«Протягом минулої доби російські загарбники з артилерії, мінометів та іншої зброї обстрілювали населені пункти Богодухівського, Харківського, Чугуївського, Куп’янського, Лозівського та Ізюмського районів. Зокрема, під ворожим вогнем перебували Куп’янськ, Вовчанськ, Гур’їв Козачок, Гранів, Бочкове, Красне Перше, Дворічна, Западне та інші. Минулої ночі ворог завдав удару по місту Первомайський Лозівського району за допомогою ударних БпЛА. Пошкоджено будівлю складу, сталася пожежа. Без постраждалих.

У Куп’янську обстрілами з РСЗВ пошкоджено два приватні житлові будинки. У селі Подоли Куп’янського району через обстріли сталася пожежа у хвойному лісі. У селищі Козача Лопань Харківського району пошкоджено приватне домоволодіння та лінію електропередач. У селищі Вільча Чугуївського району пошкоджено щонайменше три приватні житлові будинки».

Це зведення із прифронтової Харківщини, яке 26 липня цього року оприлюднив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов. На жаль, схожі повідомлення з’являються щодня і свідчать про те, що ворог посилює обстріли прикордонних районів і продовжує тероризувати мирне населення.

Згідно з офіційною інформацією, найчастіше московитські загарбники обстрілюють північні та північно-східні території області. І дедалі частіше з’являються повідомлення про поранення та загибель мирних громадян, які поповнюють сумну статистику жертв рашистської агресії. З початку війни на Харківщині вже загинуло щонайменше 2040 цивільних, з них 77 дітей. Майже 3 тисячі осіб поранено, зокрема 240 дітей.

27 липня вночі ворог завдав удару керованою авіабомбою КАБ-250 по селищу Ківшарівка Куп’янського району, внаслідок чого було пошкоджено два багатоповерхові будинки. Загинула 74-річна жінка, ще чотири цивільні особи постраждали. Серед них 35-річна жінка і троє пенсіонерів. 25 липня внаслідок обстрілів села Піщане того самого району поранення зазнали 12-річний хлопчик та дві жінки 31 і 48 років. За кілька днів до цього під час обстрілів Куп’янська загинула 57-річна жінка, а в селищі Дворічна Куп’янського району — 45-річний чоловік. Ще одного місцевого жителя було поранено.

Тривожно через значні сили ворога

Найскладніша ситуація склалася на куп’янському напрямку, де, за повідомленням Генштабу ЗСУ, ворог зосередив значні сили. Тут тривають запеклі бої, й війська рф не полишають спроб прорвати оборону ЗСУ, тому ще на початку цього року було прийнято рішення про евакуацію з Куп’янської громади дітей та маломобільних категорій населення. Евакуація відбулася за планом, переміщених осіб розселили, надали їм статус переселенців і оформили соціальні виплати. Але 29 населених пунктів Куп’янщини досі тимчасово окуповано, з ними немає зв’язку. На підконтрольній території громади постійно живуть 12,5 тисячі осіб, зокрема 547 дітей. З ними постійно працюють благодійні фонди та організації, які надають необхідну допомогу.

Як повідомив начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін, нещодавно громада отримала від благодійного фонду «Даруй добро» машину швидкої допомоги, яку доставили волонтери з Польщі. Автомобіль облаштовано ношами, киснем, дефібрилятором і всім необхідним для надання невідкладної медичної допомоги. Благодійники передали аптечки від ЮНІСЕФ.

За словами Андрія Беседіна, крім органів влади і комунальних підприємств, у  місті працює Укрпошта і Нова пошта, термінали й банкомати. Але ситуація ускладнена тим, що не функціонує жодне з великих підприємств і Укрзалізниця, які наповнювали бюджет громади податками. Ремонтні бригади енергетиків відновлюють пошкоджені електромережі поблизу міста Куп’янськ, селища Куп’янськ-Вузловий та населених пунктів сусідніх громад. На всій території Куп’янської громади є електропостачання. Працівники комунальних господарств усувають наслідки обстрілів, підтримують належний порядок на вулицях та в парках міста, косять траву і вивозять сміття. У місті відновлюють та облаштовують укриття цивільного захисту.

Евакуювали майже всіх дітей

Складна ситуація й у Вовчанській громаді, яка щоденно потерпає від артилерійських і мінометних обстрілів. Вороги здійснюють їх з території бєлгородської області й координують за допомогою розвідувальних дронів. За повідомленням пресслужби ДСНС України, 26 липня вдень рашистські окупанти обстріляли з артилерії село Бугаївка Вовчанської громади, загорілася суха трава. Її оперативно загасили.

У зв’язку з посиленням обстрілів ще 17 липня Рада оборони Харківської області ухвалила рішення про обов’язкову евакуацію дітей із дев’яти населених пунктів Вовчанської громади і самого Вовчанська. За словами начальника Вовчанської міської військової адміністрації Тамаза Гамбарашвілі, загалом планували вивезти 194 дитини, але більшість з них вивезли самі батьки. Підрозділи Національної поліції та волонтери продовжують евакуацію. Вони обходять домівки жителів Вовчанської громади, розповідають про можливу загрозу з боку окупантів та пропонують допомогу. Завдяки цій роботі лише 21 липня евакуаційні групи загону «Білі янголи» вивезли з Вовчанської громади 28 людей, зокрема 18 дітей.

«Багато людей прив’язані до домівок, звикли жити тут, бояться змін, — пояснює начальник сектору ювенальної превенції відділу превенції Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Олександр Чигрінов. — Їх навіть обстріли не лякають, але вдається вмовити, коли йдеться про безпеку дітей».

На території Вовчанської громади залишається приблизно 12,5 тисячі жителів, з них 4 тисячі — в деокупованому Вовчанську. Для їхньої безпеки керівництво громади облаштовує укриття і поліпшує умови перебування в них, постійно інформує про загрози обстрілів. Людям надають гуманітарну допомогу і будівельні матеріали для ремонту осель, хоч близькість до кордону з державою-агресором істотно ускладнює цю роботу.

Ситуація погіршується ще й через руйнування автомобільного мосту через Печенізьке водосховище — жителі Вовчанської громади виявилися відрізаними від великої землі. Тут немає автобусного сполучення з обласним центром та іншими громадами, тож виникають труднощі з підвезенням продуктів, медикаментів, будівельних матеріалів тощо. У Вовчанську немає газопостачання, оскільки раніше воно було прив’язане до магістрального газопроводу, який ішов з території російської федерації. Але під час бойових дій газопровід було пошкоджено. Альтернативного газогону тут немає. Немає й централізованого теплопостачання. Місцеві жителі вже потроху запасаються дровами на зиму і сподіваються пережити її в рідних домівках.