СОЦІУМ
Соціологи визначили, що формує наші моральні принципи
Нещодавно знайома вчителька переконувала, що школа хоч і повинна виховувати учнів, але моральні принципи дітям мають прищеплювати в родині. Адже малеча спостерігає за поведінкою батьків і починає їх наслідувати. Тут уже ніяка повчальна інституція не зможе їх переконати в неправильності того чи того переконання. Цікаво, що дослідження, яке провели в Інституті Горшеніна, частково довели її правоту. Так, 83,2% впевнені, що сім’я — головний орієнтир у нелегкому життєвому круговороті. Хоча 37,2% українців вважають, що головним носієм моральних цінностей є церква. Для інших 27% — це школа чи якийсь інший навчальний заклад. Тому вплив учителів на формування життєвих принципів теж не потрібно відкидати. Не варто забувати про літературу, яка для 24,8% наших співвітчизників є носієм моральних цінностей, а для 22,6% цю роль відіграє кінематограф.
Дітям моральні цінності повинні прищеплювати батьки. Фото з сайту ngo.lg.ua
Такого висновку дійшли експерти Інституту Горшеніна, провівши телефонне опитування з 28 по 30 жовтня 2011 року. Загалом було опитано 1000 респондентів віком від 18 років у всіх обласних центрах України, містах Києві та Севастополі. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-3,2%.
Поцікавились експерти в українців, які дрібні порушення законодавства для них не прийнятні. Результати виявилися дуже цікавими. Так, для 80,2% опитаних неприпустимим є водіння автівки в нетверезому стані. Неприйнятним також вважають крадіжку дрібних товарів у магазинах і супермаркетах (79,3%), викидання сміття на вулиці і на природі (76,9%), порушення правил дорожнього руху (60,1%). А от як ухилення від сплати податків і проїзд у громадському транспорті без квитка засуджує значно менша кількість опитаних — 45,1% та 35,3% відповідно.
На запитання експертів, як вони ставляться до того, щоб повідомити у правоохоронні органи про знайомого, який щось украв, 32,7% українців відповіли, що для них такі дії неприпустимі ні за яких обставин. Інколи можна й донести, переконані 46,9% українців, і 20,4% допускають можливість доносу. Йдеться не про показання свідків, а про те, що в народі іменується «стукацтвом».
Із порушень норм поведінки, загальноприйнятих у суспільстві, 64,5% українців засуджують грубість і нецензурну лайку.
— Нам було трохи дивно бачити такі результати щодо лайки, — розповідає експерт Інституту Горшеніна в галузі соціального проектування Марина Ткаченко. — Коли виходиш на вулицю, важко не почути «міцне» слівце. Проте тут потрібно враховувати, що люди відповідають, орієнтуючись на те, як це повинно бути. Проте в реальному житті діють з огляду на конкретну ситуацію.
Щодо моральних норм, то українці більш за все осуджують одностатеві сексуальні стосунки (78,1%). Цікаво, що в США ця цифра становить 49%. Інколи допускають подібні відносини 15,6%, вважають неприпустимими — 6,3% респондентів. А ось подружню зраду вважають неприпустимою ні за яких обставин 55,4% опитаних. У тій же Америці ця цифра значно вища - 91%. Інколи можна «скочити у гречку», переконані 33,8% українців, а взагалі не допускають подібних думок лише 10,8%.
— Коли аналізуєш це, стає зрозумілим резонанс, пов’язаний з подружньою зрадою екс-президента США Білла Клінтона, — зазначає Марина Ткаченко. — Проте в нас не варто чекати такої реакції від суспільства, оскільки ми лояльніше ставимось до цих моментів.
Майже третина опитаних (35,4%) засуджують аборти, тоді як 64,6% вважають їх допустимими. У нашого східного сусіда — Росії — ставлення до абортів дещо інше: 27% росіян вважають такі діяння неприпустимими.