Верховна Рада України в першому читанні прийняла за основу скандальний законопроект про спецконфіскацію. Дія документа поширюється тільки на держслужбовців, яких підозрюють у скоєнні корупційних злочинів, створенні злочинної організації та які ховаються від слідства, стверджують депутати. І попереджають громадян, що не варто ризикувати, переоформлюючи на себе майно нечистих на руку чиновників.
Мільйони і мільярди
Доопрацьований законопроект про спецконфіскацію, як очікується, уможливить повернення державі коштів, привласнених Януковичем і його соратниками. Автори документа зазначають, що впродовж останніх 4 років через зловживання владою виведено близько 70 мільярдів доларів, частину з яких заблоковано в банках інших держав. Зокрема на рахунках колишніх українських чиновників Швейцарія заблокувала 2 мільярди доларів, у Великобританії — активи Януковича на 17 мільйонів євро, на Кіпрі — активи посадових осіб на суму 1,5 мільйона євро і 3 мільйони доларів, влада Австрії заморозила рахунки 18 українських чиновників, Ліхтенштейну — 20 чиновників.
Крім того, арештовано й те, що належало Януковичу в Україні — близько 127 мільйонів доларів. Також заблоковано кошти 19 компаній-нерезидентів, які були пов’язані з оточенням колишнього президента. Це 1,34 мільярда доларів, зокрема й на депозитних і поточних рахунках — 378,42 мільйона гривень і 159,85 мільйона доларів, і на рахунках, відкритих у цінних паперах, — 1,49 мільярда гривень і 1,02 мільярда доларів.
При цьому головною є можливість повернення державі до вироку суду, в разі якщо корупціонер ховається від слідства, помер або за інших умов.
Планується, що КПК України доповнять новим розділом, у якому передбачено повернення в дохід держави коштів, облігацій та інших цінностей у кримінальних провадженнях за трьома статтями Кримінального кодексу України: частинами другою — п’ятою статті 191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»), статтями 255 («Створення злочинної організації»), 368 («Прийняття пропозиції, обіцянки або отримання неправомірної вигоди службовою особою»). Спочатку пропонували шість статей Кримінального кодексу.
Законопроект було прийнято з правкою депутата Верховної Ради України Олени Сотник. Зокрема правка парламентарія стосується третіх осіб, яким підозрювана особа могла передати гроші й цінності.
У дохід держави
Згідно з документом поверненню в дохід держави підлягають:
1) гроші, валютні цінності, державні облігації, казначейські зобов’язання України, дорогоцінні метали, каміння, зокрема й ті, що перебувають на банківських рахунках або на зберіганні в банках або інших фінансових установах;
2) доходи від коштів, валютних цінностей, державних облігацій, казначейських зобов’язань України, дорогоцінних металів, каміння.
Таке повернення перерахованих цінностей в дохід держави здійснюють в разі їх виявлення під час досудового розслідування злочинів, якщо:
1) власника зазначених коштів, валютних цінностей, державних облігацій України, дорогоцінних металів, каміння і доходів від них не встановлено;
2) таким власником є підозрюваний або треті особи, яким ці кошти, валютні цінності, державні облігації України, казначейські зобов’язання України, дорогоцінні метали, камені були передані підозрюваним під час порушення кримінального провадження або під час його розслідування, проте ні він, ні зазначені особи не можуть довести законність їхнього походження, а їхній розмір не відповідає задекларованим (офіційним) доходам цих осіб.
«Доведенню підлягає обставина, що третім особам усі ці цінності були передані в незаконний спосіб підозрюваним. Таким чином, ми жорстко обмежуємо тільки те коло осіб, які незаконно отримали ці кошти від підозрюваних», — зазначила пані Сотник.
При цьому таке повернення в дохід держави до винесення вироку суду здійснюють за умови:
1) приховування підозрюваного в скоєнні зазначених злочинів від органів слідства і суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і оголошення його в розшук (державний, міждержавний або міжнародний) і перебування в ньому понад шість місяців;
2) закриття кримінального провадження, якщо помер підозрюваний або обвинувачений по кримінальному злочину, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу.
Так, суб’єктом порушення провадження про повернення в дохід держави з вироком суду і звернення до суду з відповідним клопотанням проектом визначено прокурора. Рішення суду першої інстанції, прийняте за результатами розгляду клопотання прокурора, може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Законопроект надає право протягом одного року звернутися до суду з позовом про повернення коштів або цінностей, які були конфісковані, однак за умови доведення законності їхнього придбання.
Очікується друге читання
Попри те, що законопроект пройшов перше читання, думки депутатів розділилися. Зокрема йдеться про те, що такий механізм може передбачати конфіскацію коштів будь-якої людини і запроваджує презумпцію винуватості. Нардеп від БПП Сергій Лещенко зазначив, що законопроект потребує дуже серйозного доопрацювання до другого читання. «Норми закону не повинні стосуватися підприємців, пересічних громадян, а тільки корупціонерів, тих, хто краде гроші, тих, хто зловживає владою», — зазначив він.
Щодо перспективи повернення коштів, які належать Януковичу та його оточенню, юристи поки що її оцінюють досить скептично. «Закон справді суперечливий, — зазначила юрист-кримінолог, кандидат юридичних наук Ганна Маляр. — Ми з вами як виборці не зможемо проконтролювати, куди пішли ці гроші. Тому що в нас вже не раз десь поділися гроші, які надавали Україні. Я сумніваюся, що гроші Януковича буде повернуто. Янукович наймав на всі свої угоди хороших юристів, тому в них оформлено все відповідно до закону», — сказала пані Маляр.
Спікер Ради Володимир Гройсман пообіцяв, що буде створено робочу групу, яка грунтовно доопрацює документ перед другим читанням.