Обіцянку, що ми таки не замерзнемо, почула вся країна. Але я в неї тепер не вірю. І ось чому. Днями пішла укладати угоду на постачання газу із новоствореним підприємством «Рівнегаззбут», що запрацювало з 1 липня. Адже нам, споживачам, сказали: це монополізм, коли одна й та ж сама компанія (у моєму випадку ПАТ «Рівнегаз») і постачає, і розподіляє блакитне паливо. «Може, й так, — подумала я, — врешті-решт, мені як пересічному споживачеві навіть однаково, з ким угода — аби газ у квартирі був».
Втім, як з’ясувалося, чергові нововведення НКРЕКП цілком можуть призвести до зриву опалювального сезону. Виявляється, вже понад місяць кошти, які надходять від споживачів газу на розподільчі рахунки постачальників, не розподіляються між учасниками газового ринку — тим-таки «Рівнегазом» та «Рівнегаззбутом».
«Через блокування рахунків ми втрачаємо воістину золотий час: не можемо готувати газові мережі до опалювального сезону, гальмується й виконання інвестиційної програми, про яку нещодавно розповідав «Урядовий кур’єр», а це — встановлення лічильників газу споживачам, капремонти газогонів», — каже голова правління ПАТ «Рівнегаз» Петро Дубас.
До того ж, НКРЕКП встановила такий тариф на транспортування природного газу, який навіть не покриває фактичних витрат компанії. Це створило штучні борги на підприємстві, крім того, подібна картина, як з’ясувалося, по всій Україні.
«Нинішню кризу створюють штучно, а наші спроби знайти порозуміння з відповідальними особами в Нацкомісії регулювання електроенергетики та Міненерговугілля, на жаль, не дають результатів», — лише руками розводить інший керівник — директор ТОВ «Рівнегаззбут» Леонід Кошельник.
Все воістину як у тому прислів’ї: «Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать». До речі, державна регуляторна служба вже відкликала своє погодження під згаданим рішенням НКРЕКП щодо алгоритму розподілу коштів, який, по суті, робить облгази банкрутами, а й без того найдорожчий за всю історію незалежності опалювальний сезон ставить на межу зриву. Тепер м’яч на полі профільного міністра — того, що на всю країну пообіцяв нам тепло і світло в оселях.
Тільки-от, приміром, газові лічильники, на які так сподівалися всі мої сусіди, нам уже не встановлять — і все через ігри (чи ігрища) нагорі, до яких простим українцям — зась! А це означає, що знову будемо платити більше.
…Коли на вулиці майже плюс 50, підсвідомо здається, що зими не буде. А вона, схоже, як завжди, прийде зненацька…