ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, можливо, опікуватиметься захистом і страхових грошей
Вікторія БОРИСОВА,
для «Урядового кур’єра»
Нині законодавство України не передбачає існування в жодній схемі гарантування виплат за договорами страхування життя (лайфові). Втім, вони можуть набути захисту, аналогічного механізму безпеки для банківських депозитів. Це може статися на етапі доопрацювання законопроекту №2327 «Про фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування життя» (фонд), ініційованого Кабінетом Міністрів України (далі — законопроект).
«Даний вид страхування відноситься до особистого, має довгостроковий характер та значну накопичувальну складову, тому важливо забезпечити функціонування в Україні системи гарантування виплат за такими договорами. Це дозволить запобігти втратам довгострокових заощаджень громадян та позбавлення їх страхового захисту у разі настання неплатоспроможності страховика», — йдеться у пояснювальній записці законопроекту. При цьому в Україні тільки 0,5 мільйона застрахованих осіб за довгостроковими програмами, а сплачувати внески у фонд доведеться всім 4 мільйонам клієнтів лайфових страховиків.
Білі плями
Документ, зареєстрований у Верховній Раді 19 лютого цього року, зокрема передбачає створення фонду, участь у якому буде обов’язковою умовою для допуску лайфових страхових компаній (СК) до укладання договорів страхування життя. Максимальний розмір гарантійних виплат становитиме 20 тисяч гривень. Джерелом формування активів нової структури стануть внески СК зі страхування життя в розмірі 0,4%. Цей законопроект має бути ухвалений згідно з Національним планом дій до кінця цього року.
«Українська федерація убезпечення (УФУ) пропонуватиме на друге читання законопроекту (є депутатська підтримка), щоб управління коштами для таких виплат здійснював Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Там уже створено структуру, яка може опікуватись і страховими грошима. Це правильна державна думка», — вважає генеральний директор УФУ Галина Третьякова.
До речі, у Євросоюзі нині страхових гарантійних фондів немає у 60% країн-учасниць і навіть нема спеціальної директиви, що регламентує їхню діяльність. Водночас існують директиви «Про програми із захисту банківських вкладів» і «Про схеми компенсації для інвесторів». В Україні навіть у розпал кризи не було зафіксовано жодного банкрутства страховиків зі страхування життя, тому ідея такого законопроекту без соціологічних досліджень, думки страхувальників та ініціативи бізнесу трохи штучна.
За оцінкою голови комісії зі страхування Українського товариства аналітиків Вячеслава Черняховського, 25% тексту законопроекту присвячено двом статтям: про Адміністративну раду та Виконавчу дирекцію фонду. «Дивує брак фінансово-економічного обгрунтування законопроекту, принципів визначення необхідного обсягу фонду, розміру відрахувань і будь-яких обмежень на витрати адміністративного апарату. Утримання його апарату становитиме не менше половини всіх доходів фонду, але проектом передбачено, що ця структура у перші три роки нікому нічого не виплачуватиме», — обурюється він. Можливо, авторам законопроекту доцільно дослухатися до численних побажань учасників ринку щодо істотного доопрацювання закладених у документі принципів?
«Більшість в адміністративній раді фонду, яка є керівним органом, належить представникам державних органів, а не бізнесу», — констатують в СК Aegon Life Ukraine.
А Ліга страхових організацій України (ЛСОУ) звертає увагу на те, що основним джерелом формування коштів фонду є внески його учасників, і для недопущення адміністративного тиску на суб’єктів господарювання пропонує у проекті закону передбачити паритетну участь у складі адміністративної ради фонду представників страховиків та Кабінету Міністрів України і Нацкомфінпослуг. На думку керівництва ліги, збільшення кількості представників учасників фонду та передбачене прийняття рішень 2/3 голосів сприятиме більшій прозорості діяльності.
Не зрозуміла для учасників ринку і процедура припинення діяльності фонду, яка у подальшому має бути врегульована. Згідно зі статтею 10 проекту №2327, майно, що залишиться після його ліквідації, буде використане в порядку, визначеному окремим законом (не зрозуміло, як він це регулюватиме і коли його буде розроблено й ухвалено).
Щоб лайф був у кайф
«Позитивне саме створення Фонду гарантування страхових виплат за договорами страхування життя, який має підвищити рівень довіри до лайфового страхування. Якщо провести аналогію з банківською системою, то стає очевидним, що, наприклад, у складні фінансові роки саме фонди гарантування в банківській системі допомагали людям потенційно довіряти банкам», — вважає фінансовий директор СК Aegon Life Ukraine Тетяна Бартащук. Проте, на її думку, не всі норми законопроекту №2327 оптимальні. Зокрема, не дуже правильно повністю перекладати відповідальність за збанкрутілі страхові компанії на інші СК, які не мають жодного впливу на своїх колег. Крім того, через недостатній ступінь розвитку страхового ринку бізнес хоче побачити більше участі та підтримки держави на першому етапі створення фонду. А після того, як страховий ринок розшириться і рівень його проникнення буде істотно вищий, ніж тепер, можна буде очікувати ініціативу від бізнесу.
Опитані УК учасники ринку підтримують створення фонду, який захищатиме права споживачів, але наголошують, що його впровадження потрібно синхронізувати з введенням пруденційної системи нагляду, що повинна бути створена після ухвалення нової редакції закону «Про страхування».
Введення механізмів гарантування має починатися із системи держконтролю за СК, їхньою реальною платоспроможністю. Щоб новоспечені фонди не перетворювалися на тепленькі місця для відставних чиновників, а реально захищали клієнтів СК.
За оцінкою експертів, фонд, з якого виплати зможуть отримати всього 500—1000 осіб з 4 мільйонів застрахованих — просто обман споживачів, які сподіватимуться на реальні гарантії. Крім того, не зрозуміло, що робитиме фонд, якщо грошей на виплати не вистачить (навіть беручи до уваги фінансування з держкредитів, в отримання яких дуже мало віриться). Тому цей «сирий» законопроект потрібно або істотно доопрацювати, або знімати з розгляду, переписувати і виносити на повторне перше читання.
Цікава ще одна ринкова ідея: замість створення фонду лайфові СК цілком могли б просто «заморозити» на спеціальному депозитарному рахунку свої облігації внутрішньої державної позики у розмірі 1—2% резервів і визначити механізм їх використання апаратом Фонду гарантування вкладів фізосіб, який існує. Це дасть змогу акумулювати 20—40 мільйонів гривень і не мати жодних адмінвитрат. Новому фонду для такого результату доведеться збирати кошти 5—6 років...
ДОВІДКА «УК»
На початок цього року в Державний реєстр страховиків внесено 63 компанії зі страхування життя, але, за оцінками експертів, реально працюють лише близько 30. Торік обсяг страхових премій лайфових компаній становив приблизно 1,7 мільярда гривень.