Амбітний урядовий проект «Нова українська школа» стартував. За короткий термін нам треба перейти від освіти, що навантажує дітей знаннями, які швидко застарівають, до освіти, що вчить набуті знання використовувати. Цю світоглядну місію має вирішити реформа. Щоб заохотити дітей до навчання, впроваджують елементи гри у навчальний процес, дітей не перевантажують домашніми завданнями. «Урядовий кур’єр» поцікавився, як упроваджується нововведення, що вдається вже сьогодні і що гальмує на шляху реформи.

Полтавщина. Нині педагог як режисер

Педколектив ЗОШ №24 міста Полтави завжди вирізнявся новаторським підходом до освітнього процесу. Заклад іще в 2008 році першим в області запровадив здоров’язберігальні технології, тож перехід до нової української школи відбувається там органічно.

«До реформи ми почали готуватися з торішньої осені. Пройшли відповідні навчання, отримали сертифікати», — з гордістю розповідає вчитель року-2017 Ірина Шиян. Каже, що їй стало цікавіше працювати. Держава надала школі багато нових матеріалів, є інтерактивна дошка, вимірювальні прилади. На уроках першачки НУШ вчаться писати не тільки крейдою, а й маркером, поєднують різні елементи завдань.

У пані Ірини горять очі, вона дуже любить свою роботу, наполегливо готується до кожного уроку: використовує інтернет, спеціальну літературу і власну творчість. «У нас є LEGO, інші конструктори, з якими працюємо на уроках математики. Щоб навчати учнів, насамперед повинна освоїти їх сама. Поки що не отримали підручників, користуємося їх електронними варіантами з інтерактивної дошки. Немає в нас і копіювальної техніки. Їздимо у методичний кабінет, щоб роздрукувати. Але не наїздишся, хоч учителям НУШ зарплати збільшили на 20%».

Учням про ці проблеми не відомо, їм навчання в радість. «Уранці обговорюємо настрій і щоденні новини, — розповідає вчителька. — На третьому уроці гуляємо на подвір’ї — це урок серед природи. Так першачки не встигають стомлюватися. Три дні на тиждень у нас по п’ять уроків і два дні — по чотири.

Батьки кажуть, що дітям подобається ходити до школи, але дехто хоче домашніх завдань, щоб дитина вивчила якусь букву, вміла її написати. Щоб наблизити цю мить, треба дітям допомагати. Ми в ігровій формі працюємо з літерами, числами. Але за 35 хвилин весь матеріал засвоїти неможливо. Передусім це стосується тих учнів, які ще літер не знають. На батьківських зборах завжди прошу, щоб тата й мами спілкувалися не з телефонами, планшетами, а з рідними дітьми».

На важливості спілкування в сімейному колі та додаткових занять удома наголосила в розмові й учитель іншого першого класу Тамара Жаровська: «Можна вдома ліпити, вирізати, малювати. Це теж підготовка». Вчителька розповіла, що і страх був щодо новації, і хвилювання, і зараз іще не все зрозуміло, а загалом цікаво. Їй подобається, що в навчальному процесі з’явилася творчість, а вчителеві надано свободу, він сам визначається, як йому досягти поставленої мети. Завдання вчителя НУШ — формувати в учнів упевненість, щоб не боялися говорити, що думають, помилятися, з чого виносимо певні уроки.

Ось тільки на думку Тамари Жаровської, нову освітню програму ввели, не подбавши про перехідний період. І вчителі перших класів у цій ситуації — як піонери-першопрохідці. Але в майбутнє вчителька дивиться з оптимізмом.

«У два перші класи цьогоріч набрали 52 учні. Хвилювалася вчителька, у класі в якої 28 школярів: як їх повністю розвантажити? Чи не станеться так, що вони зовсім не вчитимуться? — ділилася директор ЗОШ №24 Людмила Дудко. — Але минув місяць навчання, і ми побачили, що діти вчаться із задоволенням. Я була на уроці й бачила, що учні постійно в русі, а вчитель у класі як режисер. Одномісні парти та інтерактивні комплекси дуже допомагають дітям. Непокоїлися, що LEGO учні поламають, порозкидають. Зовсім ні — вони з тих деталей такі шедеври роблять!»

Нинішні шестирічки — унікуми. Для них не проблема підійти до дошки й маркером намалювати якийсь складний малюнок чи працювати з інтернетом. Найголовніше тепер, щоб учитель хотів працювати по-новому.

Іншої думки про НУШ батьки. Зокрема, тато учениці 1-Б класу Ксенії Пацули Олексій зауважив: «Багато розвантажувальних уроків, відпочинку. Складається враження, що наших дітей готують до роботи на виробництві — щоб були здорові, витривалі. Навіть у дитсадочку доньці давали якісь завдання. Ми не покладаємося тільки на школу. Відвідуємо гуртки, вчимося вдома читати, писати. Однак остаточної точки зору про НУШ у мене ще не склалося. Про успіхи доньки в навчанні можна буде говорити наприкінці року».

Миколаївщина. Радіти успіхам ще зарано

У Миколаївській області проект «Нова українська школа» реалізують не так швидко, як очікували. Педагоги вже почали працювати з першачками за новим стандартом. Так, адаптаційний період у Миколаївській ЗОШ №25 проходить успішно. Із перших днів тут практикують «ранкове коло», інтерактивні заняття в парах і групах, значну увагу приділяють зміцненню здоров’я дітей.

Батьки з розумінням ставляться до нововведень: готові бути партнерами, беруть активну участь в освітньому процесі, створюють групи в соціальних мережах, звертають увагу влади на недоліки. Ольга Качан, мама першачка із загальноосвітньої школи №10, поскаржилася до контакт-центру Миколаївської міської ради з приводу того, що в класі нема телевізора чи інтерактивної дошки. «Батькам запропонували, як і до реформи, скинутися і придбати необхідну техніку, — зазначає вона, — хоч у концепції Нової української школи чітко прописано: перші класи забезпечують оснащенням за державні кошти, які надають частково з держбюджету, решту — з місцевого». Виправити ситуацію має влада Миколаєва.

В області є приклади успішного втілення реформи у громадах. Баштанська, Благодатненська, Кам’яномостівська, Нечаянська об’єднані територіальні громади повністю забезпечили свої школи новими меблями, дидактичними матеріалами та комп’ютерною технікою. Забезпечено заклади середньої освіти Очакова, Арбузинського та Березнегуватського районів. На 50—85% — заклади Вознесенська, Вітовського, Очаківського, Миколаївського, Березанського, Снігурівського, Братського районів та 11 ОТГ.

Однак Миколаївщину неодноразово критикували урядовці за недостатній рівень використання передбачених коштів. Якщо на початок серпня було використано лише 10% наданих у квітні коштів, на початок жовтня цей показник з урахуванням співфінансування з місцевих бюджетів становить 75%, або понад 20 мільйонів гривень. Із них на закупівлю дидактичних матеріалів та придбання сучасних меблів використано понад 17 мільйонів. Комп’ютерне обладнання закуповує департамент освіти та науки облдержадміністрації, тендерні закупівлі ще тривають. Усього ж забезпеченість у містах становить 53,4%, в районах — 44,2%, в ОТГ — 61,6%.

Отже, перший місяць нового навчального року довів, що рапортувати про успіхи зарано.

Сумщина. Не без ложки дьогтю

Нинішньої осені до першого класу Хоружівського НВК «ЗОШ I—ІІІ ст. ДНЗ» Недригайлівського району пішли 12 першокласників. Побувавши у селі цими днями, навідався на урок до малечі. Уже з перших хвилин спілкування відчув: навчанням задоволені і дітвора, і батьки, і вчителі. 6-річна Ліля Малько похвалилася, що їй тут усе цікаве: клас, розваги, екскурсії, уроки. Це ствердили і батьки дівчинки Алла та Роман, які розповіли, що дитина активно й із задоволенням всотує знання. За словами директора школи Валентини Ющенко та вчительки початкових класів Наталії Тевікової, першокласників повністю забезпечено наочним приладдям, обладнанням, допоміжним матеріалом. Щойно завезли парти, хоч на них чекали значно раніше.

Батьки і вчителі деяких сільських шкіл області схвально відгукуються про запропоновані освітні новації. Директор Миколаївської спеціалізованої школи I—ІІІ ступенів Білопільського району Володимир Щербина високо оцінив перші кроки Нової української школи, хоч і зазначив про недоліки. Багатьох учнів доводиться підвозити шкільними автобусами, тож групи продовженого дня для початківців можуть працювати не довше як до 15 години, коли закінчуються уроки у старшокласників. Щоб розвозити дітей окремо, треба мати чи автобусний парк, чи робити по 4—6 рейсів, що за фінансових умов закладу неможливо.

Не зовсім зрозуміла ситуація з поділом першокласників на підгрупи для вивчення іноземних та української мови. Якщо в сільських школах цьому якось дають лад через невелику кількість учнів, то в Сумах батьки висловлюють занепокоєння.

Для оплати вчительської праці потрібні додаткові кошти, які, відповідно до законодавства, мають передбачати в місцевих бюджетах. Але це з розряду бажаного та омріяного. Сумщина належить до областей, де одними з перших успішно освоїли передбачені кошти на Нову українську школу і в похід по знання за її стандартами вирушили майже 11 тисяч першокласників.

Луганщина. Кошти треба освоїти

Загалом цього року в Луганській області на освіту передбачено майже 30 мільйонів гривень. Понад 14 мільйонів гривень освітньої субвенції спрямовано на придбання засобів навчання та навчального обладнання. Тільки на Нову українську школу в держбюджеті передбачено понад 15 мільйонів гривень. На сьогодні закупівлю завершено в 65%. У кількох містах і районах ще тривають процедури торгів або очікують поставки, за даними директора обласного департаменту освіти і науки Юрія Стецюка.

«Тривожна ситуація лише у Новопсковському районі. Тут передбачено 104 тисячі гривень на програму, але цього недостатньо. Для вирішення питання необхідно внести зміни до районного бюджету, а це можливо лише за умови проведення сесії райради, якої ще не провели. Це єдиний приклад в області, що обладнання для Нової української школи досі не закуповують», — розповідає Юрій Стецюк. Однак, на його думку, загалом є прогрес, і наступного року таких проблем не буде.

Цьогоріч на Луганщині відкрилися 326 перших класів, з них переважна кількість — з українською мовою навчання, в яких навчаються 5972 учні.

Сторінку підготували
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
Олена ІВАШКО,
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»,
Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»