ГЛИБИНКА

Старовинна козацька громада знайшла своє місце в сьогоденні

Розташоване на чималій відстані від гомінких трас, Павленкове, що в Лебединському районі Сумщини, ніколи не належало до так званих центральних, тих, що завжди впадають в око і нагадують про себе. Та коли б (звісно, не доведи, Боже!) його спіткала печальна доля десятків інших українських сіл, що останніми роками зникли з державної мапи, навряд чи цим хтось дуже переймався, окрім його жителів. І хоча громадським транспортом сюди добратися нелегко, виробниче і соціально-культурне життя тут вирує значно активніше, ніж у багатьох ближчих до райцентру населених пунктах. Вочевидь, справа не в географії, а в чомусь іншому.

Вдало пожартували

Наприкінці 80-х років минулого століття це село було віддаленим відділком тодішнього радгоспу. Що з ним робити надалі, в районі не знали, охочих головувати теж не знаходилося.

Щоб зберегти це господарство, не дати загинути безвісти старовинному селу, група ентузіастів на чолі з Анатолієм Онайком надумали утворити самостійну одиницю. І хоча багато хто ставився до цього як до жарту (установчі збори припали на 1 квітня 1990 р.), нове товариство назвали словом, яке наперед виключало будь-який песимізм.

Порівняно за короткий проміжок часу "Перемога" вийшла спершу в районні лідери, а нині стала одним з економічно міцних господарств Сумщини, сюди приїздять за досвідом близькі і далекі сусіди. І не лише за виробничим досвідом у рільництві та тваринництві, а й за соціальними та культурними новаціями.

Усякий двір хазяїном тримається

Кожен, хто вперше потрапляє до села, неодмінно звертає увагу на тамтешні чистоту і порядок. Гарні дороги, чепурні будинки (а їх тут понад 150), пофарбовані паркани з неодмінними лавками, доглянуті садки, городи, візерунчасті палісадники - усе схиляє до переконання, що тут живуть справжні господарі.

Звісно, одна справа навесні взяти до рук граблі, мітли та заступи, а інша - постійно підтримувати в належному стані соціально-культурну інфраструктуру. А вона тут і справді дбайливо доглянута.

Павленківський сільський голова Сергій Каплін охоче розповідає, що протягом останніх років зроблено капітальні ремонти в клубі, фельдшерсько-акушерському пункті, яких тепер не впізнати. А наявність природного газу, водопостачання зробили ці заклади максимально зручними й комфортними для відвідувачів.

Так само чисто і затишно в поштовому відділенні та бібліотеці. Завідувачка бібліотекою Катерина Євтушенко запрошує оглянути книгозбірню, що налічує понад 6200 примірників різної літератури. Заклад працює протягом п'яти днів на тиждень, обслуговуючи десятки школярів і селян. Це підтверджує тугий стосик читацьких формулярів.

Особлива гордість селян - капітально відремонтована Свято-Успенська церква. До речі, її далека попередниця була зведена ще всередині 70-х років ХVІІІ століття, майже водночас з відкриттям церковно-приходської школи. Уже кілька років поспіль оновлену духовну святиню відвідують миряни, тут правлять службу.

Дійшли руки і до рекультивації старого саду - дерева сумлінно відпрацювали своє призначення на землі, тож тепер тут висівають сільськогосподарські культури. Водночас подбали й про молоді деревця, для яких відвели іншу місцину. Немає сумніву, що через кілька років тут буятиме молодий сад.

І справді, зроблено чимало. Та щоб змінити життя сільської громади на краще, одного бажання місцевих депутатів та організаційної роботи сільського голови замало. Потрібні ще й кошти. Де ж беруть їх павленківці?

З малої іскри - великий вогонь

Виявляється, багато чим допомагає місцеве сільськогосподарське товариство "Перемога". Його беззмінний з 1990 року керівник Анатолій Онайко сповідує давнє й мудре житейське правило - з людьми треба завжди жити по-людськи.

Певна річ, міг би приватний підприємець, як це робить нині багато хто, відгородитися від соціальних проблем частоколом пояснень і відмовок, але це не в його характері і принципах. Щороку господарство укладає із сільрадою соціально-економічні угоди на 20 - 30 тис. грн, хоча перевиконує цей "план" щонайменше втричі.

От і зараз на календарі ще тільки другий квартал, каже сільський голова, а "Перемога" вже перерахувала до місцевої скарбниці обіцяне, тож і вирішують на сесії, що передусім потрібно громаді.

За своїми "габаритами" господарство не належить до важковаговиків. Але справедливо кажуть, що з малої іскри великий вогонь буває. Тут мають 2200 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 1600 ріллі. Вирощують традиційні для місцевої зони сільгоспкультури - пшеницю, ячмінь, гречку, сою, кукурудзу. Зберегли свинотоварну ферму, на якій утримують 200 голів худоби.

Активно зміцнюють машинно-тракторний парк. Закупивши останнім часом кілька одиниць потужної імпортної техніки, мають повний набір для обробітку і збирання врожаю. Постійно у штаті працює близько 60 осіб. А в період з квітня і до пізньої осені робота знаходиться для будь-кого із селян - було б бажання.

Не ображені місцеві люди і заробітками: тут вчасно виплачують зарплату, розраховуються за оренду паїв. До речі, "Перемога" не має боргів до Пенсійного фонду, бюджетів різних рівнів. До того ж, кілька років поспіль обходиться виключно власними коштами, уникаючи кредитів, хоч би якими спокусливими вони були. Як любить повторювати Анатолій Онайко, кравець крає з того, скільки матерії стає.

.Щороку в День села, що збирає всю місцеву громаду, старих і малих, за давньою козацькою традицією павленківці на центральній вулиці встановлюють величезний казан, в якому варять кілька сотень літрів запашного кулешу і яким безкоштовно частують усіх земляків та гостей.

І стару дерев'яну клуню, якій років і років, тут розбирати не збираються. Міцні колоди щільно припасовані одна до одної, споруда мовби дихає історією. "Вміли ж люди будувати, - каже Анатолій Васильович. - Ось незабаром підрихтуємо і нехай бачать діти та онуки, як жили діди і прадіди".

КОМЕНТАРІ

"Прописні істини не забувають"

Сергій ГРИЦАЙ,
заступник голови Сумської облдержадміністрації:

- Мені довелося кілька років очолювати Лебединську райдержадміністрацію, тож добре знаю справи Павленківської громади та виробничу діяльність "Перемоги". Важливо, що за турботами про економіку тут не забувають про духовне відродження, опікуються суспільним здоров'ям земляків.

Певна річ, без виробництва сучасному селу доводиться скрутно, але без клубу, бібліотеки, церкви годі розраховувати на повноцінне життя селян. На жаль, інколи багато хто забуває цю прописну істину і не піклується про духовну рентабельність.

Цей досвід є показовим прикладом, як потрібно жити й працювати у сьогоднішніх ринкових умовах. Тут вивели і на практиці застосовують формулу комплексного розвитку сучасного села. Цей досвід неодмінно знайде застосування і поширення в багатьох сільських населених пунктах Сумщини. Вартий він і всієї країни.

"Громада має майбутнє"

Магомед ГАЛАЄВ,
депутат обласної ради, голова правління облспоживспілки:

- Нещодавно був на святі Павленкового і ще раз упевнився, наскільки розумно й прагматично працює тандем керівників господарства та сільської громади Анатолія Онайка і Сергія Капліна. Тут неминуче порівняння з отим благотворним двокриллям, від якого залежить сьогодення і майбутнє цієї громади.

Зі своєї депутатської практики не пам'ятаю випадку, аби тут відступили перед якоюсь проблемою чи складним питанням. Навпаки, лідери села одразу ж пропонують варіанти їх розв'язання, обираючи найефективніший.

"Перемога" забезпечує селян оплачуваною роботою, повноцінно функціонують усі заклади соціальної сфери, де також працюють місцеві громадяни. Тобто про безробіття, на щастя, не йдеться. Добрим прикладом слугує навчально-виховний комплекс, який об'єднує школу та дитячий садок. А якщо є малеча, то громада має майбутнє.