У столиці України відбулося засідання Комісії Україна — НАТО. Перед його початком глава Української держави Володимир Зеленський та Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору Єнс Столтенберг провели зустріч у вузькому колі у Маріїнському палаці. На початку засідання вони виступили із заявами.

Очільник Альянсу наголосив на важливості проведення реформ в Україні на шляху до майбутнього членства в НАТО. На його переконання, Президент Володимир Зеленський і новий український уряд отримали широкий народний мандат підтримки на втілення масштабних реформ.

Засуджують Росію та виявляють солідарність

Щодо російської агресії проти України було зазначено: НАТО не визнає і не визнаватиме незаконну й нелегітимну анексію Криму. Всі члени НАТО єдині у засудженні дій Росії. «Мінські угоди має бути реалізовано повністю усіма сторонами, і ми очікуємо, що Росія візьме на себе зобов’язання відповідно до угод», — наголосив Єнс Столтенберг. А НАТО підтримує зусилля Президента України, спрямовані на мирне врегулювання конфлікту з Росією та підтримує нашу державу політично й практично для допомоги у зміцненні оборонних інституцій її Збройних сил, повідомляє УНІАН.

У відповідь Президент Володимир Зеленський назвав візит Північноатлантичної ради яскравою демонстрацією солідарності з Україною. Він запевнив: наша держава високо цінує, що торік на саміті у Брюсселі лідери країн Альянсу підтвердили рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна стане членом НАТО. «І ми розуміємо, що тільки ефективні реформи стануть запорукою нашого членства в Альянсі», — наголосив глава держави.

У цьому контексті він запропонував розглянути можливість приєднання України до програми розширених можливостей НАТО, адже наша держава — послідовний та дієвий партнер Альянсу, який і надалі робитиме внесок у безпеку в євроатлантичному просторі та за його межами: «Я певен, що Україна готова до переходу на цей новий рівень співпраці».

Комплексний пакет допомоги слід розширити

Президент висловив вдячність, що Альянс надає Україні політичну й практичну допомогу, особливо в реформуванні сектору безпеки та оборони. А надійною основою для цього слугує Комплексний пакет допомоги НАТО, ухвалений у 2016 році. Володимир Зеленський висловив сподівання, що цей пакет буде оновлено й розширено додатковими проєктами і заходами.

Київ розраховує прискорити процес досягнення своїми Збройними силами сумісності із силами НАТО і поглибити співпрацю з Альянсом для зміцнення обороноздатності й посилення стійкості до сучасних загроз. А також підвищити взаємодію між державними органами України й структурами НАТО.

Україна виступає за посилення взаємодії з НАТО для відновлення стабільності та безпеки в Чорноморському регіоні. І очікує на підтримку своїх пропозицій щодо практичних кроків з імплементації «чорноморського пакета», ухваленого країнами Альянсу у квітні 2019 року.

На завершення виступу він привітав союзників з ювілеєм — 70-ю річницею Альянсу, яку відзначають цього року. Після засідання продовжили в закритому для ЗМІ режимі.

40 мільйонів підтримки

Під час спільного брифінгу Єнс Столтенберг повідомив, що члени і партнери Альянсу зобов’язалися надати фінансову підтримку нашій державі: «Ми розглянули комплексний пакет допомоги Україні. За допомогою десяти трастових фондів члени й партнери НАТО зобов’язалися спрямувати понад 40 мільйонів євро для підтримки вашої держави».

Ідеться про такі напрями, як удосконалення систем командування й управління, кібербезпеки та медичної реабілітації. І ця допомога має дати реальні результати: «Ми допомагаємо пораненим військовослужбовцям отримати лікування, якого вони потребують. Посилюємо стійкість України до гібридних загроз і кібератак».

Він наголосив, що неодноразово заявляв про важливість дотримання прав національних меншин. І всі члени Альянсу погоджуються, що Україна має повністю втілити рекомендації Венеційської комісії з цього приводу. Генсек Альянсу повідомив, що обговорив це питання з Володимиром Зеленським і висловив задоволення, що шість із семи рекомендацій Венеційської комісії вже впроваджують.

А Володимир Зеленський повідомив, що якщо все буде безпечно і в Петрівському впродовж тижня не буде обстрілів, то 4 листопада там має розпочатися розведення військ. І додав, що він не має жодних сумнівів, що відбудеться зустріч лідерів країн нормандського формату, «якщо всі сторони хочуть і прагнуть зустрітися, тому що головний результат — це домовленість про припинення війни».

Коментуючи дозвіл данського енергетичного агентства на будівництво газопроводу «Північний потік-2» на своїй території, він наголосив, що таке рішення посилює Росію і послаблює Європу. І додав, що Президент і уряд України розуміли, що так може статися, і були готові до такого рішення.

Далі Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору та Президент взяли участь у засіданні Верховної Ради, де виступили з промовами.

Очільник Альянсу зазначив, що вважає: обмін утримуваними особами разом із зусиллями в нормандському форматі можуть прискорити виконання мінських угод. Він закликав Росію вивести свої сили та обладнання з України і припинити підтримку незаконних збройних формувань на Донбасі. «Представники місії ОБСЄ повинні мати беззаперечний повний доступ до всієї України і має бути відповідальність за збитий рейс МН17 і те, що загинуло 298 людей», — наголосив він.

Єнс Столтенберг закликав Росію повернути Україні три військові кораблі, захоплені торік у листопаді у Керченській протоці: «Члени НАТО задоволені прогресом у Станиці Луганській та інших районах, де відводять війська, але в інших місцях конфлікт на Донбасі забирає життя», — констатував він.

«Двері НАТО відчинено»

Генеральний секретар НАТО наголосив, що жодна країна не має права вето на вступ України до Альянсу: «Як суверенна країна Україна має право обирати власні безпекові домовленості. Двері НАТО залишаються відчиненими. Шлях до членства в НАТО нелегкий. Від тих, хто його обирає, він вимагає відданості й серйозного реформування». Єнс Столтенберг підкреслив, що рішення про остаточне приєднання країни до НАТО ухвалюють члени Альянсу разом з тими, хто хоче приєднатися, і тільки вони: «Жодна країна ззовні не має права вето. Час розподілу на сфери впливу вже минув».

Резюмуючи, він заявив про підтримку України і про те, що переконаний в її чудовому майбутньому. Україна подолала значний шлях, але ще багато має пройти. Він зауважив, що, як і минулого разу, виступаючи в парламенті, хоче процитувати Тараса Шевченка і навів рядки з вірша «Минають дні, минають ночі», де йдеться про те, що страшно помирати в кайданах, але ще гірше спати на волі. «Та ви не спите, ви підтримуєте свої цінності: Україна стоїть за своє майбутнє, а НАТО стоїть поряд з вами», — сказав Генсек.

У заяві комісії сказано все

Відповідно до документа, в НАТО закликають Україну створити у Верховній Раді комітет, який опікуватиметься наглядом за діяльністю безпекових структур. Країни-члени НАТО підтримують уже здобуті досягнення й сподіваються на подальший прогрес у реформуванні сектору безпеки та оборони України, включаючи імплементацію закону про національну безпеку, ухваленого у 2018 році.

«Положення закону про цивільний контроль і демократичний нагляд за сектором безпеки та оборони є ключовою євроатлантичною нормою. Країни НАТО закликали Україну ухвалити й впровадити вторинне законодавство, що забезпечує запровадження закону про національну безпеку, зокрема закони про Службу безпеки України, про новий комітет з парламентського нагляду, про розвідку, про державну таємницю та про оборонні закупівлі», — йдеться в заяві.

Країни-члени НАТО залишаються відданими подальшому наданню постійної підтримки порядку денного реформ у секторі безпеки та оборони, зокрема за допомогою Комплексного пакета допомоги (КПД), щоб Україна могла гарантувати власну безпеку.

«Ми схвалили третій огляд КПД, надалі узгоджуватимемо його з цілями реформ, спрямованих на запровадження євроатлантичних принципів, кращих практик і стандартів, посилення оперативної сумісності з НАТО. У цьому плані внески країн-членів Альянсу в цільові фонди НАТО відіграють значну роль», — підкреслено у заяві.

Зазначено в ній і про неможливість нормалізації відносин з РФ, доки вона не продемонструє дотримання міжнародного права і міжнародних зобов’язань. Реакція НАТО на незаконні дії Росії в Україні відповідає та підтримує загальні міжнародні заходи, зокрема запровадження санкцій.

«Ситуація «справи у звичному режимі» неможлива без чітких конструктивних змін у діях Росії, що продемонструють дотримання міжнародного права і міжнародних зобов’язань та відповідальності», — наголошено в документі.

Офіційний Київ зобов’язався виконати рекомендації Венеційської комісії щодо збалансування мовної статті закону про освіту: «У тому, що стосується закону про освіту, ухваленого Верховною Радою у вересні 2017 року, країни-члени НАТО закликають Україну повністю втілити рекомендації та висновки Венеційської комісії. Україна висловлює готовність це виконати», — йдеться у тексті.

Як відомо, у вересні 2017 року Верховна Рада ухвалила закон про освіту, яким визначено, що мова освітнього процесу в навчальних закладах — державна. Це положення викликало обурення в Угорщині, яка блокувала проведення засідань Комісії Україна — НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців Закарпаття. Згідно з висновком Венеційської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі було рекомендовано збалансувати положення мовної статті Закону «Про освіту».

30 жовтня стало відомо, що Угорщина заветувала спільну декларацію Північноатлантичної ради НАТО щодо України. Міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна зробила це, оскільки документ не зобов’язував офіційний Київ повернути права етнічній угорській меншині на Закарпатті. Та в останній момент перед ухваленням спільної заяви Угорщина зважила на зобов’язання, які нині взяла на себе Україна, й розблокувала ухвалення документа.

На сторожі суверенітету

А напередодні засідання Комісії Україна — НАТО міністр оборони Андрій Загороднюк в Одесі провів зустрічі з делегацією Північноатлантичної ради НАТО і Єнсом Столтенбергом.

Український урядовець поінформував гостей про поточну ситуацію на сході країни, а також про заходи, яких вживає керівництво держави та Міноборони для забезпечення її суверенітету й територіальної цілісності. Він зосередив увагу на питанні незаконної окупації РФ Кримського півострова, повідомляє пресслужба Кабінету Міністрів України.

«Ми робимо все можливе, щоб привернути увагу до цього питання, адже це перше подібне порушення безпеки в цьому регіоні після Другої світової війни. Проте зараз ми спостерігаємо значне порушення міжнародного морського права у Чорному морі та значну його мілітаризацію. Все це спричиняє низку проблем комерційному судноплавству та доступу до певних зон. Ми будемо привертати увагу міжнародної спільноти до таких випадків, — наголосив міністр. — Перш за все ми будемо діяти на всіх можливих політичних рівнях та в міжнародних інституціях. Ми хотіли б бути невід’ємним членом групи НАТО в Чорному морі, що також має стати кроком до розв’язання цієї проблеми». Урядовець додав, що дії Росії в Чорному морі — проблема не лише України та країн Чорноморського регіону, вони мають міжнародний характер, адже мілітаризація та ескалація в міжнародних водах має глобальний небезпековий вплив. Тому це питання слід брати до уваги та імплементуватися в політику зацікавлених країн.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»