Особисто я абсолютно не розумію загального захоплення дорогими машинами. Як на мене, якість їхня набагато гірша, ніж, скажімо, у знайомих з дитинства «волг» чи «москвичів». Іноді навіть складається враження, що гордість німецького автопрому, а останнім часом і будь-яке авто ціною понад 25 тисяч євро, ламається відразу за межами автосалону.
Першими у повну непридатність приходять габаритні фари. Вони взагалі перестають блимати, і зрозуміти, куди зараз їхатиме блискуча, розкішна, але зламана «колимага», доволі важко. Щоб не сказати — неможливо. Тож водіям на дорозі доводиться докладати неабияких зусиль та демонструвати просто котячу граційність, аби випадково не зачепити полірований бік важкої й неповороткої іномарки, яка на широкому проспекті без попередження починає перелаштовуватися з крайньої лівої смуги у крайню праву, щоб зникнути у невідомому напрямку.
Услід за габаритними вогнями ламаються гальма. І автівка, не маючи змоги зупинитися, мчить через пішохідний перехід, не зважаючи на мам з колясками та людей похилого віку, які крокують на інший бік вулиці. Якщо водію все ж таки вдається витиснути дефектні гальма, у машини зненацька вмикається гудок, лякаючи пішоходів і надаючи їм значного прискорення.
Продаються такі авто, як я розумію, із заздалегідь зламаним спідометром. Його стрілка, напевно, приклеїлась до відмітки в умовно дозволених 80 кілометрів на годину і ніколи не піднімається до ста. Саме такі браковані спідометри вводять в оману довірливих водіїв, які мчать по трасі на захмарній швидкості, але впевнені, що не порушують встановлених правил дорожнього руху, якими в українських містах дозволено їздити зі швидкістю 60 кілометрів на годину.
Не розумію я і годинників вартістю понад тисячу доларів. Навіщо їх купувати, якщо всі вони, як один, браковані? Вони ж ніколи правильно не йдуть! Їхні стрілки повзуть, як найкращі й найбільші з черепах. Інакше як пояснити, що власники таких дорогих годинників постійно запізнюються на зустрічі? Причому запізнюються на термін, прямо пропорційний вартості годинника.
Проблеми з якістю трапляються і у мобільних телефонів. Чим дорожчий апарат, тим менша ймовірність, що вас почують правильно. Якщо взагалі почують: складається враження, що ці телефони дзвонять тільки тоді, коли їм заманеться. Не кажучи вже про правильність роботи будильника на такому девайсі: він або не вмикається взагалі, або вмикається, але з кількагодинним запізненням. Саме через це власників дорогих телефонів, як і власників годинників, часто доводиться чекати годинами.
Хоч як дивно, та за кордоном проблем з аналогічною технікою ні в кого не виникає. Автомобілі справно підморгують габаритними вогнями, гальмують на пішохідних переходах та мчать містом з дозволеною безпечною швидкістю. То, може, проблема не в авто, не в годинниках, а у світогляді власників? Може, саме їм потрібно отямитися? І нарешті перестати ганьбити своєю нахабною та зухвалою поведінкою надійні та якісні іноземні бренди.