ПРОЕКТИ
Деякі провідні агропромислові компанії і фонди сприяють студентам у здобутті сучасних знань, навичок та працевлаштуванні
Володимир Керносенко виріс у сім’ї тракториста та кухаря. Коли настав час самому обирати професію, вирішив вступити до Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя. Почав тут опановувати спеціальність «організація менеджменту». Такий фах нині селу теж потрібен.
Cтудент-агент
Хлопець навчається вже на п’ятому курсі й свою подальшу працю вбачає у сільськогосподарській царині. Якось почув про стипендіальну програму «Агенти мрії», яку впроваджує один з українських агрохолдингів. Пройшов успішно відповідну співбесіду й став агентом. Каже, в його обов’язки входило проведення у різних ВНЗ презентацій серед студентів старших курсів, які б хотіли пов’язати своє трудове життя з аграрною галуззю, анкетування. Варто зазначити, що подібну роботу серед спудеїв розгорнули не лише з центром у Тернополі, а ще у Львові, Києві та в Кам’янці-Подільському. Охочих працювати на селі серед них виявилося кількасот. Їм належало пройти конкурс, за результатами якого кращими назвали лише тридцятьох.
Оці 30 найкращих студентів аграрних вишів країни зібралися в Тернополі на освітній семінар «Агроперспектива». Цей захід спільно зорганізували Фонд Віктора Пінчука та агрохолдинг «Мрія». Впродовж чотирьох днів хлопці та дівчата мали можливість не лише послухати лекції, а й взяти участь у практичних семінарах. На спеціальних сесіях вони отримували інформацію про нинішній аграрний бізнес у нашій країні, світові тенденції у сільському господарстві, нові технології вирощування рослин, ознайомлювалися з новітньою сільськогосподарською технікою, роботою сучасного українського агропідприємства, зокрема з його елеваторним комплексом, логістичною базою та картоплесховищем.
«Професія «агроном» в Україні», — такої теми теж не оминули. На переконання студента Національного університету біоресурсів і природокористування України Едуарда Горбатюка, цей фах вічний. Керівник одного з блоків «Мрії» Іван Полянський упевнений, що вже у недалекому майбутньому буде престижно працювати як агрономом, зоотехніком, так і за іншими професіями, що конче потрібні сільському господарству. Адже тут і нині висока шкала зарплати, мотивації та бонусної системи.
Агрофірми віддають перевагу креативним
З початком нового століття в аграрному секторі, можна сказати, відбулася технологічна та технічна революція, яка вимагає креативних, сучасних фахівців зі знанням іноземних мов. Аграрні ВНЗ ще не встигають твердо йти в ногу з часом. Тож деякі провідні агропромислові компанії, а також фонди всебічно сприяють молодим спеціалістам. Скажімо, Лілія Шведа із с. Шибене на Хмельниччині здобуває у львівських вищих навчальних закладах дві цілком протилежні професії — історика та агронома. Тепер вона серед кращих 30 студентів-аграріїв приїхала в Тернопіль на «Агроперспективу». Схоже, найближче майбутнє дівчина вже бачить — їй запропонували навчатися за кошти агрохолдингу в другому наборі агрошколи. Тут вона вивчатиме фізіологію сільськогосподарських культур, насінництво, гербологію, фітопатологію, землеробство, технології вирощування зернових і технічних культур, бобових, ріпаку, сільськогосподарські машини тощо. Разом з іншими слухачами Лілія ознайомлюватиметься з новинками агротехніки з Німеччини, Нідерландів, Чехії, США, Польщі та Франції, виконуватиме польові практичні завдання. До слова, «Мрія» відкрила для випускників ВНЗ не лише агрошколу, вона втілює й проект безкоштовного стажування на своїх цукроварнях з подальшим працевлаштуванням молодих спеціалістів.
Нині у пошуках роботодавців не лише студенти, а і їхні ВНЗ. На думку ректора Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя Петра Яснія, тісна співпраця з тими, хто може надати робоче місце майбутнім молодим спеціалістам, навіть «підвищує якість навчального процесу». В цьому виші створили відділ працевлаштування, який, власне, налагоджує контакти з роботодавцями. Цього року ледь не всі випускники, що навчалися за державні кошти, отримали скерування на роботу. Наталія Боб’як, старший науковий співробітник науково-методичного центру аграрної освіти, теж оперує цифрами. Мовить, що торік 65% хлопців і дівчат, які закінчили за бюджетною формою навчання аграрні ВНЗ України, стали працівниками сільськогосподарських підприємств.
Чотириденна зустріч кращих студентів-аграріїв на Тернопіллі, як на мене, знову висвітлила гостру проблему: зміст освіти треба адаптовувати до потреб ринку праці, до вимог сьогодення. Зростає гідна молода агроперспектива, тож їй потрібно дати можливість не лише пізнати аграрну науку, а й працювати на землі, піднімати господарство на селі, підвищувати тут соціальний рівень життя.