Право людини на житло є загальновизнаним. Згідно з чинним законодавством України виділяють три форми його реалізації: по-перше, можливістю побудувати житло, по-друге, придбати у власність, по-третє, взяти в оренду. Для окремих верств населення, які визнані у встановленому законом порядку такими, що потребують соціального захисту, Конституцією встановлено також інші способи реалізації права на житло: отримання його безоплатно або за доступну (для громадян) плату.
І все ж, це конституційне право вважається забезпеченим лише тоді, коли громадянин України має житло, що відповідає установленим нормам і придатне для проживання. Тому, окрім Конституції України, житлові відносини громадян у державі регулюються відповідними нормативно-правовими актами: Житловим кодексом України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» тощо.
Особливо гострою щодо реалізації законного права громадян на житло стала ця проблема після тимчасової окупації Криму та бойових дій в окремих районах Луганської та Донецької областей, що спричинили небувалу для нашої країни вимушену внутрішню міграцію.
Верховна Рада ухвалила Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який надає переселенцям з Донбасу та Криму право та можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Згідно з чинним законодавством будь-яка українська сім’я переселенців, яка орендує квартиру, має право звернутися в управління соціального захисту та подати документи на нарахування субсидії ЖКГ, що тимчасово допомагає громадянам реалізувати своє законне право на житло.
Як повідомили «Урядовому кур’єру» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру (Центр), з початку року щодо питань житлового забезпечення від громадян України надійшло майже 1 700 звернень. У переважній більшості жителі різних регіонів просили посприяти в отриманні житла, покращенні житлових умов, вирішенні інших житлових проблем.
Так, переселенка із Донецької області, яка нині тимчасово мешкає разом із онкохворою матір’ю у Харкові, повідомила на урядову «гарячу лінію», що їх намагаються виселити з орендованого житла просто на вулицю. Жінка додала, що стан здоров’я старенької після недавньої операції погіршується, а перспектив отримати якесь інше тимчасове житло у них немає. Громадянка намагалася самостійно розв’язати житлове питання, але скрізь наражалася на відмову. Заявниця слізно прохала посприяти їм із житлом для тимчасового проживання у м. Харків, можливо, надати кімнату в гуртожитку чи у містечку для переселенців. Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій було оперативно розглянуто звернення громадянки та виділено окрему кімнату в модульному містечку Харкова, спеціально облаштованому для переселенців. Окрім того, родині допомогли з переїздом, а хворій матері заявниці запропонували місце у Харківському обласному центрі паліативної медицини «Хоспіс», від якого старенька відмовилася. Житлове питання цієї сім’ї також було взято на контроль Міжвідомчим координаційним штабом з питань, пов’язаних із соціальним забезпеченням громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО.
Заявник із Вінницької області зателефонував на урядову «гарячу лінію», щоб з’ясувати питання отримання житла, бо будинок, де він проживає із старенькою матір’ю, перебуває в аварійному стані. Чоловік повідомив, що його мати близько 25 років перебуває на обліку в загальній черзі на отримання житла. Громадянин просить посприяти в отриманні придатного для життя помешкання чи хоча б виплатити компенсацію за житло. Козятинська міська рада Вінницької області повідомила про розуміння проблеми громадянина, проте вирішити її на даний час не може через відсутність у місті вільного житлового фонду та державного фінансування житлового будівництва, що тут не ведеться вже протягом останніх тридцяти років.
Інвалід I групи, який проживає у Львівській області, поскаржився на урядову «гарячу лінію» з приводу відмови йому в наданні кімнати у гуртожитку, де він раніше був зареєстрований на ліжко-місце від підприємства, що нині перебуває в стані ліквідації . Департаментом житлового господарства Львівської міської ради заявнику було надане докладне роз’яснення щодо його житлових прав, за якими реєстрація особи на ліжко-місце не передбачає закріплення за нею житлової площі, а відсутність чоловіка за місцем реєстрації понад шести місяців позбавляє його права на це житло. Окрім того, у відповідності з чинним законодавством поліпшення житлових умов громадян здійснюється за місцем їх перебування на квартирному обліку в порядку черговості, з урахуванням пільг.
Особливої уваги суспільства і підтримки з боку держави щодо захисту своїх прав на землю, на житло потребують воїни, які захищають нашу Батьківщину в зоні АТО. Є програма забезпечення житлом бійців, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок. Також є пільги в отриманні житла для родичів осіб, які загинули під час АТО.
Заявниця із м. Павлоград Дніпропетровської області звернулася на урядову «гарячу лінію» від імені своєї племінниці, дружини героя, щодо отримання коштів на придбання житла як члена сім'ї військовослужбовця, який загинув під час виконання військових обов'язків у зоні АТО. З питання отримання даних коштів племінниця заявниці зверталась до Управління Державної казначейської служби України у м. Павлоград Дніпропетровської області, де необхідно було укласти договір купівлі-продажу житла та отримати для цього необхідні кошти. Так як кошти не надійшли вчасно, заявниця прохала посприяти у цьому. В Управлінні Державної казначейської служби України у м. Павлоград Дніпропетровської області заявницю повідомили про проведену оплату платіжних доручень управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради згідно з договором купівлі-продажу квартири.
Наведені приклади свідчать, що робота урядової «гарячої лінії» важлива для виявлення проблемних питань державної політики.
Загалом за період з 13 по 19 червня на урядову «гарячу лінію» надійшло 40 239 дзвінків, через Інтернет зареєстровано 717 звернень.
0-800-507-309 – урядова «гаряча лінія» – працює цілодобово.
0-800-503-045 – «гаряча лінія» для підприємців.
0-800-505-607 – спеціалізована «гаряча лінія» для постраждалих під час Революції Гідності.
044-284-19-15 – для жителів м. Києва.
+380-44-284-19-15 – для громадян, які перебувають за кордоном.
Веб-сайт Урядового контактного центру www.ukc.gov.ua