Будь-які методи оздоровлення, діагностики та лікування мають бути безпечними й дієвими для пацієнтів. Доки ми здорові, добре це розуміємо. Та варто занедужати, як у декого здоровий глузд відходить на задній план. На жаль, повірити сумнівній рекламі чи дослухатися до сусідки замість лікаря схильні чимало наших співгромадян: 26% усіх препаратів, які українці купили протягом 2017 року, не мають доведеної ефективності. Це підсумки дослідження, проведеного з ініціативи Центру протидії корупції та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Днями його презентували в Українському кризовому медіа-центрі.
«За 2017 рік українці витратили на ліки 53,6 мільярда гривень, з яких на гомеопатію — 1,1 мільярда, лікарські засоби рослинного походження — 3,2 мільярда, лікарські засоби з недоведеною ефективністю — 9,5 мільярда, що сумарно становить приблизно 14 мільярдів гривень. З-поміж топ-10 найпопулярніших торік препаратів чотири не мають наукових підстав для клінічного застосування, які були б визнані у світі», — ділиться цифрами Євген Гончар, член Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я.
У своєму дослідженні експерти проаналізували майже 1500 діючих речовин і комбінацій діючих речовин, спираючись на інформацію з відкритих джерел. Основним критерієм доведеної ефективності обрали факт реєстрації у країнах із жорсткими регуляторними вимогами — ЄС, Європейській медичній агенції, та США, у U.S. Food & Drug Administration, Австралії та Японії. Враховували також кількість клінічних досліджень препаратів, які є у публічному доступі, й інформацію з клінічних протоколів. Так-от, таких ефективних препаратів українці торік закупили на суму 37 мільярдів гривень. Це 70% загальної кількості придбаних лікарських засобів.
Та інші факти вражають. Серед препаратів-лідерів аптечного продажу без доведеної ефективності — нейропротектори, які зазвичай призначають для лікування інсульту. «У клінічних настановах усіх розвинених країн є розділ про нейпропротектори, де зазначено, що немає підстав для використання нейропротекторів у клінічній практиці. Існує один-єдиний лікарський засіб, який обґрунтовано застосовують у лікуванні пацієнтів з гострим інсультом, — засіб для тромболізису, розчинення тромбів, які утворилися. У країнах з найкраще організованою допомогою у разі інсультів тромболізис застосовують у 30% випадків. Щоб забезпечити процедуру для такої кількості українських пацієнтів, треба було б 2,6 мільярда гривень — стільки, скільки нині витрачають на нейропротектори», — розповів Дмитро Гуляєв, керівник дослідницьких проектів ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом». Серед сумнівних препаратів також гепато- і кардіопротектори, препарати для лікування ГРВІ, зазначено у звіті з презентації на сайті Українського кризового медіа-центру.
До речі, під час дослідження з’ясували, що засоби без доведеної ефективності закуповували і деякі державні заклади охорони здоров’я. «Лише у 2017 році заклади охорони здоров’я витратили понад 183 мільйони гривень на ліки з недоведеною ефективністю. З 2013 по 2017 рік за такі ліки з наших з вами податків заплатили близько 37 мільйонів доларів», — зазначила Олена Щербан, юрист, член правління ГО «Центр протидії корупції».
На думку експертів, зменшити частку сумнівних препаратів на ринку дасть змогу перегляд реєстраційних досьє препаратів, не зареєстрованих у розвинених країнах, контроль за протоколами лікування, прозорість даних реєстраційних досьє препаратів та жорсткіший контроль за рекламою лікарських засобів і промоцією у лікарнях, а також підвищення обізнаності громадян.
ЕКСПЕРТНА ДУМКА
Вікторія ТИМОШЕВСЬКА,
лікар, директор Програмної ініціативи
«Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження»:
— Це дослідження — один з перших кроків до підвищення обізнаності пацієнтів, розвитку критичного мислення, щоб вони не боялися ставити запитання, чому їм призначили ці ліки, чим обґрунтована така рекомендація лікаря. Це не просто право пацієнта, а й певний обов’язок щодо свого здоров’я і гаманця. Ми хочемо звернути увагу фахової громадськості, що лікування, яке пропонують пацієнтам і яке пацієнти обирають самостійно, не завжди доцільне і з точки зору медицини, і з точки зору економії.
ДО РЕЧІ
Уряд підтримав скасування дозволів на цілительство
Кабінет Міністрів на засіданні в четвер схвалив ініційований Міністерством охорони здоров’я законопроект «Про внесення змін до деяких законів України», що передбачає скасування видачі спеціальних дозволів для заняття цілительством. Цей законопроект вилучає з Основ законодавства України про охорону здоров’я статтю 74.1, що регламентувала право на заняття народною медициною (цілительством) і зобов’язувала МОЗ видавати відповідні дозвільні документи. Якщо зміни ухвалить Верховна Рада і вони набудуть чинності, то народні засоби не трактуватимуть як методи профілактики, діагностики чи лікування, а цілительство не визнаватимуть медичною допомогою, що може допомогти комусь не хворіти чи вилікуватися.
МОЗ України не регламентуватиме роботи цілителів, що практикують народну чи альтернативну медицину, оскільки не може гарантувати професіоналізм людей без спеціальної медичної освіти. Лікувати може лише лікар з відповідною освітою методами доказової медицини.
Законопроект також передбачає заборону реклами народної медицини. Водночас не йдеться про заборону народної медицини загалом. Люди, які практикують такі методи, зможуть продовжити свою діяльність, але народні методики будуть офіційно відокремлені від медицини, і пацієнти повинні усвідомлювати, що, звертаючись до народних цілителів, вони не можуть отримати якісну медичну допомогу, повідомляє офіційний сайт Міністерства охорони здоров’я.