ЗАЙНЯТІСТЬ
Прерогатива — «довгій» роботі
Рівень працевлаштування громадян, які перебувають на обліку як пошукачі роботи, на Житомирщині становить 36,1%, що на 0,5% більше, ніж було на цю дату торік. Декому це, можливо, видасться незначним зрушенням, але насправді йдеться про долю щонайменше 115 осіб та їхніх сімей. А загалом завдяки службі зайнятості цього року знайшли роботу 24 379 жителів області.
Найбільше незайнятого населення — у Житомирі. Однак рівень працевлаштування тут теж найвищий — 51%. Найнижчий цей показник у Романівському районі, проблеми якого багато в чому типові для сільської глибинки не лише Житомирщини.
.jpg)
Для Зінаїди Кубюк головне - нові робочі місця. Фото Віктора ШПАКА
А зарплати — краще
Колись знаний далеко за межами СРСР Романівський склозавод (до речі, навіть коли район був Дзержинським, це підприємство зберегло свою історичну назву) нині — банкрот. У результаті майже півтисячі висококваліфікованих спеціалістів, зайнятих у ручному виробництві унікального кришталю, опинилися за воротами заводу. І що найобразливіше, вже після того, як українська економіка пережила найважчі часи, а продукцію з Романова знову почали експортувати.
Не кращі часи переживає місцева паперова фабрика. Якщо у великих містах чи у розташованих поблизу пожвавлених автодоріг населених пунктах гостроту проблеми зайнятості суттєво послаблює активний розвиток підприємництва, насамперед зорієнтованого на торгівлю, то в Романові ця сфера самозайнятості, м’яко кажучи, малоперспективна. Тому в районі особливо цінують кожне нове робоче місце, на яке претендує в середньому по 32 особи.
Тож можна зрозуміти директора Романівського районного центру зайнятості (РЦЗ) Зінаїду Кубюк, для якої 437 працевлаштованих за цей рік земляків — уже успіх. А особливо з урахуванням того, що кожен п’ятий з них трудиться на дотаційних робочих місцях, витрати на утримання яких взяв на себе Фонд соціального страхування на випадок безробіття. Не менш важливо, що йдеться про так звану «довгу» роботу, на якій колишні безробітні мають як упевненість у завтрашньому дні, так і перспективу кар’єрного росту при розширенні виробництва.
— Позаминулого року в районі було створено лише 23 дотаційні робочі місця, — розповідає Зінаїда Кубюк, — а нині їх уже 87. Це трохи менше, ніж торік, зате йдеться насамперед про солідні підприємства з досить високими, за місцевими мірками, зарплатами.
До речі, як поінформували в обласному центрі зайнятості, це загальна для Житомирщини тенденція. Якщо торік 41,6% дотаційних місць було створено у сфері торгівлі і послуг, то в нинішньому році — лише 38,4%. Не потрібно бути фахівцем, аби зрозуміти: виробнича галузь пропонує не лише «довгу» роботу, а й запускає свого роду ланцюгову реакцію працевлаштування як у безпосередньо пов’язаних з конкретним підприємством сферах, так і у вже згадуваній торгівлі.
Ланцюгова реакція
Підтвердженням дієвості саме такого підходу до вирішення проблем зайнятості слугує низка виробництв у Романівському районі. На ТОВ «Вівад-09», що спеціалізується на виготовленні з деревини пиляних заготовок, кожен десятий приблизно з двох сотень працівників розпочинав із дотаційного робочого місця. Схожа ситуація на ТОВ «Граніт», яке виробляє щебінь.
Не меш важлива роль дотаційних робочих місць і для місцевих сільгосппідприємств, де починається активне відродження тваринництва. Зрозуміло, що вирощувати лише високорентабельні зернові культури прибутковіше й простіше, але, на відміну від заїжджих горе-інвесторів, місцеві керівники-аграрії думають не лише про доходи, а й про роботу для земляків та майбутнє рідних населених пунктів. Наприклад, у СТОВ «Печанівському», де, крім традиційної великої рогатої худоби, вже мають власну свиноферму і навіть почали розводити «екзотичних» на сьогодні гусей, кожен п’ятий зі 130 працюючих — на дотаційних робочих місцях.
У виграші як конкретні господарства й підприємства, так і район у цілому, адже кожен новий працівник — це додаткове «джерельце» надходжень до місцевих бюджетів. А що вже говорити про перспективу економії державних коштів: через рік колишній безробітний, працевлаштований на дотаційне робоче місце, вже сам поповнюватиме фонд, який підтримав його у важкий час.
— Тісна співпраця і взаєморозуміння зі службою зайнятості, що склалися на Романівщині, для нас вкрай важливі й потрібні, — ділиться наболілим нинішній керівник райдержадміністрації Олександр Чорноморець. — Буквально днями ми відновили роботу давно непрацюючого місцевого хлібозаводу, на якому 15 із 22 робочих місць — дотаційні. Без підтримки Фонду соціального страхування на випадок безробіття інвестор навряд чи ризикнув би взятися за справу, що не обіцяє швидкої віддачі коштів. У найближчих наших планах — створення в районі власної бази з переробки та реалізації вирощеної на полях і фермах продукції, це буде на користь і споживачам, і сільгоспвиробникам.
Залишається констатувати, що ефективна робота служби зайнятості і місцевих органів влади на Романівщині, і загалом на Житомирщині, вже приносить вагомі результати. Підтверджує це відродження ще донедавна одного з проблемних районів області.