Вахту зі збору цьогорічного урожаю підхоплюють Львівщина й Полтавщина. Перша з них вирізняється тим, що має в достатній кількості схронів для зерна, тому за його збереження не турбується. Полтавські ж хлібороби ведуть відчайдушну боротьбу з погодою. Проте всі переконані, що країна буде з хлібом.
Так рано Львівщина ще не жнивувала: у першій декаді липня аграрії вивели у поле збиральні комплекси. Пришвидшеному дозріванню хліба сприяли порівняно м’яка зима (нестачу вологи у грунті компенсували рясні весняні дощі), рання весна (майже на місяць швидше господарства обсіялися) і, звісно, застосування сучасних технологій.
На галицьких нивах жнивна пора традиційно дебютує зі збирання озимого ячменю, яким в області засіяно понад 23 тисячі гектарів. Вже обмолочено зерно на половині відведених під цю культуру площ. З гектара намолочують понад 45 центнерів зерна, але в області чимало агропідприємств, де з гектара збирають і 60—70 центнерів ячменю, як, приміром, у ТзОВ «Лімітед» Кам’янка-Бузького, «Прогрес-Плюс» Бродівського та ПП «Західний Буг» Радехівського районів.
Тішать оптимістичні прогнози
Рецепт високої врожайності карпатських ланів господарники не приховують від конкурентів: висока культура землеробства та фінансові вливання (на кожен гектар зернових вкладено понад 5 тисяч гривень). Господарі не економлять на придбанні високоякісного насіння, добрив, засобів захисту рослин, розуміючи, що розраховувати на належну віддачу кожного гектара можна лише тоді, якщо не скупитися і вкладати у родючість ниви.
Перші дні збирання зернових підтвердили оптимістичні прогнози аграрників щодо цьогорічного врожаю зернових. Торік господарства зібрали 1,2 мільйона тонн хліба, цього року ужинок з карпатської ниви буде на 200 тонн більшим. Посіви зернових господарства області збільшили порівняно з попереднім роком на 3 тисячі гектарів. Львівщина матиме і достатню кількість хліба, і кращої якості: дощі, що пройшли у травні — червні та на початку липня, дали змогу налитися колосу, зерну набрати достатньої маси.
Та попри оптимістичні прогнози, господарники не поспішають підраховувати прибутки, бо надто довгий шлях зерна з поля до елеватора. Успішно, а головне вчасно проведені жнива й підсумовуватимуть усю селянську арифметику. А вже жоден газда не дозволить собі недбалості змарнувати вирощене — надто дорогою ціною дається кожна тонна хліба.
— Аграрії мають змогу швидко віджнивувати, — каже заступник директора департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Роман Верещинський. — До збирання врожаю залучили понад 2200 комбайнів. Навантаженість на кожен збиральний комплекс — 160 гектарів — достатньо велика за європейськими мірками. Не кожне агропідприємство чи фермер може придбати сучасний високопродуктивний комбайн (цього року, для прикладу, новенькі «Класи» вийшли у поле лише у чотирьох господарствах). Але і такі не матимуть проблем з обмолотом: є у кого орендувати сучасну високопродуктивну техніку.
Переймаються ціновою політикою
Та виростити і зібрати добірний урожай — лише півсправи, потрібні належні умови для його схрону. Де зберігати звезений з поля урожай, хлібороби Львівщини особливих проблем не мають: в області потужна база. Розбудова сучасних зерносховищ — насамперед цінова стабілізація ринку зерна й зменшення амплітуди цінових коливань у період збирання. Тож у недалекій перспективі в області запрацюють ще чотири сучасні зерносховища, ємністю 100 тисяч тонн кожне. Такі об’єкти споруджують у Буському, Золочівському та два у Мостиському районах. Один зі стотисячників ТзОВ «Прогрес- Плюс», що у Мостиському районі, планує здати в експлуатацію вже до кінця року.
Додаткові потужності потрібні, бо якщо дотепер агроекспортери відраховували значну частину вартості кожної тонни на його транспортування до портів України, то нині, користуючись зерноскладами на території неподалік кордону з країнами ЄС, із якими з’єднані колією європейського стандарту, відчутно заощаджуватимуть, істотно скоротивши витрати на його доставку, й не віддаватимуть урожай за півціни.
Особливо переймаються господарі ціновою політикою, бо важко визначити ще на старті жнив, якою буде вартість зерна нового врожаю. Адже ниву засівали вже за новими цінами, коли здорожчало пальне, засоби захисту рослин, насіння. Тож деякі виробники не поспішають продавати зерно, але й не знають, чого чекати від ринку. Одне з агропідприємств знайшло партнерів аж у Саудівській Аравії, тож туди відправлять ячмінь, вирощений у карпатській зоні. Ті ж, хто має повертати кредити, реалізують продукцію.
Кому борги не печуть, очікують кращих часів, хоч могли б продати частину — «живі» гроші у господарстві потрібні щодня. Адже виробничий конвеєр в агрогалузі має працювати безупинно. На полях одночасно із зерновою групою дозрів ріпак, вельми прибуткова у карпатській зоні культура, під яку відведено 50 тисяч гектарів, соя (20 тисяч), соняшник, який дає непогані врожаї (18 тисяч). Настане черга і овочів — достатня кількість опадів і тепла погода обіцяють добрий урожай городини.
ТИМ ЧАСОМ
Вирощене є де зберігати
Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ВИРОБНИЦТВО. Важливо, щоб те, що в полі, опинилося в коморі. Тому вчасно у райцентрі Городенка (Івано-Франківщина) розпочав роботу новозбудований зерновий елеватор потужністю 51 тисяча тонн одномоментного зберігання зерна. Будівництво вела приватна агрофірма, вклавши у проект 57 мільйонів гривень внутрішніх інвестицій.
Як зауважив голова Івано-Франківської облдержадміністрації Андрій Троценко, підтримка відповідних підприємств потребує особливої уваги ще й тому, що це наші, українські, люди. Вони не приїхали з-за кордону з великими інвестиціями, однак у межах своїх можливостей забезпечують створення нових робочих місць, сприяють економічному розвитку регіону загалом.
На новозбудованому елеваторі зможуть зберігати зібраний урожай сільгосппідприємства не тільки Городенківщини, а й усієї області. Ще один сучасний зерновий елеватор на 32 тисячі тонн працює у селі Воскресинці Рогатинського району.