РИНОК ПРАЦІ
У Сумах всерйоз взялися за розв’язання проблеми зайнятості населення
В обласному центрі відбулося засідання міжрегіонального «круглого столу» за участю представників Сумської, Чернігівської та Полтавської областей, під час якого обговорено практичну реалізацію норм недавно ухваленого Закону України «Про зайнятість населення». Такий представницький захід — знаковий не лише для Сумської, а й інших областей і загалом для України. Адже в ньому взяли участі ті, від кого значною мірою залежить ситуація на вітчизняному ринку праці, а саме представники роботодавців, профспілок, служб зайнятості тощо. У ході багато?стороннього діалогу про?аналізовано широке коло питань і проблем, характерних для сьогодення.
Заступник голови Сумської облдержадміністрації Тамара Іщенко наголосила на виключній своєчасності та актуальності ухвалення в новій редакції закону, що відкриває якісно нові можливості розвитку ринку праці. У документі — алгоритм комплексної взаємодії органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок та служби зайнятості в реалізації державної політики у сфері зайнятості, гарантій держави щодо захисту прав громадян на працю та соціальний захист від безробіття.
Перший заступник директора Державного центру зайнятості Наталія Ралько переконана: цінність документа — у важливих інноваціях, що стосуються всіх основних фігурантів ринку праці. Йдеться про роботодавців і найманих працівників, молодь, громадян старшого віку, державні установи, приватні компанії, які виступають посередниками у працевлаштуванні тощо. Іншими словами, маємо справу з панорамним документом, який слугуватиме своєрідною альфою і омегою впродовж багатьох років.
Сезонна робота — теж вихід із становища. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
Області різні — проблеми схожі
За словами директора Сумського обласного центру зайнятості Володимира Підлісного, впродовж останніх років Слобожанський регіон наполегливо розв’язував актуальні проблеми, притаманні ринку праці. Вони здебільшого схожі на ті, що мають сусідні (й не тільки сусідні) області, тож і «рецепти» мало в чому відмінні. Передусім робота позначена добросусідськими стосунками з партнерами Полтавської та Чернігівської областей, взаємодією з прикордонними територіями Росії. Прикладом результативної транскордонної співпраці став єврорегіон «Ярославна», завдяки якому мають конкретну користь як Сумська, так і Курська області.
Як наголошувалося, необхідно і надалі підтримувати й розвивати напрацьовані контакти. Для активізації роботи на базі Сумського державного університету створено Центр кар’єри, який став першим в Україні й на який молодь покладає особливі надії. На особливо ретельному контролі — сільське безробіття, зайнятість осіб з обмеженими можливостями, працевлаштування жінок тощо. Нова редакція закону допоможе зняти значну частину питань, хоч «вузькі» місця поки що залишаються. Тож, образно кажучи, потрібні зеленка і йод, аби заживити вразливі місця.
Як образно вважає директор Полтавського обласного центру зайнятості заслужений працівник соціальної сфери України Катерина Клавдієва, Закон «Про зайнятість населення» в новій редакції — це своєрідний човен, а підзаконні акти, що їх готує Кабінет Міністрів, — весло, за допомогою якого необхідно наполегливо рухатися вперед. Іншого варіанта немає і не повинно бути: орієнтири означені, й саме вони є основним дороговказом.
При цьому надзвичайно важливо повністю відійти від політичних аспектів у роботі, зосередившись на економічних та соціальних напрямах.
Особливо актуальними питаннями залишаються тіньова економіка й нелегальна зайнятість. Якщо, наприклад, той чи той підприємець має п’ять торговельних точок і лише двох працівників, стає очевидно: тут господарюють «конверти». З останніми треба боротися і викорінювати максимально, бо паростки такого економічного зла занадто живучі й шкідливі.
У полі зору — тимчасова зайнятість і громадські роботи. Насамперед це стосується сільської місцевості. На Полтавщині стало правилом у програмах розвитку сільських територій неодмінно передбачати кошти саме на таку форму зайнятості.
Особливу увагу було надано питанню відновлення роботи вітчизняних підприємств. Звісно, слід усіляко вітати закордонні інвестиції, однак і самим необхідно робити все, аби у стрій ставали численні підприємства, які занепали останніми роками.
Рецепт для оздоровлення
Діалог за «круглим столом» виявився дискусійним. Адже істина народжується саме в аналізі різних поглядів і думок.
Так, заступник генерального директора ВАТ «Сумихімпром» — директор з персоналу та побуту Олег Тетьоркін цілком справедливо запропонував посилити і розділити правову та юридичну відповідальність за працевлаштуванням осіб з обмеженими фізичними можливостями між роботодавцем і Фондом інвалідів. А на думку проректора СумДУ Олександра Бріжатого, доцільно створити окремий центр для осіб з обмеженими можливостями, де б їм допомагали здобути вищу освіту.
Директор Чернігівського ОЦЗ Лідія Падалка акцентувала на змінах у законодавстві, що передбачає нова редакція. Так, підприємства і фізичні особи, які створюють нові робочі місця й сплачують протягом 12 місяців своїм працівникам заробітну плату в розмірі, не меншому ніж три мінімальні зарплати, протягом наступного року можуть розраховувати на компенсацію у розмірі 50% суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Інший вид компенсації, за який відтепер відповідатиме служба зайнятості, — відшкодування повного розміру єдиного соціального внеску роботодавцям, які працевлаштують не менш ніж на 2 роки безробітних із числа соціально вразливих категорій громадян. Цей вид фінансового стимулювання прийшов на зміну відомій послузі служби зайнятості — надання роботодавцям дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.
Рекомендовано пом’якшити критерії визначення терміна «нове робоче місце», а саме не враховувати зменшення середньомісячної чисельності працівників за попередні 12 місяців.
Загалом же вироблено широке коло рекомендацій органам виконавчої влади і місцевого самоврядування, безпосередньо регіональним центрам зайнятості, роботодавцям, профспілкам, Міністерству соціальної політики України. Узагальнені й згруповані, вони дадуть змогу внести істотні й потрібні корективи в нове законодавство аби з’являлися нові робочі місця і ставало менше тих, хто поки що залишається без роботи.