Щоб фінансовий сектор України був стійким, ефективним, конкурентоспроможним, інтегрованим у міжнародний простір, здатним протистояти викликам, розвиватися та сприяти зростанню української економіки, потрібна синергія дій регуляторів фінансової системи, яка дає більший потенціал для розвитку, ніж дії кожного поодинці. На цьому голова Національного банку Андрій Пишний наголосив, коментуючи затвердження Нацбанком, Міністерством фінансів, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Фондом гарантування вкладів фізичних осіб нової Стратегії розвитку фінансового сектору України.

Андрій Пишний додав, що спільні скоординовані та прозорі дії регуляторів фінансової системи та Фонду гарантування вкладів фізосіб вкрай важливі для забезпечення фінансової стійкості країни, розширення фінансової інклюзії, доступності і безбар’єрності фінансових послуг, підтримки країни на шляху до перемоги, а також для перетворень задля відбудови та розвитку економіки.

П’ять стратегічних цілей

У повідомленні пресслужби НБУ зазначено, що стратегія встановлює актуальні пріоритети та цілі розвитку фінансового сектору, сфокусовані на опорі російській агресії та відновленні країни. Розроблення документа передбачено в Меморандумі про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом.

Стратегія передбачає, що спільні дії регуляторів та ФГВФО у фінансовому секторі буде спрямовано на досягнення п’яти стратегічних цілей: макроекономічна стабільність; фінансова стабільність; фінансова система, яка працює на відновлення країни; сучасні фінансові послуги; інституційна спроможність регуляторів та ФГВФО.

Заходи стратегії умовно поділено на короткострокові, спрямовані на забезпечення стабільності, запобігання погіршенню ситуації у фінансовому секторі та економіці загалом, і середньострокові, які стануть основою майбутньої відбудови та зростання економіки.

Стратегія визначає майбутні пріоритети фінансової системи, до яких належать відновлення, розвиток фінансового сектору та забезпечення безперервності його роботи, поступове згортання надзвичайних пруденційних заходів, діагностика банківських активів, моніторинг та розв’язання проблеми непрацюючих кредитів, створення комплексної системи оздоровлення та виведення з ринку неспроможних учасників, запровадження системи раннього реагування на проблемність фінансових установ. За сприятливих і стійких макроекономічних умов передбачено поступову лібералізацію фінансових ринків та повернення монетарної політики до режиму інфляційного таргетування з плаваючим обмінним курсом.

Безстроковий документ

Нова стратегія займе місце попередньої, розрахованої на розвиток фінансового сектору до 2025 року.

В НБУ повідомляють, що дорожню карту реалізації цього попереднього стратегічного документа, який втілювали 3,5 року, виконано на 47%. У звіті про реалізацію стратегії за 2022-й деталізовано, що ці 47% виконання дорожньої карти реалізації стратегії становлять 136 повністю виконаних дій на кінець 2022-го. Виконано або у процесі виконання за графіком 83% дій дорожньої карти реалізації стратегії.

В НБУ зауважують, що попри війну стратегія констатує потребу в продовженні технологічного розвитку фінансових послуг як необхідної передумови для подальшого  розширення фінансової інклюзії та кібербезпеки. Серед пріоритетних завдань у межах реалізації стратегії — заходи з відновлення фінансової інфраструктури на деокупованих територіях, забезпечення безбар’єрності та інклюзивності фінансового сектору.

«Об’єднання зусиль усіх представників фінансового ринку в цьому напрямі дасть змогу розбудувати в Україні максимально безбар’єрну фінансову систему із зафіксованими стандартами та чіткими підходами до забезпечення доступності й інклюзивності для всіх громадян, зокрема людей з інвалідністю», — каже Андрій Пишний.

В НБУ зазначають: оскільки війна зумовлює високу загальну невизначеність, нова стратегія безстрокова. Систематично аналізуючи вплив зовнішнього середовища, регулятори та ФГВФО уточнюватимуть спільні плани з досягнення цілей стратегії та працюватимуть над їхньою реалізацією стільки часу, скільки буде потреба. У зв’язку із цим стратегія закріплює короткий перелік ключових індикаторів, важливих у короткостроковій перспективі під час повномасштабної війни, який надалі за потреби буде актуалізовано.

 

Особливу увагу в стратегії приділено імплементації європейського законодавства та найкращої світової практики у сферах регулювання та нагляду за фінансовим сектором, урегулювання неплатоспроможності та виведення з ринку учасників фінансових установ. У фокусі уваги — набуття режиму внутрішнього ринку з ЄС у сфері фінансових послуг, адже безумовний спільний пріоритет усіх учасників, які долучилися до виконання стратегії, — рух до вступу України в ЄС.

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»