ЯРМАРОК

Одеська мерія влаштувала городянам свято для душі і гаманця

У час, коли багатьом українцям доводиться тугіше затягувати паски, у пригоді стає вже призабутий досвід 1990-х. Знову актуальними стали осінні сільськогосподарські ярмарки, де мешканці міста в буквальному сенсі з коліс, а відтак — без торговельних накруток — можуть запастися продуктами на зиму. 

Втім, влаштовуючи на Куликовому полі ярмарок з поетичною назвою «Золота Осінь», мерія ставила собі за мету не лише забезпечити одеситів доступним харчем у якнайширшому асортименті, а й зробити крок до відродження традицій тих часів, коли Одесу по праву вважали «ярмарком половини світу».

Тож, крім суто торговельних точок, тут облаштували десяток «мобільних кафе» - гарно прикрашених наметів, де гурмани могли поласувати шедеврами світової кулінарії: української, російської, молдавської, болгарської, грузинської, азербайджанської, вірменської, індійської, єврейської – і, власне, одеської, котра увібрала у себе кращі риси практично усіх вищезгаданих.

Одеський міський голова олексій Котусєв задоволений цінами на ярмарку. Фото надано прес – службою Одеської міськради 

Слід зауважити, що й тут ціни були досить демократичними. Варто згадати хоча б «курку по-королівськи» по 20 грн за порцію.

Такий самий цінопад спостерігався й на усіх ятках та автолавках. Та ж культова гречка тут продавалася по 12 грн – на добру третину дешевше, ніж на одеських ринках. Вартість деяких продуктів – як-от яблук, рису, картоплі – була ледь не вдвічі нижчою від базарної. По 4,50 за літр можна було придбати тут і молоко, що вже почало, як завжди восени, набирати у ціні. Свинина коливалася у ціні від 35 до 45 гривень проти звичних нині 60-70.

Відтак не доводилося дивуватися тому, що понад 160 автівок, під зав’язку набитих різними товарами, після ярмарку роз’їжджалися порожняком, а кількість покупців перевершила усі прогнози.

Добре спродатися і скупитися одеситам дало змогу рішення мерії не стягувати орендну плату з учасників ярмарку – це й дозволило встановити тут ціни значно нижчі від ринкових.

Гарні придбання на ярмарку одесити робили під супровід гарних пісень у виконанні національних колективів. Для дітлахів, аби не нудьгували, доки батьки скуповуються, були організовані різні розваги. Місто ж бо схильне розглядати осінній ярмарок не просто як спосіб подбати про дешевий харч для своїх мешканців в економічно не найблагополучніший час. Проводити його збираються в усі часи - не тільки з біди, а й з гараздів – як це віками вже роблять в Іспанії, Греції та Італії.