"Змії першими не нападуть, але себе захистять"

Наталія ДОЛИНА
29 грудня 2012

ДО РОЗДУМІВ

Що  робить цю тварину майже містичною істотою?

Чи боїтеся ви змій? Напевно, майже кожен відповість на це питання «так», навіть якщо ніколи з ними не зустрічався.

Психологи вважають, що правічний страх людини перед зміями — складова частина людської натури. За даними науковців, цей страх міг виникнути багато тисячоліть тому, коли людина ще не вміла визначити, чи небезпечна змія. І страх залишився у психіці назавжди. До речі, це стосується не лише людини.

— Одного разу мавпа, яка народилася в зоопарку, зустрілася зі змією — і впала в паніку, — розповідає старший науковий співробітник відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАН України Оксана Некрасова.

Напевно, це не випадково. Змія — одна з найсимволічніших тварин у світі. У багатьох культурах вона вважається символом підземного світу (можливо, через спосіб життя в закритих місцях або через здатність омолоджуватися за рахунок линьки). Вона пересувається без ніг, вилуплюється з яйця, як птахи, і може вбивати отруйними зубами. Життя і смерть сплелися в цій істоті настільки своєрідно, що навряд чи існує культура, яка б оминула її своєю увагою.

Існує безліч легенд, казок, міфів, жахливих розповідей про змій. Мабуть, важко знайти таку групу диких тварин, до яких би люди ставилися так застережливо, як до змій — навіть у наш освічений вік. У жителів Європи змії не в пошані, адже їх завжди вважали злісними і шкідливими тваринами. Наприклад, відома своєю підступністю Катерина Медичі мала прізвисько Мадам Змія. А в Індії навпаки, щороку проводять свята, присвячені змії.

У давнину культ змії був дуже поширений у світі. Їй поклонялися римляни, жителі Криту, Стародавньої Греції та Риму, Єгипту часів фараонів, найдавніших держав індіанців Північної й Латинської Америки. Африканські народи будували спеціальні храми для утримання змій і зверталися до них зі словами: «Мій володарю!» За часів античності змії були символом мудрості та родючості.

Уреус, або змія, а саме кобра — стародавня емблема Єгипту. Це один з обов’язкових символів образу будь-якого фараона. Уреуса, укус якого спричиняв неминучу смерть, вважали символом необмеженої влади. У країнах Сходу змію досі шанують за мудрість, прозірливість і невичерпну волю.

Сьогодні символ лікарської науки — граціозна змія. Парадокс: у всьому світі люди бояться змій, але водночас використовують їх для зцілення. Вживаючи ліки, виготовлені із застосуванням зміїної отрути, хворий сподівається на зцілення, але знову ставши здоровим і зустрівши живу змію, в паніці тікає або намагається вбити ні в чому не винну тварину.

Швидше людина приручиться  до змії

То що ж є в цій таємничій змії такого, що вже стільки століть робить її майже містичною істотою?

— Вони просто інші, — каже Оксана Некрасова. — Людина завжди мріяла знайти паралельний світ, а він тут, поруч із нами. У змії зовсім інший спосіб життя, інші пріоритети, інші органи чуття. Вони, немов екстрасенси, вловлюють випромінювання живих істот. Вони не вбивають заради вбивства, нікому не заважають жити. Часто запитують: чи можна приручити змію? Я зазвичай відповідаю: радше людина приручається до неї. Існують циркові номери з удавами, пітонами. Але це не звичайний номер із дресированими тваринами. Просто людина зуміла вивчити характер і звички змії й пристосуватися до них.

Оксана Некрасова любить і вивчає змій із дитинства. Згодом дитяче захоплення перетворилося на професію. Для неї змія — прекрасна, дивовижна і досконала істота. Не випадково, каже вона, прикраси часто роблять у вигляді змії.

Змії живуть у злагоді з природою, вони мудрі, тому що не прагнуть нікому заподіяти шкоди. Змія, як правило, перша ніколи не нападає. Здебільшого напад — лише її захист. Люди переслідують змій у багатьох країнах, і водночас у тих країнах на медичній емблемі зображено змію. Нині отрута багатьох видів змій знайшла застосування в медицині. Препарати, виготовлені з неї, допомагають хворим на епілепсію, стенокардію, ревматизм, ішіас. Щоправда, в Україні натуральну отруту змії знайти складно. Колись існували спеціальні серпентарії, ліцензії на відловлювання отруйних змій. Нині цього немає. Медики, з якими я розмовляла, кажуть, що більшість таких ліків виготовлені з хімічних компонентів.

Науковець Оксана Некрасова вважає, що мудрість змії полягає ще й у тому, що вона зуміла вижити поруч з нами,
людьми, які чомусь упевнені, що мають право вирішувати, кому жити в цьому світі.
Фото Володимира ЗAЇКИ

Штучний психоз

Минулого літа жителі України панікували: мовляв, нас атакували агресивні отруйні змії.

— Насправді в Україні зареєстровано 11 видів змій, і тільки 3 з них отруйні. Це гадюка звичайна, гадюка лісова і степова. Перші дві занесені до Червоної книги. До речі, популяції лісової й степової гадюки останніми роками на нашій території значно зменшилися (ліси вирубують, степи розорюють). У деяких районах Київщини, де триває інтенсивне будівництво, лісова гадюка майже зникла.

На думку фахівця, шкода, яку може заподіяти отруйна змія, значно перебільшена.

— Змія майже ніколи не нападає першою. Як правило, це відбувається, якщо її потривожити або наступити. Тому в лісі варто бути обережним. Зустрічаючись зі змією, краще завмерти на місці і не рухатися, тоді вона сама забереться геть. За останні роки жодного смертельного випадку від укусу гадюки не зареєстровано, — стверджує Оксана Некрасова. — Часто гадюку плутають із мідянкою. Але мідянка — абсолютно неагресивна, ніжна і лагідна істота. Вона нікому не завдає шкоди, навпаки, сама боїться всіх, намагається сховатися якомога глибше. А найбільша змія, яка мешкає в Україні, — це полоз. Його довжина іноді досягає двох метрів. Його вважають агресивним, але ця агресивність — скоріше захист, ніж напад. Зустрічаючись із людиною або твариною, полоз починає грізно шипіти. Звичайно це справляє страхітливе враження. Але насправді полоз не шкідливий. У нього тонкі, загнуті назад зуби, якими він навіть не може прокусити шкіру людини. Він нікому не шкодить, не треба його вбивати!

Із жовтня по квітень змії впадають в сплячку, ховаються під корчами, в нори гризунів, у підвали будинків, — продовжує Оксана Некрасова. — Навесні відбувається масовий вихід зі сплячки, тому змій так багато. Але незабаром вони розповзаються і ховаються.

— Часто ЗМІ самі створюють масовий психоз, розповідаючи про нашестя змій. Причому іноді це робиться зовсім непрофесійно. Бачила якось сюжет по телевізору: людей атакують гадюки, на місці подій працюють підрозділи МНС, змій виловлюють сотнями. Придивилася — а це зовсім не гадюки, а водяні вужі, добрі й нешкідливі істоти. Часто мені телефонують люди: допоможіть, на ділянці з’явилися змії. Я їм пояснюю: це означає, що у вас унікальна екологічна територія. Цьому потрібно радіти, це треба захищати. Можна розорати степ, заасфальтувати дороги — і знищити той світ, який живе поруч із нами. Змії знищують шкідливих гризунів, ними харчуються птахи, зокрема лелеки.

Метелик Бредбері

Утім, не можна підходити до цього питання так однозначно. Чомусь люди оцінюють тих, хто існує поряд із ними, лише з точки зору користі чи шкоди для себе, коханого. Але ж і вони самі — лише частина екосистеми, в якій кожна ланка має унікальне значення. Пам’ятаєте знаменитого метелика Бредбері? Знищиш його — і все в світі піде іншим шляхом.

Змія — один з найстаріших жителів Землі, вона з’явилася задовго до людини і за тривалу історію еволюції навчилася раціонально оцінювати життя і бути терплячою. Можливо, її мудрість змії  полягає ще й у тому, що вона зуміла вижити поруч з нами, людьми, які чомусь впевнені, що мають право вирішувати, кому жити в цьому світі.

— Не варто шукати паралельні світи в космосі. Вони поруч з нами, на землі, й ми повинні берегти їх. Біологічні системи самодостатні, природа сама вилікує свої рани, тільки не заважайте їй у цьому, — переконує Оксана Некрасова. — Можливо, рік Змії цим і знаменний. Люди повинні нарешті змінити своє ставлення до світу, що їх оточує, навчитися розуміти і любити тих, хто не схожий на них, жити в гармонії з природою і самим собою. Так, як це роблять змії — унікальні, чудові, мудрі істоти.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua