Святкування Великодня зіткане з багатьох добрих традицій і символів, яких ревно дотримуються в галицьких родинах. Один з таких днів — Обливаний понеділок, коли молодь влаштовує веселі забави з обливанням чистою водою під акомпанемент жартів, сміху! Однак від первісного обряду, в який закладено глибокий зміст очищення життєдайною водою, самого символізму залишилося небагато. А ще в такий спосіб парубки залицялися до дівчат. То що символізує нинішня традиція Обливаного понеділка? Скажу одразу: в такій формі, як це відбувається, немає й крихти первісної суті. Про яке символічне очищення обливанням може свідчити вилите на когось 15-літрове відро води, а тим паче про залицяння, якщо серед ватаг, що гасають вулицями старої частини Львова, не побачиш жодної дівчини?
…Дикий гул впереміж із дикими викриками й брутальною лайкою раптово підняв на ноги чи не піввулиці академіка Павлова і сусідніх провулків. Орда підлітків (чоловік зо сто!), озброєних пластиковими відрами й пляшками, окупувала єдиний вуличний кран, а наповнивши наявну тару, влаштувала спершу вуличні «водотурніри» поміж собою, а потім розпочала полювання на перехожих. Віку потенційних жертв до уваги не брали: від знахабнілого натовпу безсило відбивалася літня жінка, не могли дати собі ради й молодики з авто – бешкетники зупинили машину й розлючені, що пасажир з іномарки знімав побоїще на камеру, почали заливати водою салон і гамселити ногами автівку.
Безуспішно закінчилася спроба одного з жителів зняти вентиль із крана (що мав би зробити ЖЕК): відчайдухові ледь вдалося вирватись із рук розлючених поливальників та вскочити у відчинені двері під’їзду, але порцію кулаків та прохолодної купелі таки отримав. Коли безневинні розваги переросли у масове побоїще, зателефонувала в міліцію. Черговий вислухав, записав виклик і пообіцяв негайно вислати наряд міліції. Та міліція по-особливому відреагувала на виклик, зазначу — не анонімний, бо назвала прізвище й адресу: правоохоронці не приїхали ані через 10 хвилин, ні через півгодини, ні через годину, хоч від Личаківського райвідділу до місця побоїща пішки йти три хвилини.
Дикий шабаш тривав. Коли поруч не було перехожих, перейшли до міжусобиць: страшно дивитися, як розлючена ватага гамселила одного зі своїх. Відтак хтось наказав зриватися з місця, і всі з криками та диким ревом кинулись у напрямку до центру… Тротуарами, дорогою наче смерч пронісся: навкруг вода, десятки пластикових пляшок, витоптані газони.
І, звісно, зіпсований настрій у мешканців сусідніх будинків. Люди ще довго обурювалися поведінкою підлітків, нарікали на брак елементарної вихованості й культури. Дехто намагався виправдати надмірну агресію, діти ж бо трохи «перестаралися». Раз на рік, мовляв, можна дозволити — кожен народ має свої традиції. Одні влаштовують помідорні бої, інші — бої подушками. Щоправда, подібні баталії відбуваються не посеред міста, а у спеціально відведених місцях. Зійшлися на одному: аби розваги не межували з хуліганством, молодь треба елементарної культури навчити і традиції роз’яснити.
Застерегти дітей від варварського підходу до звичаїв мали б у кожній родині, у школі та церкві. Бо від такого-ось переслідування перехожих, а надто не обізнаних з особливостями святкування Обливаного понеділка по-львівськи, у гостей залишається гнітюче враження, як у пана Ярослава та пані Марти. У їхньому Ряшеві молоді теж до вподоби ця традиція, але розважаються без фанатизму. Насолодитися прогулянкою площею Ринок їм завадили ватаги поливальників: спершу, коли на літню пару полетіли легкі бризки води, усміхнулися поблажливо — хай, мовляв, розважаються, та коли наздогнало відро холодної води у спину, це вже не жарт. А поряд жодного правоохоронця, який би зупинив малолітніх бешкетників. Шкода, бо не вперше ось так святкують Обливаний понеділок у Львові, а через знівельовані традиції авторитет Львова як міста цивілізованого страждає. Львів’янам від того, що влаштували підлітки в Обливаний понеділок, за їх неадекватну поведінку ніяково перед гостями міста. Й водночас лячно перед некерованістю натовпу, якому байдуже, чи жменею води ровеснику хляпнути, чи відро води на літню пару з диким реготом вилити.