29 липня цього року  набрав чинності Закон України № 3249-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану». Його було розроблено задля спрощення доступу до процедур банкрутств і підвищення ефективності їхнього застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану, для уточнення процедурних питань і усунення неузгодженостей  та недоліків, виявлених під час практичного застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Це питання нині надважливе. В Україні астрономічно збільшується кількість фізичних та юридичних осіб, які стають боржниками не лише перед своїми кредиторами, але й великими податковими боржниками, що ще більше псує картину стану підприємств.

Так, за даними аудиту Розрахункової палати, серед юридичних осіб кількість податкових боржників збільшилася на 73% (зі 102 до 176 тисяч), серед фізичних осіб — у 4,5 раза (із 733 тисяч до понад 3 мільйонів). Сума податкового боргу зросла на 40% та 46% відповідно.

Деяких перевірок не змогли провести через відсутність платників за податковою адресою. Лише у Харківській області не перевірили 1597 суб’єктів господарювання. Щоб встановити їхнє місцезнаходження, ГУ ДПС у Харківській області подавало запити в Національну поліцію та Бюро економічної безпеки, однак їх повернули без виконання. Зрозуміло, що це велика проблема й для кредиторів фірм, чимало з яких не знають фізичного місця перебування своїх боржників.

Станом на 1 квітня 2023 року на обліку, за інформацією ДПС, перебуває понад 7 мільйонів об’єктів оподаткування. Це майже уп’ятеро більше, ніж було 2020 року. Вибіркова перевірка показала, що в системі немає актуальної інформації про об’єкти оподаткування за новими адресами. Майже 18% облікових справ платників податків у Дніпропетровській області містять застарілі або помилкові відомості про основний вид діяльності.

«Урядовий кур’єр» із допомогою юристів аналізує зміни до нормативно-правових актів щодо процедури банкрутства у наш буремний воєнний час.

Розкриття банківської таємниці та відповідальність за ненадання інформації

Якими є загальні переваги й недоліки цього документа?

Серед позитивного експерти зазначають насамперед про розширення прав арбітражного керуючого щодо отримання копій документів та інформації, зокрема з обмеженим доступом, що містить банківську таємницю. З одного боку, це положення справді важливе, адже має значно прискорити процедуру санації банкрутів. А з другого, розкриття банківської таємниці — справа не така вже й проста, адже тут можуть бути певні зловживання.

Цього не приховує керуючий партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. Проте він зазначає, що за процедурою, коли розкривається банківська таємниця перед арбітражним керуючим, має бути належний судовий контроль. «Для судді треба надавати чіткі пояснення, навіщо арбітражний керуючий бере інформацію, що має важливу банківську таємницю. Це дуже важливо, тому що на сьогодні від банківської таємниці фактично нічого не залишилося. Такою інформацією діляться навсібіч», — зазначає він.

Як вважає арбітражний керуючий, арбітражний керуючий, приватний виконавець  Вадим Корольов (м. Харків), під час розкриття банківської таємниці потрібно дотримуватися балансу між інтересами боржника і кредиторів. «З одного боку, розкриття банківської таємниці у відкритих судових засіданнях може теоретично призвести до її розголошення, що, без сумніву, негативно вплине на боржника. З іншого, не можливе ефективне провадження у процедурах розпорядження майном і реструктуризації боргу за умови браку інформації про залишки і рух грошових коштів боржника», — додає він.

Тому безперечною перевагою, за словами партнерки компанії «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» Олени Буркуш, є введення на законодавчому рівні відповідальності за відмову в наданні інформації на запит арбітражного керуючого, несвоєчасне або неповне її надання або надання недостовірної інформації.

«Нарешті передбачено можливість проводити збори і комітет кредиторів дистанційно або шляхом опитування під час воєнного стану. Оскільки дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, закінчилася 1 липня 2023 року, майже місяць арбітражні керуючі, попри воєнний стан в Україні, мали можливість проводити збори кредиторів лише за місцезнаходженням боржника, якщо інше місце проведення не було раніше визначено тими самими зборами», — зазначає юристка.

Недобросовісні боржники та припинення нарахування відсотків

Внесеними змінами розширено перелік зобов’язань (боргів) фізичної особи, які не може бути реструктуризовано чи погашено в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи. До таких зобов’язань додано збитки, завдані кримінальним правопорушенням.

«З огляду на те, що концепція Кодексу України з процедур банкрутства передбачає можливість списання боргів лише для добросовісного боржника, дії правопорушника, вчинені з умислом, можуть вважатися такими, що не відповідають критерію добросовісності. Одночасно потрібно врахувати, що існують злочини, які скоєно через необережну форму вини (злочинну недбалість або злочинну самовпевненість). Вони можуть мати меншу суспільну небезпеку», — вважає Вадим Корольов.

Законом встановлено, що арбітражний керуючий не несе дисциплінарної відповідальності за невчинення дій та невиконання обов’язків, якщо це було унеможливлено у зв’язку з веденням бойових дій.

«Це перевага, оскільки багато боржників або розташовані в місцях ведення бойових дій, або провадять там господарську діяльність. Це унеможливлює надання доступу до об’єктів (приміщень) та проведення фактичної інвентаризації їхнього майна з актуальним відображенням його кількості і вартості. Тут маємо на увазі випадки повного або часткового знищення такого майна внаслідок бойових дій агресора», — вважає Олена Буркуш.

Також, згідно з документом, припиняється нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовано згідно з планом санації чи реструктуризації. Чи треба такі відсотки нараховувати?

Вадим Корольов упевнений, що таке питання слід розглядати як з погляду боржника, так і кредитора. Це цілком зрозуміло, адже має бути враховано інтереси обох сторін.

«Такі обмеження не відповідають інтересам кредиторів, яким під час воєнного стану також важко, але сприяють досягненню цілей процедури банкрутства, частковому погашенню вимог кредиторів і відновленню платоспроможності боржника. Як 2020 року, так і нині, на мою думку, важливо перевіряти вплив бойових дій і воєнного стану на виконання зобов’язань, і якщо його не встановлено, то застосовувати обмеження не потрібно», — додає він.

Методика від Кабміну

У законі зокрема йдеться про те, що збитки, завдані боржникові внаслідок збройної агресії проти України, підлягають обов’язковій оцінці в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (методиці). Що це за оцінка? Що вона даватиме боржникові?

«Методику застосовують під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, фізичним особам — підприємцям внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їхнього майна у зв’язку зі збройною агресією рф. Також впровадять оцінку (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб’єктами господарювання і оцінки потреб у відновленні майна підприємств і фізичних осіб — підприємців», — каже Олена Буркуш.

Це справді дуже важлива методика, яку застосовуватимуть у разі повного або часткового знищення майна внаслідок збройної агресії рф. Адже боржник зможе скористатися вищезазначеним механізмом та заявити про збитки.