ЗАЯВА

 Уряд продовжив обмеження експорту зернових ще на три місяці - до 30 червня

- Після 1 липня квот не буде, - повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк, поінформувавши про прийняття на засіданні Кабміну відповідної постанови, а також про зростання обсягів квотування до 6,2 млн т за рахунок частки експорту кукурудзи, якої дозволять вивезти на 2 млн т більше. При цьому квоти, які виділять, продаватимуться на аукціоні прозоро, чисто і красиво, - як хочуть зернотрейдери, сказав він, але для цього треба прийняти у другому читанні законопроект "Про зовнішньоекономічну діяльність", де передбачений продаж квот на аукціоні.

Водночас учасники ринку не вірять таким обіцянкам, адже цьогоріч вони вже "обпалились" на "прозорих" квотах і тепер змушені судитись, а також заморозити деякі інвестиційні проекти. Як альтернативу вони розглядали введення експортного мита замість обмежень. Цей механізм запропонувала Адміністрація Президента і, як кажуть учасники ринку, відповідний законопроект, який планувався до розгляду у парламенті на понеділок, уже навіть погодили в уряді, та чомусь усе-таки надали перевагу квотуванню. Хтось, як кажуть, зіграв на випередження.

Як пояснюється у відповідній постанові уряду, пропозиція зерна у нинішньому маркетинговому році (МР закінчується 1 липня - Авт.), становила 45,4 млн т, з яких із країни може бути експортовано 13,6 млн т, зважаючи на потреби внутрішнього ринку - 26,1 млн т і перехідні залишки - 5,7 млн т. Натомість нині вже вивезено 7,8 млн т зерна, а з урахуванням обсягів, які вже розподілені в рамках квот, а також зерна, яке буде поставлено за міжурядовими угодами, залишається 2,9 млн т.

Аграрні експерти зізнаються, що зараз важко щось прогнозувати, бо, схоже, нині ведеться інформаційна війна за сфери впливу на аграрному ринку, а тому ще не відомо, чия переможе. Цілком можливо, що квотування через деякий час буде скасоване. Вони також зазначають, що експортне мито, яке планували встановити: 9% - на пшеницю, 12% - кукурудзу, 14% - на ячмінь, зависоке, зважаючи на зниження експортних цін після подій в Японії. Водночас додають - це гірше, ніж вільний ринок, але значно краще, ніж квотування. До речі, мито, так само як квотування, суперечить правилам СОТ. За словами начальника департаменту АПК та хімпрому "Держзовнішінформу" Дмитра Гордейчука, обмитнення ще більше обмежить права операторів і вони йтимуть в інші сегменти експорту агропродукції і виводитимуть інвестиції.

Натомість директор Інституту економіки і прогнозування Валерій Геєць переконаний, що ніхто з ринку не піде. Крім того, на його думку, введення мита на зернові цілком виправдане, якщо держава візьме на себе зобов'язання обмежити надприбутки тих, хто реалізує зерно. Тобто відбудеться справедливий перерозподіл доходів на користь сільгоспвиробника, який отримає 75% від кінцевої ціни, як у розвинених країнах світу, усі інші - 25%, а не так як нині в Україні - 60 і 40%.

Сільгоспвиробники не розділяють такого оптимізму. За словами голови Аграрного союзу України Геннадія Новікова, мито на пшеницю, з огляду на нинішню ціну, становитиме близько 30 дол. США на тонні і буде перекладене зернотрейдерами на вартість зерна, а отже, на плечі аграрія.

Аби сільгоспвиробник не втрачав доходів, а ціни на внутрішньому ринку не полізли вгору, треба спрямувати кошти від експортного мита у соціальний фонд бюджету і передбачити прозорі механізми їх розподілу між аграріями залежно від обсягу посівних площ, запропонував Володимир Лапа. Тоді й баланс інтересів буде збережений, вважає він.