Представникам журі в номінації «Поети» випало працювати в особливому приміщенні міської бібліотеки імені Михайла Петренка. Тут періодично збираються місцеві жінки і плетуть маскувальні сітки для позицій українських бійців. Місто Слов’янськ та його люди, які у 2014-му пережили окупацію «руского міра», працюють для фронту, щоб подібне жахіття більше ніколи не повторилося. А творчість і література — також важлива ділянка інформаційного фронту проти окупантів. Надто що у назву обласного конкурсу обрано знаковий заклик Володимира Сосюри, написаний поетом саме у воєнне лихоліття.

«Любіть у годину негоди»

Рядок уродженця Донбасу класика української літератури з відомої поезії про «годину негоди» міг би стати своєрідним епіграфом творчого заходу у Слов’янську. Адже відкритий обласний конкурс поетів, читців і художників «Любіть Україну!» має нелегку прифронтову біографію. Свого часу фестиваль «Срібні дзвони» для вшанування творчості Володимира Сосюри щовесни відбувався в Дебальцевому — містечку на межі Донеччини і Луганщини, де народився поет. Та після початку гібридної війни й окупації в лютому 2015-го міста проросійськими незаконними збройними формуваннями фестиваль уже став історією. А відродити його спільними зусиллями вдалося торік, приурочивши до 120-річчя з дня народження видатного лірика ХХ століття. Місцем проведення обрали Слов’янськ, де бував і зустрічався з читачами Сосюра, а перший торішній захід засвідчив, що прописався тут всерйоз і надовго.

Як згадує керівник обласного навчально-методичного центру культури Донецької облдержадміністрації Артем Ловягін, з огляду на перше успішне проведення конкурсу у Слов’янську на нинішній також покладали чималі надії. «Торік у нас було близько 130 конкурсантів, а тепер ми очікували не меншої кількості. І коли з усіх куточків області почали надходити заявки, стало очевидно: активність земляків перевершила всі сподівання. Отримали майже 200 звернень і навіть змушені були декому відмовляти: тим, хто не дотримався умов чи порушив строки подачі документів. Переконалися, що попередні прагнення надати конкурсу статус всеукраїнського тепер видаються не такими й фантастичними».

Участь у цьогорічному обласному конкурсі «Любіть Україну!» взяли 187 претендентів з Донеччини та кількох інших областей. Найбільше було кандидатів на перемогу в номінації «Читці», в якій змагались юні й не зовсім майстри декламування поезії. Постаралися художники, виставку робіт яких організували в бібліотеці й ознайомитися з нею могли всі охочі.

Багато цікавих поетичних творів надійшло у номінації «Поети». Чимало з надісланих робіт, само собою, присвячено тим трагічним подіям, про які малі та старші автори знають не з чиїхось розповідей, а із власного, на жаль, гіркого досвіду. Та навіть за цих важких умов жителі краю, віддаючи належне ліричній творчості Володимира Сосюри, намагаються сприймати довколишній світ із допомогою схожих поетичних засобів. Переконливий приклад — рядки вірша «По Донеччині осінь блука…» Тетяни Руденко із селища Новолуганське Бахмутського району:

Наче квітка остання в саду,
Болем щастя й журби червонію.
По Донеччині думкою йду
Там, де Слово Поета жевріє.

Або:

Бо як він — так ніхто не кохав…
Нині й прісно!
З відкритим обличчям.
Де Сосюра натхненно писав,
Знову осінь в Донеччину кличе! 

«І всіми своїми ділами»

Уже другий рік поспіль учасники конкурсу «Любіть Україну!» погоджуються, що всі вони водночас переможці, бо найкраща нагорода для них — можливість зібратися, поспілкуватися, обмінятися думками. А ще, звичайно, найталановитіші отримали дипломи та колоритні сувеніри. Організатори замовили в майстрів символічну статуетку — книжку з рядками Володимира Сосюри, виготовлену із… солі, запасами якої багаті надра Донеччини.

Такий сувенір отримав і постійний почесний гість творчого дійства правнук видатного поета Олексій.

«Найбільша нагорода для мене — те, що цей творчий захід стає дуже популярним і збільшується кількість його учасників. Особливо втішає активність дітей і молоді — жителів прифронтових міст і сіл Донеччини. Деякі з них не змогли приїхати, але надіслали відео й аудіо своїх виступів, і ми змогли їх переглянути та оцінити. До речі, рівень виконавців у номінації «Читці» дуже високий. Було чимало цікавих виступів, а тому журі було непросто віддати перевагу комусь з учасників», — поділився він найсвіжішими враженнями.

Отримавши прописку у Слов’янську, відновлене творче дійство, з огляду на високий рівень організації й учасників, ще торік претендувало у перспективі змінити статус з обласного на всеукраїнський. А цьогорічний конкурс тільки підтвердив закономірність і доцільність таких прагнень. Із цим погоджується голова журі заслужена артистка України Людмила Колосович.

«Відкривати для себе Володимира Сосюру не так, як ми колись завчали у школі, дуже важливо не тільки для учасників із Донеччини, а й з усієї України. Найбільша надія на молодь: у прифронтовому краї вже пішла творча хвиля, і багато представників підростаючого покоління долучилися до конкурсу. І кількість переростає у якість», — зауважила артистка і режисер.

Юлія Потапова, Тетяна Руденко, Микита Мілюков, Світлана Фоменко, Деніза Дудник, Яна Курбаєва, Вікторія Чепурна. Ці та інші автори запропонованих на розгляд журі поетичних творів переконують у важливості конкурсу «Любіть Україну!». Вони люблять свою Батьківщину не галасливо і напоказ, а завжди і значно переконливіше. Так, як колись робив це відомий земляк один із найкращих ліриків ХХ століття Володимир Сосюра.