«УК» неодноразово звертався до цієї теми. Але те, що діється останнім часом, викликає особливе занепокоєння. Скажімо, в першому півріччі 2016 року Держархбудінспекція (ДАБІ), а на цю службу покладено багато повноважень з ліцензування й контролю за будівництвом, провела 11,6 тисячі перевірок об’єктів будівництва та виявила 3,8 тисячі порушень містобудівного законодавства. Видано 159 приписів на усунення порушень, зупинено дію й скасовано 574 містобудівних документи (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, будівельні паспорти, паспорти прив’язки тимчасових споруд).
Довелося й мені пересвідчитися у так званій якості новозведених будинків. Особливо це стосується житла, яке будують у приміській зоні Києва. Сьогодні у змаганні за конкурентну, тобто низьку ціну квадратного метра деякі будкомпанії Київщини здають в експлуатацію оселі, в яких вже пошкоджені вологою або вищерблені зовнішні й несучі стіни, немає відповідної шумоізоляції (всі розмови або лайки сусідів чутно звідусіль), просідає грунт під будинками, залиті водою помешкання нижніх поверхів тощо. Ось такими нерідко здають будинки в експлуатацію. Годі й казати про оселі, в яких люди прожили, скажімо, 1—2 роки!
Від одних забрали, другі ще не взяли
Як вважає юрист ТОВ «Центр Конфліктології і Права» Марина Суткович, ситуація на цьому ринку кардинально змінилася після того, як 1 вересня 2015 року набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства».
«Цей документ передбачає передачу функцій і частини повноважень щодо здійснення держархбудконтролю від ДАБІ органам місцевого самоврядування й місцевим органам виконавчої влади. Проте цей процес відбувається поступово.
До завершення заходів з утворення органів державного архітектурно-будівельного контролю в сільських, селищних, міських радах або визначення структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, на які покладено повноваження з контролю в цьому секторі, такі повноваження здійснює ДАБІ (постанова КМУ від 19 серпня 2015 р. № 671). Тож у тих областях, де повноваження служби не взяли на себе місцеві органи, ДАБІ законно виконує свої функції. Однак передача цих прав до місцевих громад відбувається вкрай повільно», — вважає вона.
Як повідомляє Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального транспорту, станом на червень 2016 року відповідні повноваження взяли на себе лише 20 органів місцевого самоврядування.
На думку юриста, причина цього — брак фахівців, складні іспити, небажання брати на себе таку відповідальність. Проте і вона, і деякі будівельні експерти переконані: важливо не те, хто здійснює контроль, а те, як його роблять. Адже з огляду на загрозу для життя і здоров’я людей, яку спричиняють непрофесійні дії у галузі будівництва, такий контроль має бути грунтовним, а не формальним.
Щоб не поплатитися здоров’ям
Друга проблема, яка «змушує» забудовників нечесно поводитися стосовно інвесторів-фізосіб, — дуже низька якість матеріалів. Тобто зумовлюють цю «неякісну ходу» вітчизняні виробники будівельних матеріалів. Окрім того, замінюють дорожчі матеріали на дешевші, менш якісні, аби знизити собівартість зведення житла.
Керівник відділу продажу ЖК Park Stone Дмитро Шостя переконаний, що компанії, які виготовляють будматеріали, зіштовхуються з проблемою девальвації гривні (а чимало складових для виробництва цих товарів завозять із-за кордону), не надають повної інформації про матеріали, з яких зводитимуть житло. «У періоди, коли коливається курс нацвалюти, питання якості стін, енергоощадних технологій, навіть інсоляції приміщень відходять на другий план. А це може коштувати майбутнім власникам житла здоров’я та нервів після заселення до помешкань», — додає він.
Однак керівники громадської організації «Конфедерація будівельників України» вважають, що ДАБІ таки пильно стежить за дотриманням якості матеріалів і безпосередньо будівництва. Дуже цікаві такі «різночитання»: представник будкомпанії нарікає на низьку якість матеріалів, а керівники галузевої асоціації — ні.
Ще один фактор зниження якості будівництва — дія законів «Про внесення змін до законів України «Про архітектурну діяльність» та «Про ліцензування певних видів господарської діяльності (щодо ліцензування господарської діяльності в будівництві)».
«УК» вже писала, що ці нормативні акти, на думку багатьох архітекторів і проектувальників, свого часу «протягнули» представники так званого будівельного лобі у парламенті. З одного боку, ці документи справді мали виправити ситуацію — зменшити перелік документів, які були необхідними для початку будівельних робіт, а також спростити, подекуди взагалі ліквідувати їх ліцензування.
Нагадаємо, що для виконання робіт 1—3 категорії складності, згідно із вищезгаданими законами, ліцензування не потрібне було. За словами лауреата Державної премії України з архітектури Георгія Духовичного, 1—2 категорії не мали зауважень. «Проте інша справа третя категорія складності будівництва. Згідно з чинним законодавством, не потрібно спеціального дозволу на виконання робіт у разі зведення 5—9-поверхових будинків. Саме через ці документи проектувальниками й будівельниками стали різні люди. Тому зводити такі оселі почали особи, які мають непрямий стосунок до капітального будівництва. Приміром, дизайнери ланд?шафту чи осель. Можу навести безліч таких прикладів по всій нашій країні. І це жахливо. Якою буде якість такого будівництва? Відповідь очевидна», — зазначає він.
Як можна убезпечити себе від ризиків купівлі неякісного житла на різних етапах його зведення? Особам, які купують квартири в новобудовах, слід бути обачними і завжди вимагати від забудовника повний пакет документів. До них насамперед належать: містобудівні умови та обмеження (там безпосередньо зазначають кількість поверхів, квартир, гранично допустиму висоту будівель тощо), технічні умови (про приєднання до водо- й газопостачання, опалення), завдання на проектування. Його складають з урахуванням вимог державних будівельних норм (ДБН А.2.2-3:2014), із змістом яких ви можете ознайомитися самостійно або звернутися до спеціаліста.
Як зауважує Марина Суткович, відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» зводити житловий будинок можна лише після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт — щодо об’єктів будівництва I—III категорій складності або ж після видачі забудовнику дозволу на виконання будівельних робіт — щодо об’єктів будівництва IV і V категорій складності.
«Якщо забудовник не може надати зазначені документи і ліцензію на здійснення господарської діяльності в галузі будівництва, варто звернутися з відповідною заявою до органу держархбудконтролю. Він уповноважений робити перевірки за зверненням фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог містобудівного законодавства», — каже юрист.
Якщо ж порушення будівельних вимог уже допущено і особа зазнала матеріальних втрат через неможливість проживати в квартирі, її повне або часткове знищення, як це було на Червонозоряному проспекті у Києві, потрібно звертатися до правоохоронних органів.
Вже є приклади, коли власники нових квартир подають позови до судів нижчих інстанцій і потім доходять до вищих та виграють справи проти горе-забудовників. До того ж отримують кількасот тисяч відсуджених гривень за матеріальну та моральну шкоду. Так, нещодавно виграно справу проти однієї відомої елітної будівельної компанії, яка декларувала, що зводитиме будинок із дорогих та високоякісних матеріалів, а робила це з неякісних вітчизняних.
Та, як стверджують юристи, таких прикладів лише одиниці. Так, у Києві в 2015 році подібних справ було лише 5—6. А що вже казати про провінцію. Здебільшого люди не хочуть мати справу та псувати собі нерви, чекаючи на ухвалу судів по півроку-рік. Однак, на думку правників, виграти такі справи, навіть у наших далеко не європейських судах, цілком можливо.
Ми в Google+