Миколі Зимогляду 58 років. Із них 36 працює у СТОВ імені Шевченка раніше Лебединського, нині Сумського району, зокрема 17 — генеральним директором. У молоді роки тривалий час трудився пліч-о-пліч із колишнім керівником господарства героєм соціалістичної праці світлої пам’яті Іваном Остапенком. Саме від нього перейняв найкращі риси аграрія-господарника, завдяки чому товариство багато років залишається флагманом сільськогосподарської галузі Сумщини й України.

Господарство вирощує високі врожаї зернових культур, успішно культивує тваринництво — одне слово, не знижує виробничої планки. Ось і цього літа тут одними з перших у районі та  області обмолотили всі 1650 гектарів ранніх зернових культур, одержавши 60 центнерів пшениці з гектара, 50 — ячменю, 42 — гороху, а тепер збирають гречку — більш як по 20 центнерів з гектара.

Як наголошує Микола Зимогляд, завершилася тільки перша фаза жнив, ще потрібно зібрати 700 гектарів соняшнику, 1500 — кукурудзи, з яких тисяча — зернова. У Голубівці готові до цієї роботи: завжди на ходу техніка, є паливно-мастильні матеріали, сховища для зберігання збіжжя.

А ось селянському фермерському господарству «Урожай» Роменського району складів для зберігання зерна не вистачає:  залишається непроданою чимало торішньої кукурудзи, а вже достигло цьогорічне збіжжя.

«Оскільки війна загальмувала реалізацію вирощеного, то взялися зводити нові склади, які разом з наявним елеватором на кілька силосів дадуть змогу одночасно зберігати майже 150 тисяч тонн зерна», — каже заступник керівника господарства Володимир Шевченко. 

Нинішнє літо видалося доволі дощовим, то й на ланах вродило відповідно: наприклад, з кожного пшеничного гектара тут намолотили 65 центнерів зерна, з якого лише 10 відсотків фуражне, решта — продовольче. Одне слово, аграрії обдумують кожен господарський крок, щоб у нинішніх складних воєнних умовах успішно давати лад жнивам.

На щастя, приклади можна наводити ще і ще. Збирання ранніх зернових на Сумщині здебільшого завершено: на кожному з майже 246 тисяч гектарів ранніх зернових і зернобобових зібрано більш як по 50 центнерів пшениці, 45 — ячменю, триває обмолот гречки.  Очікуваний валовий збір ранньої зернової групи — 1,3—1,4 мільйона тонн. На черзі — соняшник, кукурудза, соя, які займають відповідно понад 330 тисяч, 285 і майже 100 тисяч гектарів. Однак це зовсім не означає, що все чисто.

Як мінним полем

Це підтвердилося під час недавнього засідання обласного оперативного штабу. Як наголосив перший заступник голови Сумської ОДА — керівника обласної військової адміністрації Тарас Савченко, воєнний стан вніс істотні корективи і поправки у щоденну роботу аграріїв, які необхідно не тільки брати до уваги, а й враховувати на практиці. Зокрема, на Сумщину припала активна фаза воєнних дій, тож протипожежна і безпека життя хліборобів мають першочергове значення.

В області розробили план завдань і заходів, відповідно до яких піротехніки ДСНС України разом з колегами з Національної поліції та ЗСУ ретельно обстежують території та об’єкти на наявність вибухонебезпечних предметів з подальшим їх знищенням. На жаль, зафіксовано випадки, зокрема трагічні, коли через власну безпечність і неуважність хлібороби разом з технікою підривалися на мінах.

Недавно під час збирання врожаю на околиці села Грабовське Краснопільської громади комбайнер проігнорував застережний знак і підірвався з комбайном на протитанковій міні. Його прооперовано, тепер він проходить реабілітацію. Щось схоже зафіксовано в селі Попівка Великописарівської ОТГ Охтирського району, де під час збирання врожаю двоє механізаторів підірвалися на невідомому вибуховому пристрої, зазнавши тілесних ушкоджень.

На території Новослобідської громади Конотопського району внаслідок ворожого обстрілу знищено пшеницю на 5 гектарах, як і в селі Павлівка Сумського району, де пошкоджено 20-гектарне пшеничне поле.

З газом — дорого, без нього — збитки   

Є й інші вузькі місця, що потребують оперативного практичного реагування. Скорочення світлового дня в осінні місяці неодмінно вплине на тривалість комендантської години. Але ж аграрне виробництво, за великим рахунком, майже безперервний процес із невідкладними термінами, зокрема й у нічний час. Адже у вересні-жовтні хлібороби готуватимуть площі під майбутній засів, сіятимуть ярину, вноситимуть добрива тощо. Де і як отримувати відповідні дозволи на роботу під час комендантської години? Це стосується і надання перепусток водіям, які доставляють до торговельних закладів хлібобулочні вироби, транспортують зерно до елеваторів і складів. Це питання вже порушили в ТДВ «Глухівський хлібокомбінат», адже водіям доводиться виїжджати в рейси рано-вранці, коли ще діє комендантська година.

Проблема із проблем — ліміти і ціна на природний газ для елеваторів, щоб сушити збіжжя. Цьогорічна дощова погода влітку сформувала зерно з підвищеним вмістом вологи, що потребуватиме додаткових обсягів блакитного палива.  Частина елеваторних потужностей, а саме 20 відсотків, працюватимуть на альтернативних видах палива. А решта 80?

Із нинішньою ринковою ціною на природний газ у Європі кожен кукурудзяний гектар програмує 20—35 тисяч гривень збитків. Відмовитися від сушіння означає приректи качанисту на прямі втрати, сушити — зазнавати чималих збитків. Як підсумовує директор департаменту АПК Сумської ОДА Олександр Маслак, в області не констатують проблемні питання, а розв’язують їх,  працюючи на випередження й убезпечуючи кожного хлібороба від наслідків бойових дій.