Попри те, що на українському ринку праці юристів надміру, випускники шкіл рік у рік охоче обирають правничі професії. Під час цьогорічної вступної кампанії рейтинг найпопулярніших фахів очолили «філологія», «право» й «менеджмент». На ці напрями абітурієнти подали найбільше заяв, повідомляють у Міністерстві освіти і науки.
Звісно, попит породжує пропозицію — правників нині готують чи не в кожному університеті. Проте запитання, наскільки якісну освіту здобувають у непрофільних вищих навчальних закладах майбутні судді, прокурори, адвокати, нотаріуси чи юридичні консультанти, залишається риторичним. Ще два роки тому в профільному відомстві зазначали, що вступ на магістратуру з права був неабияк корумпованим. Нині прозорість такого добору дає змогу забезпечити довгоочікуване запровадження фахового тесту за технологією ЗНО. У 2018 році незалежне оцінювання, щоправда, лише з іноземної, складатимуть і майбутні магістри з інших спеціальностей.
Схеми зруйновано?
Щоб створити прозорі умови вступу, в 2015 році тодішній профільний міністр Сергій Квіт разом з першим заступником Інною Совсун почали працювати над запровадженням ЗНО для майбутніх магістрів-правників. Торік улітку першому заступникові вже нового міністра Лілії Гриневич Інні Совсун вдалося пілотувати проходження незалежного оцінювання під час вступу на магістратуру з права у дев’яти університетах. Тоді чиновники зіткнулися з неабияким спротивом ректорів левової частки вишів, адже, вочевидь, новація нависла над корупційними схемами дамокловим мечем. Цьогоріч крига скресла: фаховий тест за технологією ЗНО для майбутніх магістрів-правників нарешті став обов’язковим у всіх вишах країни.
Нині в МОН зазначають, що за технологією зовнішнього незалежного оцінювання набір на магістратуру за фахом «право» здійснювали 104 виші. Улітку на базі закладів освіти створили 75 пунктів тестування. Фаховий тест був комплексним і складався з трьох блоків: загальні навчальні правничі компетентності (перевірка аналітичного, критичного й логічного мислення), тест із шести базових юридичних дисциплін (конституційне, адміністративне, цивільне, цивільне процесуальне, кримінальне, кримінальне процесуальне право) й завдання на знання іноземної мови.
Кожен п’ятий не впорався
Результати проілюстрували загальну картину рівня знань, які здобули бакалаври під час навчання на правничих факультетах. В Інституті освітньої аналітики МОН сформували рейтинг вишів відповідно до того, наскільки успішно їхні випускники подолали поріг «склав/не склав» з усіх блоків тестування і який набрали середній бал під час ЗНО. Найкращі показники з підготовки правників продемонстрували профільні юридичні й класичні університети, а також виші з економіки, фінансів, управління і підприємництва. Найвищі бали у випускників-бакалаврів Національного університету «Києво-Могилянська академія», Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Львівського національного університету ім. Івана Франка.
З’ясувалося, що найгірше навчають юристів в аграрних, правоохоронних і приватних вишах. Найнижчий рівень показали випускники Східноєвропейського університету економіки і менеджменту, Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського, Академії Державної пенітенціарної служби та ін. Кожен п’ятий вступник на магістратуру з права не подолав порога «склав/не склав» з усіх блоків тестування.
«Завдяки незалежному тестуванню ми змогли оцінити, який рівень підготовки дають наші університети випускникам за фахом «право», і жахнулися, — зазначила міністр освіти і науки Лілія Гриневич. — Те, що непрофільні виші даватимуть гірші результати, було очевидним, але нам потрібні були фактичні показники. Досить ілюстративно, що близько 9% відмінників з дипломами з відзнакою не подолали порога «склав/не склав».
Одначе в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО) радять не поспішати з остаточними висновками: над докладним аналізом саме працюють провайдери цього процесу. «Наскільки успішно відбулося ЗНО під час вступу на магістратуру з права, ще зарано говорити, оскільки дуже багато «але», — запевняє директор УЦОЯО Вадим Карандій. — Тож остаточні результати плануємо презентувати у грудні. Загалом тестування відбулось організовано, результати надійні, сумнівів щодо них немає. Проте основною метою цього випробування була не перевірка знань випускників-бакалаврів, а організація конкурсного добору під час вступу на магістерські програми з права».
Під час тестування було дотримано процедури проведення ЗНО: добір персоналу здійснювали Український і регіональні центри оцінювання якості освіти. «До персоналу долучалися різні категорії: і з вишів, і з загальноосвітніх, — пояснює Вадим Карандій. — Але, по-перше, це були представники незацікавлених сторін, тобто унеможливлювалися моменти, пов’язані з конфліктом інтересів. По-друге, пункти тестування були розташовані в усіх обласних центрах, і кожен вступник мав право вибору, де проходити тестування. До речі, на відміну від попередніх років, учасник такого іспиту міг подати свої результати до кількох університетів — за аналогією із зовнішнім оцінюванням на бакалаврські програми.
Єдине, наш центр не займався розробленням змісту тестових завдань з права. Над змістом працювали спеціальні групи при Міністерстві освіти і науки, до складу яких увійшли викладачі університетів, юристи-практики, науковці. Новизна у тому, що цей іспит було проведено у співпраці з багатьма представниками наукових установ і навчальних закладів».
Улітку — випробування з іноземної
У 2018 році обов’язкове ЗНО складатимуть не лише вступники на магістратуру з права, а й з міжнародного права. Також проходитиме експеримент для вступу за результатами ЗНО з іноземних мов на спеціальності галузей знань: «гуманітарні науки» (крім філології), «соціальні та поведінкові науки», «журналістика», «сфера обслуговування» й «міжнародні відносини» (крім спеціальності «міжнародне право», з якого вступники складатимуть фаховий тест).
Відкриваємо перелік галузей знань і спеціальностей. Тут прописано, що до гуманітарних, окрім філології, належать філософія, культурологія, релігієзнавство, історія й археологія. До соціальних і поведінкових — економіка, політологія, психологія, соціологія. До сфери обслуговування входять готельно-ресторанна справа й туризм.
«Наступного року перелік напрямів і спеціальностей, за якими складатимуть ЗНО під час вступу на магістратуру, збільшиться, — каже директор УЦОЯО. — У цю категорію потрапляє великий перелік гуманітарних спеціальностей, поведінкових наук. Тест проходитиме як експеримент, тож має відбутися апробація самої форми. Бо, щиро кажучи, якщо всіх випускників бакалаврських програм протестувати на знання іноземної мови, обсяг такого тестування може бути набагато більшим, ніж аналогічне оцінювання з іноземної під час вступу на бакалаврські програми».
До чого готуватися майбутнім магістрам уже нині, цікавлюсь. «У тесті з іноземної поки що не плануємо застосовувати аудіювання, навіть не буде завдань з письма, лише два види мовленнєвої діяльності: читання і використання мови, — розповідає Вадим Карандій. — Стосовно фахового іспиту з права нині ще багато невизначеності, відповідне положення розробляють. Якщо торік юристи складали комплексний тест із трьох блоків в один день, то тепер плануємо його розділити: окремо фахове тестування, в окремий день — іноземна мова. Тобто правники складатимуть ЗНО з іноземної, як і вступники на магістратуру з інших фахів».
У яких формах відбуватимуться тестування і з права, і з іноземних мов, достеменно не відомо. У центрі обіцяють повідомити про це майбутніх магістрів упродовж грудня. Проте вже відомі дати реєстрації й проведення незалежного оцінювання: кожен охочий може знайти їх в Умовах прийому на навчання до вишів у 2018 році. Так, реєстрація для складання єдиного фахового вступного іспиту з іноземної починається 14 травня й закінчується о 18.00 5 червня 2018 року. У ці самі терміни триватиме реєстрація електронних кабінетів вступників. Основна сесія ЗНО з іноземної відбудеться 11 липня, зокрема й для юристів. Фахове випробування з права заплановано на 13 липня наступного року.