюк. — Після їх перегляду водій принаймні задумається над своєю поведінкою на дорозі.

До слова, повчальний відеоролик про наслідки аварій автоінспектори запрошують подивитися не лише горе-водіїв. Пасажири теж  стають учасниками такого «кіноперегляду», — аби ті усвідомили, якому ризику піддають їхнє життя водії, які не дотримуються норм елементарної поведінки на автошляхах. Глядачами подібних фільмів незабаром стануть і пішоходи. Адже саме вони, як твердять в обласному відділі ДАІ, не задумуючись про наслідки, виходять на дорогу, де кожна помилка чи недбалість може призвести до страшної біди.

Владислав КИРЕЙ, 
«Урядовий кур’єр»

ПРОФЕСІОНАЛІЗМ. 27-річний капітан міліції Алла Назаренко щойно повернулася з Парижа, де проходив чемпіонат Європи з дзю-до серед поліцейських. І не з порожніми руками, а з бронзовою медаллю, яку виборола завдяки спритності та професіоналізму.

Спортом почала займатися з раннього дитинства — у Драбові на Черкащині, де народилася, відвідувала секцію місцевої дитячо-юнацької спортивної школи.  Добиваючись відмінних результатів, привернула до себе увагу відомих тренерів. Їй пророчили велике спортивне майбутнє. Але дівчина обрала для себе професію правоохоронця. Після закінчення Національної академії внутрішніх справ повернулася на Черкащину. Працюючи в міліції, не кинула улюбленої справи — так само наполегливо займається дзю-до та самбо.

Не раз відстоювала честь Шевченкового краю на всеукраїнських змаганнях серед правоохоронців, а згодом і на міжнародних — брала участь у чемпіонаті світу та Європи з дзю-до серед поліцейських. Найпам’ятнішим став для Алли 2000 рік, коли здобула перше місце на чемпіонаті Європи з самбо. І ось новий успіх.

— Коли Алла поряд, нам зовсім не страшно вступати в сутички з хуліганами, — жартують колеги в погонах.

До міліції… на екскурсію

Віктор ШПАК,
«Урядовий кур’єр»

КАДРИ. Руйнувати негативні стереотипи у ставленні молоді до правоохоронців взялися на Житомирщині. І не словом, а ділом. Якщо донедавна екскурсії до міліції організовувались зазвичай для «проблемних» школярів, то тепер відвідання елітного спецпідрозділу «Беркут» служить винагородою для кращих учнів. А днями гостями правоохоронців стали студенти Житомирського державного університету ім. І. Франка.

Молодь цікавило широке коло питань — від умов служби і правових підстав для перевірки документів на вулиці до реальних «позаштатних» ситуацій, з якими доводилося стикатися «беркутівцям» під час охорони правопорядку. Розповісти їм було про що, адже вже цього року бійці спецпідрозділу допомогли розкрити понад три сотні злочинів і затримали майже півтисячі правопорушників. А «примірка» студентами штатної екіпіровки наочно продемонструвала, наскільки важкою (причому в прямому значенні слова) є міліцейська служба. Навіть просто носити на собі одинадцятикілограмовий бронежилет — уже нелегко, а виконувати в повному бойовому обладунку завдання із гарантування безпеки громадян під час масових заходів — ще й випробування на мужність, відповідальність, психологічну стійкість.

Цілком ймовірно, що після спілкування з правоохоронцями дехто з майбутніх випускників університету пов’яже свою долю з міліцією. Адже цій службі потрібні не лише юристи та вихованці факультетів фізкультури, а й психологи, аналітики і навіть педагоги, якими мають бути дільничні для дорослих і підлітків на закріплених територіях. Та головне, що тепер студенти бачитимуть у хлопцях в міліцейських одностроях гідних поваги захисників закону, а не «ментів».