У ЗОНІ РИЗИКУ
Запорізькі аграрії як мани небесної чекають на відновлення меліорації та бережуть те, що залишилось у спадок з радянських часів
Додаткове зрошення підвищує врожайність. На власному досвіді у цьому переконалося чимало сільгоспвиробників. Наразі вони намагаються самотужки відновити втрачену з радянських часів меліоративну систему та закуповують техніку для поливу полів. Але, як наголошують фахівці, без держдопомоги їм не впоратися.
Коли нема дощу, потрібен полив
— Ми істотно витратилися на закупівлю сучасних зрошувальних австрійських машин, — розповідає Олег Каліман, керівник фермерського господарства «Таврія-Скіф» з Михайлівського району. — Але вони швидко окупляться за рахунок підвищення врожайності. Наприклад, торік кукурудза на незрошуваних полях дала 70 ц/га, а на поливних — 125 ц/га! Щодо баштанних, то за цьогорічних погодних умов прогноз робити нелегко, але фермери південних областей очікують у середньому зібрати 14—16 тонн з гектара на звичайних полях і 40—45 тонн — на зрошуваних; дині — відповідно — 7-8 т/га і 10—14 т/га.
Підтримує потребу відродження та розбудови меліорації й голова агровиробничої фірми «Злагода» (Василівський район), депутат Запорізької облради, заслужений працівник сільського господарства України Катерина Луценко. Підпорядковане їй господарство обробляє 3,2 тис. га сільгоспугідь: опікується рослинництвом з переважанням зернових, технічних і овочевих культур.
— Агропотенціал південних областей України може бути використаний повною мірою лише при застосуванні зрошувальних систем, — наголошує вона. — Ті, що залишилися ще з радянських часів, потребують відновлення і реконструкції і без держдопомоги проблему не розв’язати. Зокрема, йдеться як про їх технічну модернізацію та зведення нових об’єктів, так і про підтримку виробників поливних систем і техніки, а також аграріїв, які за їх допомогою вирощують продукцію.
За площею зрошувальних земель Запорізький край посідає третє місце після Херсонщини і Криму. За радянських часів тут було збудовано 17 меліоративних систем, що забезпечували зрошення 240 тис. га сільгоспугідь. Полив усіх зрошуваних земель здійснювався до 1998 року. Та через недолуге реформування агрокомплексу внутрішні господарчі системи були безкоштовно передані у користування правонаступникам колгоспів і радгоспів — приватним сільгосппідприємствам, а також районним, сільським і селищним радам. Чимала частина їх фактично залишилася без господаря, чим скористалися заповзяті ділки, які взялися розкрадати народне добро. На очах у людей вони викопували труби і вивозили їх за межі території області. Там вони ставали так званими понтонами, на яких зводилися тоді популярні будинки на водних об’єктах.
З 1998 по 2000 роки зрошення земель зберігалося лише на 40–60% площ, а у 2001—2003-му — на 23–25%. За 2003—2011 рр. через незаконний демонтаж з обігу додаткового штучного зволоження виведено ще 40 тис. га.
Перші спроби відновлення
— Уряд приділяє особливу увагу розв’язанню проблеми розбудови меліоративних систем, — розповідає заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Сергій Бальошенко. — Сьогодні міжгосподарські мережі перебувають у держвласності і на балансі міжрайонних управлінь водного господарства. Загальна вартість меліоративних фондів в області становить приблизно 1 млрд грн, — додає він. — Наразі за дорученням Кабміну проведено інвентаризацію зрошувальних систем області. На даний момент площа зрошувальних земель становить 45—65 тис га. А територія, на якій можливе відновлення меліорації без значних капітальних вкладень, сягає понад 150 тис. га.
Місцева влада взяла ситуацію у цій галузі під контроль. Згідно з розпорядженням голови ОДА Олександра Пеклушенка, «про забезпечення збереження меліоративних систем і мереж водопостачання» заборонено їх списання і проведення робіт з демонтажу елементів систем на зрошувальних землях і код транспортування та реалізацію демонтованих матеріалів. Створено постійно діючі районні оперативні групи з контролю за збереженням систем поливу. Спільно з територіальними підрозділами МВС України в Запорізькій області органи місцевого самоврядування розробили заходи щодо запобігання ліквідації об’єктів інженерної інфраструктури меліосистем. У регіональній Програмі розвитку сільського господарства на 2012—2013 передбачено виділення 4,1 млн грн з облбюджету на розвиток зрошувального землеробства.
Зрозуміло, що цьому зраділи і дещо пожвавішали і самі аграрії. За рахунок інвесторів у Запорізькій області істотно підвищилася закупівля дощувальної техніки. Щороку у ремонт і відновлення зрошувальних мереж вони вкладають понад 3 млн грн. За 2004—2012 роки сільгоспвиробники придбали 140 дощувальних машин на 26,3 млн грн.
— В умовах ризикованого землеробства зрошення сільгоспугідь залишається одним з основних чинників підвищення рівня виробництва агропродукції. Тому, зважаючи на посушливі умови нашої зони, надзвичайно важливо зберегти і відновити меліоративний комплекс, — визначив позицію регіональної влади голова облдержадміністрації Олександр Пеклушенко. — Ми проведемо детальну інвентаризацію системи меліорації в області. Задля цього на чергову сесію облради виносимо для затвердження однойменну програму на 2012–2013 роки вартістю 1 млн 70 тис. грн. і таким чином сподіваємося запобігти його розкраданню та руйнації. Ні метра зрошувальних систем не дамо викопати, а навпаки, ефективно розвиватимемо системи меліорації в краї.