Попри війну реформи не можна відкладати. Про це з першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну уряд заявляв неодноразово. І робота в цьому напрямі не зупинялася зокрема завдяки активізації взаємодії та інтеграції з Європейським Союзом. На цьому Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив у промові перед черговим засіданням уряду.

«Зміни на митниці — один з найбільших запитів, які є серед населення і бізнесу впродовж останніх 30 років. Ще до масштабного російського вторгнення ми сформували комплексну дорожню карту з реформування митниці і продовжуємо її активне впровадження. Що передбачає митна реформа? Насамперед приєднання України до конвенції про процедуру спільного транзиту. Це те, що ми називаємо митний безвіз із Євросоюзом.

Днями Верховна Рада ухвалила урядовий законопроєкт про зміни до Митного кодексу, і ці зміни максимально наближають українське митне законодавство до законодавства ЄС, фактично відкриваючи дорогу до підписання митного безвізу. Україна почне обмінюватися митною інформацією з 36 країнами в режимі реального часу. Це буде надважливий процес у знищенні корупції та схем на митниці», — цитує слова Прем’єра департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.  

Цифрова держава

Ще один крок митної реформи — Міністерству інфраструктури, Міністерству закордонних справ та Державній митній службі доручено активізувати процес переговорів про відкриття спільних пунктів пропуску на кордоні з ЄС.

«Ми говорили про можливість відкриття таких пунктів із прем’єр-міністром Польщі. І це такий самий важливий напрям для пришвидшення всіх митних процедур і мінімізації корупційних ризиків», — зазначив очільник уряду.

За словами Дениса Шмигаля, Мінінфраструктури найближчим часом представить проєкт електронної черги на кордоні.

«Рухаємося в бік цифрової держави з максимально зручними сервісами для людей та бізнесу, а тому це питання не можемо і не будемо більше відкладати», — підкреслив Прем’єр.

У межах митної реформи — розширення пунктів пропуску. Ідеться про проєкт «Відкритий кордон» та створення сучасних сервісних зон біля кордону для вантажівок та їхніх водіїв.

«Нині на прикордонному пункті пропуску «Краківець — Корчова» запрацював абсолютно новий автобусний термінал, який здатен буде опрацьовувати понад 30 автобусів на добу. Робимо все, щоб перетин кордону був комфортним та зручним», — прокоментував очільник уряду.

Він акцентував, що ще один крок митної реформи — те, що уряд ще у червні подав до Верховної Ради законопроєкт про розмитнення автомобілів через «Дію».

«Люди чекають цих змін. Швидке розмитнення — не єдина новація цього законопроєкту. Усуваємо людський чинник у питанні визначення ставок, за якими відбувається розмитнення. Тобто всі можливі схеми із заниженням вартості, підробленими інвойсами, неіснуючими пошкодженнями — усе це має зникнути раз і назавжди. Запропоновані процес і формула, за якими відбувається розмитнення, максимально прості. Заповнення форми — до 10 хвилин, і одразу сплата через «Дію». Замість нинішніх чотирьох платежів, які створювали бюрократію і складнощі, тепер буде один. Зручно, просто й ефективно», — роз’яснив Денис Шмигаль.

Ефективність і прозорість

Говорив Прем’єр і про те, що дерегуляція, цифрова держава та спрощення процедур — визначальні принципи всіх реформ, які започатковує уряд.

«Насамперед принцип дерегуляції реалізовуємо для спрощення умов ведення бізнесу. За останні пів року понад 500 різних дозволів було або повністю прибрано, або переведено в декларативну форму. На цьому не зупиняємося», — констатував Денис Шмигаль.

На підтвердження цього уряд затвердив законопроєкт, який передбачає скасування ще 17 документів дозвільного характеру.

Урядовці затвердили порядок використання коштів на підтримку аграріїв.

«Держава спрямовує 1,5 мільярда гривень на підтримку фермерів та сільгоспвиробників. Максимальна бюджетна дотація для власників сільгоспугідь становитиме 372 тисячі гривень, максимальна дотація для одного підприємства на утримання корів — 530 тисяч гривень. Тобто продовжуємо політику підтримки малих та середніх фермерів», — прокоментував очільник уряду.

Він нагадав, що в межах системної політики підтримки аграрного сектору 12 серпня запрацювала онлайн-платформа для прямої взаємодії держави та агровиробників — Державний аграрний реєстр. За три дні зареєструвалося 1,5 тисячі фермерів.

«Державний аграрний реєстр — це «Дія» для аграріїв. Це платформа, де представлено прозорий та зрозумілий розподіл усіх видів підтримки для українських фермерів. Агровиробники, зареєстровані в реєстрі, зможуть подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, а також позик і технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів. Тобто цифровізація знову стає синонімом ефективності та прозорості», — зазначив Прем’єр.

Він нагадав, що триває реалізація програми «єРобота». Денис Шмигаль розповів, що кількість поданих заявок сягнула вже 8 тисяч.

На засіданні уряду ухвалено рішення про надання ще 103 мільйонів гривень на відповідні гранти. 74 мільйони гривень передбачено для створення 324 мікробізнесів. Ще 29 мільйонів гривень підуть на реалізацію дев’яти нових проєктів у ягідництві, садівництві та виноградарстві.

Прем’єр констатував, що держава допомагає громадянам реалізувати свої плани й амбіції через створення власної справи. Що держава робить це, адже саме малий та середній бізнес — основа успішної української економіки та квітучої країни.

Реорганізацію терорганів Мін’юсту

Кабмін постановою оптимізував систему територіальних органів Міністерства юстиції з урахуванням викликів, які постали перед Україною внаслідок збройної агресії росії.

Пресслужба Мін’юсту уточнила, що йдеться про реорганізацію міжрегіональних управлінь міністерства шляхом приєднання одних органів до інших, що має вдосконалити управлінські процеси в системі органів юстиції.

Так, Західне міжрегіональне управління Мін’юсту (Львів) приєднають до Південно-Західного (Івано-Франківськ) з перейменуванням у Західне міжрегіональне управління. Центрально-Західне міжрегіональне управління (Хмельницький) приєднають до Центрального (Київ). Східне міжрегіональне управління  (Харків) приєднають до Північно-Східного (Суми) з перейменуванням у Східне міжрегіональне управління. Південно-Східне міжрегіональне управління (Дніпро) приєднають до Південного (Одеса).