ПОДВИЖНИЦТВО
Яніна Яценко з Полтави отримала Міжнародну премію за створення і збереження дендропарку в обласному центрі
Днями в амбасаді Франції відбулося нагородження лауреатів престижної премії "Земля жінок", заснованої у 2001 році Фондом Іва Роше під егідою Інституту Франції. Попри те, що заявок на участь у конкурсі було аж 107, першу премію і відповідну грошову винагороду авторитетне журі одностайно присудило 84-річній Яніні Яценко з Полтави.
Полтавський дендрарій, проект якого розробила і втілила в життя дендролог за фахом Яніна Яценко, - своєрідна візитівка міста. Здавалось би, цей куточок створила сама природа. Заспокоюють серце тихі озерця, дарують свіжість дерева, радує око цвітіння кущів і квітів. Насправді вся ця краса створювалась працею тисяч людей.
Парк заклали у квітні 1962 року на околиці Полтави на майже голих, уражених ерозією схилах балок. У перший день тут працювало три тисячі полтавців, а протягом місяця - майже десять тисяч. Дерева висадили на площі 17 га.
Методом народної толоки створили ділянки "Лісостеп" і "Українська діброва", висадили бузок на схилах західної балки. Частиною парку став старий Яківчанський ліс - єдиний живий свідок Полтавської битви. Нині цей зелений куточок Полтави має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, в ньому майже 260 видів і форм рослин. Серед них такі, що вже стали рідкісними на своїх батьківщинах: у Росії, Казахстані, Закавказзі. Окремі ділянки парку навіть отримали назви - "Російський ліс", "Кавказ".
Посадити легше. Важче вберегти...
Виростити цю красу було дуже непросто. Частину саджанців, на жаль, не вдалось уберегти від морозів і суховіїв. Яніна Яценко знаходила заміну рідкісним деревам і рослинам завдяки своїй участі у Раді ботанічних садів і дендропарків України.
- На всіх зборах цієї організації, - розповідає вона, - я брала слово і нагадувала колегам-науковцям про те, що на околиці Полтави виділено чималу площу під ландшафтний парк, але землю нічим засадити. І незабаром з усіх куточків країни на мою домашню адресу почали надходити посилки з насінням.
А навесні 1963 року заклали розсадник, який задовольнив потреби парку. Та Януся - так ласкаво її називали в місті - продовжувала свою роботу 28 років поспіль, допоки не вийшла на пенсію. Й навіть на заслуженому відпочинку Яніна Яківна частенько навідувалася в дендропарк. Піднімала "на ноги" громадськість, коли треба було захищати своє дітище. Лише завдяки їй через цю зелену оазу не проклали залізницю і лінії електропередач, а її територія розширилась до 124 га.
Один у полі не воїн
Яніна Яківна називає дендропарк своєю улюбленою дитиною. Знає історію походження кожної деревини чи куща, які тут ростуть. І сьогодні, у свої 84 роки, вона турбується про його майбутнє, і найбільше її бажання - зберегти для людей цей тихий куточок природи, який ще називають "легенями міста".
Розповідаючи про церемонію нагородження, Яніна Яківна не приховувала своїх позитивних емоцій, які виникають у неї при згадці про спілкування із сином легендарного Іва Роше -Жаком Роше, який вручив їй 5 тисяч євро, послом Франції в Україні Жаком Фором. Щиро захоплювалася благородством людей, які на благодійній основі спрямовують значні кошти на озеленення нашої планети. Водночас не забула сказати добрі слова про своїх помічників із Полтавської школи N 9 та їхню вчительку Ольгу Откидач, які безплатно наводять лад у дендрарії, в тому числі вивозять сміття.
- Я надзвичайно вдячна волонтерам, - сказала вона. - Але краще, щоб міська влада потурбувалася про щоденне прибирання парку. Тільки за цих умов він завжди буде улюбленим місцем дозвілля полтавців та гостей міста.