На Закарпатті провели форум «Життя з «нуля», присвячений проблемам адаптації переселенців на новому місці. На захід запросили лідерів громад, які можуть поділитися позитивним досвідом з розміщення новоприбулих, створення для них усіх умов для соціалізації. Участь узяли і представники громадських організацій, внутрішньо переміщені особи. Про роботу форуму розповідає кореспондент «Урядового кур’єра».
Постійний потік
Від початку повномасштабного вторгнення Закарпаття прийняло майже 400 тисяч переселенців, з яких понад 156 тисяч офіційно зареєструвалися. «Це дуже нелегко — справлятися з постійним потоком людей, які до вас приїжджають, відстежувати їхні потреби та зміни, які відбуваються,— зазначив виконавчий директор Благодійного фонду «Стабілізейшен суппорт сервісез», співорганізатор форуму Дермот Гамільтон. — Формат діяльності показав успішність під час нашої роботи в Харкові, Краматорську, Запорізькій та Луганській областях. Підсумками цієї роботи задоволені і представники влади, і переселенці».
Зазначивши, що на Закарпатті втілюють досвід, раніше напрацьований у східних областях України, Дермот Гамільтон наголосив на позитивних підсумках роботи Координаційної ради з питань внутрішньо переміщених осіб в Ужгороді.
Регіональна представниця програми «Єднання заради дії» Аліна Шимон розповіла, що дворічний проєкт, який втілює в життя її команда, покликаний сприяти інтеграції внутрішньо переміщених осіб в Україні. «Наш нинішній захід — це доказ того, що 2022 рік минув для нас недаремно і, думаю, 2023-й стане для нас не менш плідним, ніж був попередній», — сказала пані Аліна.
«Ми приймаємо людей, у яких усе життя — в одній валізі. Закарпаття продемонструвало, що нікого не залишить без уваги, — зазначив заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації Петро Добромільський. — Влада планує активізувати роботу в менших населених пунктах і віддалених районах, щоб переселенці мали змогу отримувати послуги для внутрішньо переміщених осіб».
Нині в області півтораста об’єктів, у яких проведуть ремонтні роботи для розміщення переселенців. Будівлі, в яких нині мешкають понад 6 тисяч таких осіб, ремонтують, а понад 2,9 тисячі схожих після ремонтів уже запрацювали.
«На Закарпатті 64 продуктові склади, в яких внутрішньо переміщені особи отримують продуктові набори. Хочемо рівномірно їх розподілити. Напрацьовуватимемо механізм, щоб донори могли направляти кошти саме туди, де найбільша потреба», — додав Петро Добромільський.
Заступник голови обласної військової адміністрації наголосив на співпраці з Укрзалізницею: «Ми домовилися із залізничниками, щоб вони повідомляли пасажирів про можливості допомоги на станціях за маршрутом поїзда, оскільки на початку всі їхали в обласний центр, і місто було перенаселено».
Ужгород був першим
Обласний центр Закарпаття став першим містом в Україні, де було створено Координаційну раду з питань допомоги переселенцям.
«В Ужгороді їх офіційно зареєстровано 27 тисяч, проте насправді їх майже 40 тисяч, — наголосив заступник Ужгородського міського голови Вадим Борець. — Уже майже готові дві житлові локації для 200 переселенців, які нині мешкають у дитсадках, Палаці для дітей і юнацтва та інших закладах. Їх переселимо в нормальні умови. Нові локації запрацюють за два місяці».
Про роботу Координаційної ради «Єднання заради дії» розповіла регіональна координаторка Анжела Бабкіна. Рада напрацювала інструменти для ефективної взаємодії влади та громади ще з 2019 року. «Координаційна рада — це посередницький орган у цій взаємодії. Водночас і механізм соціальної згуртованості. Внутрішньо переміщені особи знають свої проблеми, можуть повідомити про них органи влади і говорити із владою й донорськими організаціями», — зазначила пані Анжела.
Точкою опори став бізнес
Релокація бізнесу з регіонів, де тривають бойові дії, — пріоритет для місцевої влади. На Закарпаття релокувалися 369 підприємств. З них працюють 332, ще 30 переїхали, але не розпочали роботу, ще сім — у процесі переїзду.
«З усіх релокованих підприємств найбільше — з галузі ІТ. Це понад 47%. 27,6% — сфера послуг, 19% — переробна промисловість, трохи більш як 4% — будівництво, по 0,5% — вантажний транспорт і сільське господарство, — сказала директор департаменту економічного розвитку обласної військової адміністрації Галина Руснак.— Релокований бізнес стикається із проблемами енергозабезпечення, нестачею на ринку кваліфікованих працівників необхідних професій. Гострі проблеми бронювання працівників, забезпечення житлом працевлаштованих».
Розгорнуту інформацію про працевлаштування вимушених переселенців подав директор Закарпатського обласного центру зайнятості Юрій Фущич. «З-поміж внутрішньо переміщених осіб за сприяння центру зайнятості вдалося знайти роботу для 1119 осіб, 66 пройшли перенавчання. Найбільше працевлаштовано у швейній галузі, будівництві. За 904 працевлаштованих внутрішньо переміщених працедавці отримали за місяць по 6,5 тисячі гривень допомоги. Шестеро переселенців, отримавши по 250 тисяч гривень кредитів, відкрили власні справи».
Діти потребують особливої уваги
Окремо на форумі говорили про потреби дітей внутрішньо переміщених осіб. Нині на Закарпатті, за офіційними даними, їх майже 50 тисяч. В область евакуювалися 12 інституційних закладів, вісім дитбудинків сімейного типу, 14 прийомних сімей та 60 опікунів з дітьми. Представниця ужгородської громадської організаці «Неємія» Тетяна Мачабелі розповіла про адаптацію та виклики, з якими стикаються діти і їхні батьки. Вона звернула увагу на проблему вимушеного проживання переселенців у дитсадках. Це перешкоджає повноцінному функціонуванню дошкільних закладів, та й самим переселенцям нелегко.
Спільна резолюція учасників форуму містить пропозиції для посилення співпраці органів влади і громадських організацій у розв’язанні нагальних проблем і на перспективу.
Регіональний форум відбувся в межах програми «Єднання заради дії», що реалізує IREX в Україні спільно із Благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США. Програму втілюють у 15 областях України, зокрема у 25 громадах.
Ми в Google+