Регіони продовжують заповнювати засіки держави. Про жнивні здобутки областей читайте у матеріалах наших кореспондентів.
Вінниччина. Зерно нині має особливу вартість
Цього року вітчизняним аграріям варто подякувати. Вони беруть участь у відправці товарів і продукції в зону АТО, надають допомогу сільським громадам. За непростих економічних обставин навесні хлібороби обсіялися, а, жнивуючи, забезпечують національну безпеку у продовольстві. Часу для перепочинку немає, бо невдовзі їм потрібно сіяти озимий ріпак, а потім — озимі зернові.
В області уже зібрано врожай на площі майже півмільйона гектарів. Врожайність небувала — 47,6 центнера з гектара. За оперативними даними, намолочено майже 2,3 мільйона тонн зерна. Після його «дозрівання» на токах буде 2,2 мільйона — це найвагоміший результат за останні роки!
«Аграрії дослухалися до порад наших і науковців. Сіють не один сорт, а кілька, і насінням не низької репродукції, як раніше, а 1—2 репродукції, в яких запас енергії великий. Використовують інтенсивні технології. Словом, тепер усе працює на запланований врожай», — розкриває секрети успіху директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Микола Неїлик.
В області є 61 атестований елеватор загальною потужністю 2,4 мільйона тонн. До слова, п’яту їх частину переведуть на альтернативні газу види опалення. Тож зберігати є де. За даними сільгоспінспекції, з тих обсягів зерна, які вже надійшли на елеватори, 55% становить продовольче, а решта — фуражне. На якості позначилися затяжні дощі в липні, які йшли саме в період переходу озимої пшениці з молочної стиглості у воскову. Та основне, що врожай добрий і вже в коморі.
Кожного року область збирала в середньому 1,2 мільйона тонн продовольчого зерна. І нинішнього його стільки ж буде, адже в період збирання відсоток продовольчого збільшувався. Микола Неїлик зауважує, що господарства виконують свої зобов’язання з поставок в Аграрний фонд України та вже отримали від нього 77 мільйонів гривень — це для них дуже суттєва підтримка. Тож область буде зі своїм хлібом. Як і в попередні роки, значну частину врожаю реалізує вона й за свої межі.
Фуражне зерно теж затребуване, адже Вінниччина втримує позицію одного з лідерів виробництва молока: за сім місяців нинішнього року надоєно вже 514 тисяч тонн. А м’яса за цей час вона виробила 210 тисяч тонн, що вдвічі більше, ніж за весь минулий рік. І потенційні можливості розвитку тваринницької галузі неабиякі.
Затрати на виробництво озимих зернових (зокрема основного хліба — пшениці) порівняно з минулим роком не дуже відрізняються. А ось собівартість вирощування ярої пшениці суттєво збільшилася, бо через зростання курсу долара піднялися ціни на пальне, мінеральні добрива, засоби захисту рослин. Тепер за одну тонну фуражного зерна дають 1600—1900 гривень, а продовольчого 1—3 класу — 2000—2200. Власне, ціни змінюються чи не щодня.
«Поки що вони, насамперед на яру пшеницю, не можуть влаштовувати аграріїв. Та на колегії нашого департаменту зернотрейдери запевнили, що їм ціну на зерно диктує біржа, себто ринок», — зауважив Микола Неїлик. За його словами, господарства змушені реалізовувати зерно за мінімальної рентабельності, бо їм потрібно розраховуватися за кредити, а також з людьми — за оренду земельних паїв та мати обігові кошти для посіву озимих культур. Звісно, холдинги мають змогу притримати зерно, щоб потім його реалізувати за кращою ціною. І вітчизняним господарствам поки що залишається тільки заздрити принаймні німецьким фермерам, які ще весною твердо знають, за якою ціною продадуть врожай тієї чи тієї культури.
Полтавщина. Збирали збіжжя без авралів
Цього року полтавським рослинникам належало зібрати понад 350 тисяч гектарів ранніх зернових, але, попри дощовий початок липня, з урожаєм вони впоралися в оптимальні строки, намолотивши при цьому чимало якісного зерна. Середня врожайність ранніх зернових нині на Полтавщині становить 40,8 центнера з гектара, що на 2,1 центнера більше, ніж торік. Тоді врожайність була 38,7 центнера.
Безпосередньо озимої пшениці полтавці намолотили понад 1 мільйон тонн, до того ж 75% зерна — продовольче. Тепер в області приступили до збирання на окремих площах круп’яних культур. Їх тут цього сезону небагато — 3,7 тисячі гектарів проса, 4,2 тисячі гектарів гречки, значно більше соняшнику — 283 тисячі гектарів та сої. В Новосанжарському, Хорольському та Решетилівському районах соняшник частково вже обмолочують. Про це повідомив перший заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Семен Москаленко. За його словами, врожайність ранньостиглих сортів і гібридів соняшнику поки що 22,1 центнера з гектара.
Фахівець зазначив, що на цьогорічних жнивах в області задіяли майже 1200 комбайнів, сторонню допомогу не залучали. Водночас він зазначив, що останні кілька тижнів через спекотну погоду підгорають і висихають стебла сільгоспкультур, приміром гречки. Але найбільше його тривожить стан кукурудзи на силос, яка вже втратила половину своєї маси. А на неї ж в області сподіваються, адже взяли курс на відродження тваринництва. До речі, майже в усіх районах області вже заготовляють кукурудзу на силос — поспішають, щоб не згоріла. Вже закладено в траншеї 225 тисяч тонн силосної маси.
За прогнозами Семена Москаленка, ранньостиглі й ранні гібриди кукурудзи можуть дати не менше однієї тисячі тонн зерна. У скрутнішій ситуації опинилися середньо- й пізньостиглі сорти цієї культури, фаза дозрівання яких припала на пік високих температур. Поки що на Полтавщині героїчно тримаються під палючим, майже африканським сонцем тільки буряки. Посадовець каже, що впродовж останньої декади серпня корені мали непоганий приріст ваги.
Усе зібране зерно довели до кондиції і надійно зберігають. Керівники сільгосппідприємств приділяють цьому значну увагу, адже це їхні гроші. Жнива пройшли без авралів, вистачило і пально-мастильних матеріалів. За словами Семена Москаленка, зерно засипають і в регіональний резерв. А тим часом вивільнені площі без затримки готують під новий урожай.
Одещина. Дочекатися вигідної ціни нелегко
У наш буремний час новини з полів навряд чи можуть претендувати на роль хедлайнерів, проте саме у них можна знайти розраду. Одещина віджнивувала з непоганим показником 3,1 мільйона тонн, а це майже на 200 тисяч більше, ніж торік. Такий показник найбільший з-поміж українських регіонів. Досить пристойна, надто як для краю зі звичним дефіцитом опадів, і врожайність — у середньому 32 центнери з гектара.
Ще одна приємна цифра: 82% врожаю становить найкоштовніше продовольче зерно. На світовому ринку означився певний дефіцит цього товару, тож у селян з’явилася можливість додатково заробити. Тому профільне міністерство орієнтує аграріїв на те, аби не поспішали збувати зерно, бо воно має зрости в ціні. Утім, селяни мають зважати й на інше: зростає курс долара, до якого щільно прив’язані ціни на пальне, добриво і сільгосптехніку. Вартість сільгосппродукції збільшується не так стрімко, тож утворюється дедалі більший диспаритет цін.
Директор департаменту агропромислового розвитку Одеської ОДА Анатолій Новаковський каже, що сервісні центри констатують небувалу для цієї пори активність господарників — ті намагаються якнайшвидше придбати техніку та інші ресурси, доки інфляція не з’їла їхній заробіток. До Одеських портів знову шикуються черги із зернових фур з усієї України. Працювати за схемою «із лану до трюму» доводиться з міркувань економії — не потрібно засипати зерно на зберігання, платити за його перевантаження. Грати в ігри на підвищення ціни селяни не наважуються, бо знають: виграють у ній однозначно всемогутні трейдери.
«Зо п’ять транснаціональних зернових компаній цілковито контролюють український ринок», — каже головний аграрій області. Наші керівники можуть з ними хіба що якоюсь мірою домовлятися, аби ті не вимели з України усе продовольче зерно. Питання, хто нині господар на українській землі — й досі відкрите.
Сумщина. Стабільні здобутки
Хлібороби області завершили обмолот ранніх зернових та зернобобових культур. Станом на 17 серпня до засіків засипано 1,25 мільйона тонн збіжжя. Про це повідомили в департаменті агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації.
За словами директора департаменту Володимира Івченка, найвагоміший внесок до хлібної скарбниці трудівників Сумського, Конотопського та Білопільського районів, які намолотили відповідно 117,5, 114,1 і 106,3 тисячі тонн збіжжя. До речі, саме тут, а також у Лебединському та Путивльському районах, найвища врожайність хлібної ниви.
Визначилися і господарства-рекордсмени. Так, у ТОВ «Урожайна країна» Роменського та «Вікторія» Білопільського районів намолот становить відповідно 27,7 і 20,2 тисячі тонн.
По області хлібороби намолочують у середньому 51,1 центнера озимої пшениці, а загалом урожайність ранніх зернових та зернобобових культур становить майже 45 центнерів. За цими показниками область посідає відповідно третє та четверте місця в Україні.
За попередніми розрахунками, валовий збір хліба очікують на минулорічному рівні, або майже 3,5 мільйона тонн, що дасть змогу зробити надійні запаси як продовольчого, так і кормового зерна. Нині хлібороби обмолочують масиви гречки, сої, проса, а потім візьмуться за кукурудзяні площі.
Рівненщина. Будемо з хлібом
Аграрії краю підходять до державного свята з мільйонним ужинком: удруге за 23 роки незалежності поліська Рівненщина збирає рекордні врожаї зернових. Якщо торік нива розщедрилася в середньому по 30 центнерів збіжжя з кожного гектара, то нині — майже по 37. Вочевидь, самі небеса почули українців і подарували ідеальну як для жнив погоду та врожаї. У засіках держави рівненський мільйон зайвим аж ніяк не буде, адже на сході країни втрачено чимало врожаю.
Черкащина. Рекордний урожай
Область — друга в державі за кількістю намолоченого зерна з одного гектара. Про це повідомила директор департаменту землеробства Міністерства аграрної політики та продовольства України Тетяна Лазар.
За словами керівника департаменту, найвища врожайність зернових у Хмельницькій області. Там з одного гектара збирають 52,2 центнера зерна, дещо менше у черкащан — 47,9, а у Вінницькій області — 47,6. Як поінформував голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко, черкаські хлібороби вже намолотили понад 1,4 мільйона тонн ранніх зернових.
Збирання ранніх зернових і зернобобових культур в Україні добігає кінця. Згідно з оперативними даними, з українських нив уже зібрано майже 34,7 мільйона тонн збіжжя (торік 31,8) із середньою врожайністю 36,4 центнера з гектара (торік 31,7), у тому числі валовий збір пшениці становить 24,1 мільйона тонн.
Перші намолоти гречки й проса засвідчили, що їх врожайність небезпідставно очікується вищою, ніж торік. Тож з огляду на зменшення площ посівів є можливість вийти на тогорічні показники їх валового збору.
Підготували Олег ЧЕБАН, Олександр ДАНИЛЕЦЬ, Іван ШЕВЧУК, Олександр ВЕРТІЛЬ, Інна ОМЕЛЯНЧУК, Владислав КИРЕй, «Урядовий кур’єр»