В одному південному господарстві області розповіли про приїзд німецьких фермерів для обміну досвідом. Ті не могли надивуватися на український чорнозем. Та найбільше їх вразило його недбале, як на їхній погляд, використання: велику площу родючих грунтів займали ферми, комори та інші будівлі. Їм би, мовляв, таке добро — жоден клаптик не гуляв би!
На жаль, нам ще далеко до такого хліборобського світогляду. Є багато об’єктивних і суб’єктивних причин, внаслідок яких аграрії поки що не можуть стрибнути вище голови. Є поля, які «гуляють» необроблені. Трапляються засіяні з неграмотним використанням сівозмін. Та, поза сумнівом, планка підіймається рік у рік дедалі вище. І навіть рекорди встановлюють. Це, приміром, торішній показник збирання зернових. Уперше в історії області аграрії Чернігівщини таки взяли давно омріяні 3 мільйони тонн зерна.
Що даси, те і візьмеш
Ішли до цієї події поступово й цілеспрямовано. В останні три роки аграрії дотримувалися тенденції зростання загальних посівних площ сільгоспкультур. Так, попередньо прогнозований обсяг посіву всіх сільгоспкультур становить 1161 тисячу гектарів, що на 3,1 тисячі га більше, ніж в 2013 році.
Крім того, важливим чинником зростання родючості жнивного поля в усі часи було удобрення. Так, якщо у 1998—2000 роках на гектар посівної площі припадало лише по 10—18 кілограмів мінеральних добрив, торік восени кожен гектар посіяних озимих одержав по 65,3 кг поживних речовин проти 47,5 кг восени 2012-го. Також розширилися удобрені площі.
Для ефективного розвитку будь-якої справи існує багато методів. Одні господарі роблять серйозні фінансові вливання, інші — шукають резерви. Як свідчить практика, результати можуть бути цілком ідентичні. Тому чернігівські аграрії пильно стежать за невикористаними ресурсами. Це, приміром, біологізація землеробської галузі. Популярність і результативність застосування мікробних препаратів поповнює лави їхніх шанувальників, яких останніми роками стало всемеро більше, ніж раніше. Багато хто зрозумів, що дуже добрий ефект дає посів сидеральних культур та приорювання пожнивних решток. Збільшується кількість господарів, які вдаються до вапнування кислих грунтів.
Так крок за кроком долали шлях до чернігівської паляниці. І результат виявився якнайкращим: питома вага чернігівського зерна в загальнодержавному становить від 4,5 до 6,4%. Рівень рентабельності зерновиробництва перевищує 25%. При цьому урожайність — 46,7 центнера з гектара, зерна вироблено на 180,3 тисячі тонн (+6%) більше, ніж торік.
Якщо культури не «гаманцеві»
Рекордів досягати важко, а ще важче утримувати. Проаналізувавши здобутки і прорахунки, заступник начальника управління розвитку агропромислового виробництва, начальник відділу організації виробництва та маркетингу продукції рослинництва департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Тетяна Мілютенко дійшла висновку, що є перспективи подальшого зростання виробництва в обсягах 3,5—4 мільйони тонн зерна. В новому хліборобському році слід оптимізувати структуру посіву сільгоспкультур. Одна з проблем у цьому — та, що в області зменшено площі під житом, гречкою, цукровими буряками.
«Ринок диктує, що сіяти, — кажуть аграрії. — Якщо соя і соняшник — «гаманцеві» культури, то перелічені вище — соціальні. Жито і гречка не мають ажіотажного попиту як на внутрішньому, так і на зовнішньому аграрних ринках, тому вони збиткові для виробника». Вихід із ситуації — розроблення окремих державних програм підтримки виробництва жита, гречки, цукрових буряків, щоб зняти раз і назавжди проблему з їх виробництва.
Сіяти цукристі аграрії південних районів області готові. Та в регіоні їх немає де переробляти. Це пов’язано із закриттям ТОВ «Носівський цукровий завод». Цього року працюватиме лише ПАТ «Линовицький цукровий комбінат «Красний», для роботи якого прогнозують виростити 180 тисяч тонн коренеплодів. Цієї сировини достатньо для забезпечення його роботи.
Запас готують заздалегідь
Великі надії, пов’язані з новим урожаєм, завжди покладають на озимину. Її в області посіяно на площі 205,3 тисячі гектарів, зокрема пшениці та тритикале — 162,7 тисячі гектарів. Моніторинг їхнього стану, який здійснюють фахівці департаменту агропромислового розвитку, свідчить, що цього року сподівання будуть виправдані: у доброму стані більш як половина посівів, слабких — десята частина.
Чернігівські аграрії уже знають, як протистояти змінам клімату. Вони переконалися в ефективності використання сортів та гібридів, створених на Поліссі, адаптованих до несприятливих умов. За такого підходу до сільгоспвиробництва здебільшого ризиків можна уникнути.
Майбутній урожай залежить і від швидкості та якості весняно-польових робіт. Тож уже зараз хлібороби дбають, аби під час посівної не виникло неприємних несподіванок. Так, в осінньо-зимовий період у сільгосппідприємствах підготовлено понад 16,6 тисячі тонн кондиційного насіння, що становить 108% прогнозованої потреби. Також придбано майже 28,4 тисячі тонн поживних речовин, або 54% потреби, що значно більше за обсяги, наявні на цей період торік. Накопичено понад 511 тонн пестицидів, з них майже 24,6 тонни протруйників, забезпеченість якими відповідно 56% та 82%. Завершується ремонт грунтообробної та посівної техніки.
ПРЯМА МОВА
Тетяна МІЛЮТЕНКО,
заступник начальника управління розвитку
агропромислового виробництва,
начальник відділу організації виробництва
та маркетингу продукції рослинництва
департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації:
— Як показує аналіз темпів нарощування виробництва зерна за період з 2001 року, темпи зростання обсягів виробництва зерна в нашій області значно вищі, ніж у країні. І цей показник хочеться утримати.
Проблем нині чимало. Але до початку весняних робіт аграрії готуються на високому рівні. Зокрема на лютий цього року технологічну потребу в дизельному пальному забезпечено на 196%, в бензині — на 255%. На ринку області є в достатній кількості нафтопродукти, і господарства їх купують у міру надходження обігових коштів. Але їхня оптова вартість нині висока і в середньому становить: дизельного пального — 9,1 гривні за літр, бензину – 9,3 гривні за літр.
Ми в Google+