У конференц-залі Українського дому було гамірно й людно. Англійська перепліталася з українською, громадські активісти, чиновники МОЗ, представники міжнародних організацій спілкувалися, очікуючи на звіт щодо міжнародних закупівель ліків на 2015—2016 роки. «Є над чим працювати, але такого прогресу в забезпеченні орфанників ліками ще не було», — відповіла на моє «Як ви?» голова спілки «Орфанні захворювання України» Тетяна Кулеша.
Світло в кінці тунелю у вічно скандальній і корумпованій історії державних закупівель ліків зажевріло, коли два роки тому МОЗ вирішило закупити вакцини не через українських посередників, а через міжнародних партнерів. Закупівля ліків через міжнародні організації — дітище, яке народилося, коли МОЗ очолював Олександр Квіташвілі, передовсім завдяки ініціативі його заступника Ігоря Перегінця, повноцінно спинається на ноги лише тепер.
Цеглинка до цеглинки
Певні досягнення та ще більше уроків — так каже про свою роботу щодо закупівель ліків нинішня команда МОЗ. «Поки що почуваємося пожежниками, а не архітекторами, але паралельно цеглинка за цеглинкою вибудовуємо чітку процедуру закупівель», — сказала заступник міністра охорони здоров’я Оксана Сивак.
Здавалося б, дивно наприкінці 2016 року звітувати про завершення закупівель 2015-го. Втім, гроші на це надійшли лише торішнього грудня. «Минуло дуже багато часу, доки ми нарешті змогли отримати свої поставки. Проблеми передовім були в нормативній базі, — пояснює в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. — Наприклад, навіть на зекономлені гроші ми не могли відразу додатково замовити препарати. Щоразу мусили звертатися до Кабінету Міністрів по нову постанову, зміни до вже чинних постанов, навіть якщо виникали суто технічні моменти — інакше дозування препарату або заміна пігулок на капсули. Щоб змінити одну цифру в постанові, ми витрачали щоразу 2—3 тижні».
Нині нормативну базу перезавантажили так, щоб до мінімуму звести бюрократію й ці кроки можна було робити просто через накази МОЗ.
А посередники проти
Посередники, які внаслідок запровадження закупівель через міжнародні організації втратили курку, що несла їм золоті яйця, розгорнули цілу кампанію, щоб знецінити й дискредитувати ідею. Закидали зокрема, що через нову ініціативу участь у закупівлях не братимуть вітчизняні виробники. «40% учасників тендерів — вітчизняні виробники, які раніше не могли до них підійти», — наголосила Уляна Супрун.
«Під час роботи щодо державних закупівель ми зіткнулися зі значним спротивом зокрема учасників тендерів попередніх років і змушені були багато часу витрачати на роз’яснювальну роботу. Проте нам вдалося створити партнерство з МОЗ та постачальниками», — сказав директор з управління поставками Crown Agents Брайян Річмонд.
Так, скандальною виявилася поставка препаратів для онкохворих дітей, які закупила британська Crown Agents. Три місяці ліки залишалися на складах у Борисполі: український дистриб’ютор, якому їх передали, не розмитнював препарати. Ситуація врегулювалася лише після втручання Прем’єр-міністра.
«Цього року Crown Agents в договорах з дистриб’юторами дуже чітко прописують усі нюанси, щоб не повторилися торішні проблеми. Торік переговори були дуже тяжкими, складалося враження, ніби все зроблено навмисне. Гадаю, то була не випадковість», — наголосила керівник МОЗ.
Усі контракти підписано
Нині в постачанні ліків на 2016 рік МОЗ підписало всі контракти, провело частину тендерів (перші найменування ліків уже поставлено в Україну) та почало роботу над закупівлею на наступний рік. На 2017-й на закупівлю ліків з бюджету передбачено 5,9 мільярда гривень. Загалом це покриє потребу на 40—45%, кажуть у МОЗ, проте планують, що, як і цього року, за рахунок зекономлених коштів препарати докуплять додатково.
У міністерстві визнають, що бюджетних грошей для забезпечення всіх пацієнтів забракне, тому проситимуть допомоги міжнародних донорів, додатково ліки закуповуватимуть за регіональними програмами.
«Ми вдосконалили систему й тому очікуємо, що до кінця січня 2017 року вже підписуватимемо договори на наступний рік, — сподівається Уляна Супрун. — Але як працює державний бюджет? Фінансування на наступний рік отримаємо в лютому-березні 2017-го. Тому, запланувавши все, підготуємося, щоб оплатити замовлені ліки».
У тендерах 2015 року закупівлі вели у 34 напрямах, у цьогорічних — по 37. «Важливо, що цього року, згідно з Конвенцією про права дитини, ми включили й закупівлі на орфанних хворих, за державний кошт придбаємо ендопротези та тест-системи», — сказала Оксана Сивак. До речі, саме закупівлі для орфанників виявилися торік серед найефективніших: за рахунок економії вдалося придбати майже вдвічі більше препаратів — 187%. Проривним став напрям ліків проти туберкульозу (122%). Окрім того, під час закупівель з’ясувалося, що деякі препарати й більшість вакцин в Україні не зареєстровано. Із потрібних вакцин зареєстровано лише дві, а решту шість реєстрували прискореними темпами.
Плече підтримки міжнародні організації підставили на кілька років, а згодом Україна муситиме сама займатися закупівлями. За законом про міжнародні закупівлі, відповідна національна агенція має запрацювати 2019 року. Тож спільно з міжнародними партерами МОЗ працює над її створенням. Планують, що національна агенція, котра купуватиме ліки на світовому ринку, використовуватиме систему ProZorro, тому триває її вдосконалення саме в аспекті закупівлі ліків.
Разом із ПРООН та Укравакциною МОЗ створює програму моніторингу залишків ліків у регіонах у режимі онлайн. «Ми закуповуємо ліки, розподіляємо по областях — і далі не знаємо, що з ними відбувається, бо не маємо інформації, куди саме вони йдуть. Завдяки новій системі відстежуватимемо залишки, і якщо в Києві залишаються ліки, потрібні в Полтаві, то зробимо перерозподіл», — запевняє Уляна Супрун.
ПРЯМА МОВА
Зафар ЮЛДАШЕВ,
координатор програми ПРООН із проведення закупівель:
— Проблеми, які в нас виникали, — це різні очікування від різних сторін, зокрема пацієнтських організацій, МОЗ. Хтось очікував, що відразу, щойно перерахують гроші, зможемо привезти ліки. Але насправді потрібно було проводити багато процедур і водночас максимально відповідати ситуації. Було й таке, що до офісу приходили сваритися сердиті пацієнти. Добре розумію, що батькам, у яких хворіє дитина, не важливо, є в нас певна процедура чи немає. Доводилося багато спілкуватися, заспокоювати людей, пояснювати, чому важливо дотримуватися встановлених правил.
ТІЛЬКИ ЦИФРИ
♦Протягом 2016 року ЮНІСЕФ, ПРООН та британська агенція Crown Agents здійснювали державні закупівлі за напрямами: дитяча та доросла онкологія, дитячі та дорослі гепатити, дитяча гемофілія, туберкульоз, орфанні захворювання, імунопрофілактика та антриретровірусна терапія. Загальна сума коштів, наданих у межах державних закупівель, — понад 2197 мільярдів гривень.
♦ Загальна сума коштів, на які закуповувала ліки Crown Agents, — 32 мільйони доларів (онкологічні, онкогематологічні препарати для дорослих та дітей, хіміопрепарати, радіологічні препарати). На 12 грудня Crown Agents завершила 100% усіх поставок, передбачених контрактом.
♦ За закупівлями 2015 року ПРООН завезено 166 препаратів. Станом на 12 грудня 2016 р. в Україну доставлено 99,5% ліків. На зекономлені під час закупівель кошти ПРООН додатково закуплено лікарські засоби.
♦ ПРООН уже розпочав закупівельний цикл 2016 року. Між постачальниками та ПРООН підписано угоди на суму більш як 7,5 мільйона доларів та досягнуто зниження цін у межах 25—40% для кожного лікарського засобу порівняно із закупівельними цінами 2015-го. Наприкінці листопада в Україну доставлено першу партію ліків для лікування мукополісахаридозу на суму понад 4 мільйони доларів.
♦ На 12 грудня 2016 р. ЮНІСЕФ завіз в Україну 21 антиретровірусний препарат з 22, а також 8 із 8 замовлених найменувань вакцин. Одну з вакцин (КПК) доставлено частково, повністю її довезуть 21 грудня 2016 року. Баланс на рахунку ЮНІСЕФ, доступний для додаткової закупівлі після завершення поставок усіх замовлених вакцин, становить понад 3 мільйони доларів. Додаткову кількість вакцин буде закуплено після остаточного узгодження усіх питань із МОЗ.
Насамкінець. Тема державних закупівель тримає на собі увагу суспільства. Часом аж так, що забуваємо: ми могли б менше витрачати коштів на ліки, якби вкладали їх у профілактику. Зокрема, вищий рівень превентивної медицини щодо ВІЛ та гепатитів знизив би витрати на їх лікування, отже за ці кошти можна було б врятувати більше онкохворих дітей чи людей із рідкісними хворобами. Про те, як в Україні розвиватиметься профілактична медицина та система громадського здоров’я, читайте в одному з найближчих номерів «УК».