Нещодавно Президент України Володимир Зеленський підписав закон, яким передбачено зміни до Бюджетного кодексу та запровадження Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації. Нарешті вперше за багато років Україна впроваджує європейський принцип «забруднювач платить», як це передбачено Регламентом ЄС про управління енергетикою і кліматичними діями. Це означає, що кошти з податку на викиди вуглекислого газу буде спрямовано саме на енергоефективні цілі.

Спецфонду бути

«Закон дає зелене світло для створення в Україні спецфонду, який стане надійним і, що важливо, постійним джерелом фінансування численних проєктів і програм з енергоефективності в різних секторах економіки. Дякую Президентові, парламенту і всім, хто долучився й підтримав нарешті створення фонду. Щойно закон було ухвалено, ми разом з командою Мінвідновлення почали розроблення механізмів використання коштів і створення фінансових інструментів, що могли б стимулювати і декарбонізацію, і енергоефективність», — заявила голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Ганна Замазєєва.

2021-го було ухвалено Національний план дій з енергоефективності до 2030 року. Виконання його положень потребувало визначення сталих фінансових джерел досягнення цілей і виконання заходів.

«Нині це питання стало ще більш актуальним з огляду на необхідність реалізації проєктів відбудови, які неможливі без урахування принципів енергоефективності. Саме на це і буде спрямовано кошти новоствореного фонду», — наголосив віцепрем’єр-міністр — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

Він пояснив, що йдеться про виконання програм, які мають підвищити енергоефективність: домогосподарств; комунальних підприємств; громадських будівель; мікро-, малого та середнього бізнесу. Високопосадовець вважає, що спецфонд охоплюватиме напрям упровадження енергосервісу та розвиток децентралізованих систем виробництва та зберігання енергії. Нині Мінінфраструктури працює над розробленням порядку його функціонування. Представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram підкреслив, що закон врегульовує використання коштів на рахунках у Національному банку України для головних розпорядників коштів державного бюджету у вигляді добровільних, закріплює обов’язок отримувачів таких коштів щомісячно звітувати про суму отриманих добровільних внесків та їхні витрати.

Документ пропонує дозволити за рішенням українського уряду спрямовувати на потреби оборони залишки коштів, джерелом формування яких були внески на регулювання, які сплачують суб’єкти господарювання, що провадять діяльність у галузях енергетики та комунальних послуг, та які утворилися на 1 січня 2023 року. Запропоновано дозволити органам місцевого самоврядування та військовим адміністраціям 2023 року залишки за субвенціями спрямовувати на заходи територіальної оборони, задоволення продовольчих потреб цивільного населення, евакуацію цивільних з місцевості, де тривають бойові дії.

Підвищується підзвітність та прозорість

«З огляду на мету України стати повноправним членом ЄС найближчим часом, а також існування в європейському середовищі таких амбітних цілей та програм, як Fit for 55 (мета Євроспільноти зі скорочення чистих викидів парникових газів не менш ніж на 55% до 2030 року) та European Green Deal створення нового профільного фонду цілком очікуване. Що раніше Україна запровадить європейські ініціативи у власному національному законодавстві, то швидше й легше вона зможе адаптуватися до стандартів і вимог, що ставлять перед країною-членом ЄС», — зазначає «Урядовому кур’єру» Ярослав Чекер, партнер, керівник практики енергетики та природних ресурсів компанії Arzinger.

За його словами, заплановано зміни, що стосуються підвищення прозорості та підзвітності спеціальних рахунків Національного банку України для благодійних внесків.

За рішенням Кабміну, головні розпорядники бюджетних коштів мають змогу відкрити рахунки в НБУ для залучення внесків та кошів на підтримку національної безпеки, оборони та розвитку України під час дії воєнного стану та протягом року після його скасування.

Як підкреслюють в компанії Arzinger, запроваджено можливість спрямування запозичень від міжнародних фінансових організацій на поточні видатки місцевих бюджетів та надання фінансової підтримки комунальним підприємствам для погашення ними кредитів, залучених раніше.

«Передбачена норма надасть додаткову підтримку сільським та селищним, міським територіальним громадам у здійсненні фінансово-кредитної політики на місцевому рівні, зміцнюючи їхню фінансову стійкість та здатність забезпечувати потреби населення», — зазначає Ярослав Чекер.

Завдяки фонду Держенергоефективності як головний енергоменеджер країни втілюватиме державну політику з реальним запровадженням дієвих інструментів. Заплановано реалізувати різні механізми, які існують у світі: від зелених облігацій, ЕСКО-проєктів, зеленого кредитування до факторингу та лізингу.

Облігації та кредитування зеленого кольору

Зелені облігації відрізняються від звичайних тим, що надходження від їх розміщення використовують тільки на фінансування або рефінансування нових та/або наявних зелених проєктів, що мають чіткі екологічні переваги.

23 лютого 2022 року Кабінет Міністрів схвалив Концепцію запровадження та розвитку ринку зелених облігацій в Україні. Але на сьогодні, відповідно до умов статті 18 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», уряд має встановити порядок добору та супроводу проєктів екологічного спрямування, які фінансують коштом державного і місцевих бюджетів.

«Найбільший випуск зелених єврооблігацій в Україні здійснило Укренерго в листопаді 2021 року. Компанії вдалося залучити фінансування обсягом 825 мільйонів доларів шляхом випуску таких паперів сталого розвитку на Лондонській фондовій біржі строком на п’ять років із дохідністю 6,875% та виплатою відсотків двічі на рік під гарантії держави», — інформує Світлана Хаджинова, молодша юристка практики енергетики та природних ресурсів Arzinge.

Зелене кредитування, як і зелені облігації, від звичайного залучення кредитних коштів відрізняє колір проєкту. Тобто зелений кредит — будь-який різновид позики, який фінансує або рефінансує проєкт з екологічними перевагами.

Зелене кредитування — в Україні не новий механізм. Наприклад, на 30 червня 2020 року частка зелених кредитів Прокредитбанку становила 18,8% загального кредитного портфеля фінустанови. Ощадбанк та Укргазбанк пропонують кредити на придбання сонячних та вітрових електростанцій, комбінованих вітро-сонячних генеруючих систем і теплових насосів у межах програм зеленого кредитування.

ЕСКО-проєкти — теж не новина серед механізмів стимулювання розвитку енергоефективних проєктів.

«Термін «енергосервісна компанія» (ЕСКО) законодавець ввів 2011 року. Він визначає, що це суб’єкт господарювання, який здійснює енергоощадні заходи повністю чи частково за рахунок власних, позикових або залучених коштів та забезпечує гарантоване досягнення економії паливно-енергетичних ресурсів і води впродовж терміну реалізації енергоощадних заходів», — зазначає Світлана Хаджинова.

Проте розвиватися такі проєкти почали лише 2015 року, коли було запроваджено засади механізмів енергосервісів в Україні профільним законодавством.

Україна вже раніше запровадила принцип «забруднювач платить» у власному законодавстві. Так, Податковий кодекс України, а саме розділ 8, передбачає положення, що встановлюють екологічний податок.