На Сумщині стало традицією у жнивну пору на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України проводити День поля. Ось і цими днями в селі Сад, що неподалік Сум, зібралися аграрії, науковці, аби узагальнити зроблене, проаналізувати збирання ранніх зернових та зернобобових культур, окреслити плани на майбутнє.      

Наука як індикатор виробництва

Як наголосив голова Сумської ОДА — начальник ОВА Володимир Артюх, цьогорічні жнива в області проходять у складних воєнних умовах. Особливо це стосується прикордонних громад, де ворог постійно обстрілює населені пункти, поля, зокрема намагаючись зашкодити збиранню врожаю. Однак, попри складнощі, завдяки підтримці захисників, держави, ЗСУ, міжнародних партнерів жниварі обмолочують ділянку за ділянкою, доладовують збіжжя, аби зміцнити продовольчу безпеку країни.

Усі розуміють, що хлібороби працюють на перспективу — як близьку, так і віддалену, на чому акцентував перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, презентуючи Стратегію розвитку агропромислового комплексу України на найближчі 10 років. Напрями подальшого розвитку чіткі і конкретні:

• збільшення виробництва валової продукції зернових та олійних культур до 150 мільйонів тонн на основі сучасних технологій та використанні нових перспективних сортів, що сприятиме зниженню собівартості агровиробництва, та відновлення зрошення сільськогосподарських угідь, насамперед постраждалих від підриву Каховської ГЕС;
• поступове заміщення імпортних харчових продуктів вітчизняними;
• нарощування переробки місцевої сировини — щонайменше половини;
• активне виробництво біометану;
• участь у грантових програмах підтримки тощо. Так, з наступного року передбачено допомогу ЄС на відновлення України, і АПК — учасник цього фонду.

Важлива складова АПК — наукова, яка є своєрідним індикатором виробництва. Це підтверджує масштабний досвід роботи Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН. За словами директора закладу Віктора Кабанця, нині науковці співпрацюють з численними партнерами­аграріями на різних напрямах з багатьох регіонів України. У цьому учасники Дня поля наочно переконалися, відвідавши демонстраційний технологічний полігон з десятками сортів різних сільгоспкультур — пшеницею і вівсом, ячменем і гречкою, коноплею і ріпаком. А заодно і зорієнтувалися, яким саме рослинам надати перевагу в найближчій перспективі.   

Гектар до гектара, тонна до тонни

А тим часом на жнивних полях Сумщини кипить щоденна робота. Як повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, станом на 27 липня ранні зернові та зернобобові обмолочено на 43 відсотках планових площ, урожайність на круг становить 52,7 центнера, що на 2,2 центнера більше за відповідний торішній показник.

З­поміж господарств, де збирання проходить особливо активно і без збоїв, СТОВ «Перемога» на Лебединщині, яке впродовж 33 років очолює досвідчений організатор аграрного виробництва Анатолій Онайко. За його словами, цього року селяни вирощують озиму пшеницю на площі майже 400 гектарів. Масиви обмолочують Сергій Дябелко та Віктор Балабан на комбайнах «Джон Дір» і «Клаас». Водії Володимир Дігтярь і Леонід Кравченко швидко доставляють намолочене збіжжя до сховищ СТОВ, місткостей яких цілком достатньо для зберігання врожаю.

Як повідомив головний агроном «Перемоги» Володимир Тарасенко, який очолює агрономічну службу 30 років, на круг комбайнери намолочують від 60 до 70 центнерів добірного зерна. Якщо «втручаються» дощі, вмикають сушарку. Водночас готуються до сівби озимини, для чого запаслися мінеральними добривами, паливно­мастильними матеріалами тощо. У планах на 2024 рік — відвести 200 гектарів під сою, затребувану на аграрному ринку.

Майже стільки само гектарів обробляють брати Олександр та Володимир із фермерського господарства «Шафорост», що на околиці села Річки на Білопільщині. Однак працювати їм доводиться за вісім кілометрів від кордону з росією, а це створює додаткові не тільки складнощі, а й ризики. Брати розповідають, що лише гуркіт комбайна дещо приглушує звуки від розривів снарядів, які летять з російської території. Доводиться завжди зважати на близьку небезпеку.

А в ТОВ «Ворожбалатінвест» торік у березні ворог знищив техніки та об’єктів інфраструктури більш як на 21 мільйон гривень. Однак пів сотні працівників на чолі з Миколою Штукіним коштом підприємства відновили їх і нині повним ходом обмолочують зернові масиви. Недавно в господарстві побував Володимир Артюх. За його словами, це яскравий приклад соціально відповідального бізнесу, який і в воєнних умовах створює робочі місця, підтримує місцевий бюджет.

А ось СТОВ ім. Шевченка Сумського району належить до так званих аграрних важковаговиків. Тут вирощують ранні зернові і зернобобові на 1600 гектарах. Незмінний упродовж 17 років очільник товариства заслужений працівник сільського господарства Микола Зимогляд повідомив, що жнива ще тривають. Останніми роками у господарстві докорінно оновили машинно­тракторний парк, закупивши насамперед сучасні потужні комбайни, з яких чотири нині в роботі, а ще один — «Нью Холланд» — у резерві.

Ось тільки дощі докучають, через що доводиться вмикати дві сушарки. А врожай гарний: пшениця — 65 центнерів на круг, горох і ячмінь — 40. На черзі пізні зернові — гречка, соняшник, кукурудза і соя.

Допомога від Говарда Баффета

Цьогорічні жнива доводиться вести у складних умовах, зокрема й за фінансової скрути, тож будь­яка допомога особливо потрібна і важлива. Приємно, що на допомогу аграріям Сумщини прийшов американський фермер і підприємець Говард Баффет, який через фонд «Жнива Перемоги» активно підтримує невеликі фермерські господарства, що постраждали від повномасштабного російського вторгнення.

Нещодавно аграрій однієї з прикордонних громад Шосткинщини отримав від заокеанського колеги новий зернозбиральний комбайнК«Нью Холланд» TC5.90, завдяки чому вдалося швидко і без втрат обмолотити хлібні масиви. До слова, такою допомогою фермер скористався і під час весняної сівби. Назагал це дало змогу не тільки успішно вести польові роботи і зберегти фермерські господарства, а й створити кілька нових робочих місць для своїх земляків. До речі, отриманою технікою користуються й інші господарі.

Як повідомив перший заступник голови Сумської ОДА — начальника ОВА Тарас Савченко, від американця через фонд «Жнива Перемоги» аграрна Сумщина отримала 10 одиниць сільськогосподарської техніки — п’ять комбайнів, два трактори, три сівалки, які на безоплатній основі на період виконання сезонних робіт передали 28 аграрним підприємствам краю. У межах співпраці з цим фондом хлібороби також можуть отримати індивідуальні засоби захисту для працівників.

Днями фонд «Жнива Перемоги» оголосив про початок чергового етапу реалізації грантового проєкту «Підтримка малих фермерів в Україні» на осінню посівну, що також стане вагомою підмогою сумським аграріям. Передбачено надання техніки для збирання соняшнику, сої, кукурудзи.  

Ціни стимулюють

За словами Олександра Маслака, врожайність ранніх зернових культур не поступається торішній. Наприклад, на круг хлібороби збирають майже 55 центнерів пшениці, 40 — ячменю, від 30 до 40 — ріпаку, близько 30 гороху. Така віддача дає змогу не тільки повертати вкладені кошти, а й отримувати їх для подальшого господарювання, адже цьогорічна цінова політика має позитивну динаміку.

Так, середня закупівельна ціна на продовольчу пшеницю другого класу становить 5200 гривень за тонну, третього — понад 5000, що на 10—15 відсотків вище від торішнього показника. Вигідний і ріпак, за тонну якого торік платили 11 тисяч гривень, а нині на дві з половиною тисячі більше. Є пропозиції і з позначкою 13,6 тисячі. Тобто станом на сьогодні ціни неабияк стимулюють зернове виробництво, гарантуючи хліборобам вагомі прибутки і перспективи господарювання.

Особлива увага — розмінованим площам

Безпека збиральних робіт — пріоритет у жнивних роботах. Для цього при Сумській ОВА створено оперативний штаб, який постійно взаємодіє із силовими структурами.

Після визволення Сумщини від російських військ залишається значна загроза на територіях, де ворог залишив міни, снаряди та інші види боєприпасів. Ще на початку травня Сумська ОВА на основі пропозицій суб’єктів господарської діяльності до ГУ ДСНС у Сумській області затвердила план першочергового розмінування таких сільгоспугідь поза 20­кілометровою прикордонною зоною загальною площею 1760 гектарів у чотирьох об’єднаних територіальних громадах — Лебединській, Боромлянській, Тростянецькій та Березівській.

Цю роботу кваліфіковано виконали фахівці ДСНС, а на очищених землях хлібороби посіяли соняшник та кукурудзу на зерно. На решті ділянок площею кілька гектарів проведено маркування, де восени сіятимуть озимі культури. Так в області знаходять виважений господарський баланс, завдяки якому використовується і «працює» на майбутній урожай кожна земельна сотка.

ДОВІДКА «УК»

Цьогоріч на Сумщині в усіх категоріях господарствКнеобхідно зібрати ранні зернові та зернобобові культури на площі 210,4 тис. га, що становить 86% до минулого року. А саме: озимої пшениці — 138,1 тис. га, озимого ячменю — 2,6, жита — 5,5, ярого ячменю — 21, ярої пшениці — 27,2, вівса — 10,6 та 5,4 тис. га гороху. Площі зменшилися під більшістю культур, за винятком ярої пшениці, вівса та гороху. Окрім того, порівняно з минулим роком у півтора раза, або більш як до 47 тис. га, розширено масиви під озимим та ярим ріпаком. Для зберігання збіжжя на території області буде використано понад 40 елеваторів та сховищ.