З 11 жовтня 2017 року в Україні запрацювала пенсійна реформа. Отже, вже кілька тижнів пенсіонери отримують нові осучаснені виплати. Діапазон почуттів із цього приводу дуже великий. Адже одні отримали доплату, не меншу за розмір вже отриманої пенсії. Такі не приховують радості. Другим додали 200—500 гривень, тож на фоні перших вони, звісно, розчаровані. Та є й ті, кому додали менш як 100 гривень або й зовсім нічого. А від того люди киплять, на їхню думку, справедливими гнівом та обуренням.
І чимало з них, будучи нашими читачами, телефонують, пишуть і навіть приходять до редакції. Бабусі й дідусі, яким додали по кілька тисяч, із пересторогою цікавляться, чи це не помилка й чи не змусять їх ці кошти потім повернути. Решта — з одвічним запитанням: чому так мало або зовсім нічого?
Тож «Урядовий кур’єр» зібрав найтиповіші з цих запитань і звернувся з ними до фахівця з пенсійної тематики заступника міністра соціальної політики Миколи ШАМБІРА.
Найбільше — за списком №1
— Миколо Івановичу, деякі наші літні читачі, які користуються інтернетом, кажуть: ЗМІ поширили інформацію, що осучасненню підлягають лише так звані трудові пенсії. І запитують: чи це саме так?
— Ні, це не так. В українському законодавстві нині немає терміна «трудова пенсія». Адже такою можна вважати і пенсію за віком, і у зв’язку з інвалідністю чи втратою годувальника, за вислугу років та й загалом будь-яку пенсію, призначену відповідно до закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. І всі ці види пенсій підлягають осучасненню. Але не лише вони.
Осучаснення пенсії не прив’язане до її виду, певної професії чи посади. Я б сказав так: найбільше підвищуються пенсії тих людей, які мають великий стаж роботи (30—50 років і більше), перед виходом на пенсію, а краще протягом усієї трудової діяльності мали високі зарплати й вийшли на пенсію давно, принаймні до 2009 року, і довгий час їхні пенсійні виплати не перераховували. Адже у минулі роки для розрахунку цих виплат брали середній розмір зарплати у країні саме за рік, що передує року, коли людина йшла на пенсію, та за три попередні роки. І, звісно, він був нижчим, ніж нинішній 3740 гривень.
— То чи можете назвати категорії пенсіонерів, яким не варто чекати на осучаснення?
— Осучасненню підлягають усі пенсії. Просто не всі пенсіонери отримають доплати. Адже що таке осучаснення? Це приведення до показників нинішнього рівня розмірів пенсій, призначених раніше. Тож якщо людина пішла на заслужений відпочинок зовсім нещодавно (протягом 2014—2017 років) і розмір її виплати розраховували із застосуванням сучасної середньої заробітної плати, осучаснювати там нічого. Отже, доплати вона не отримає або та буде мінімальною. Такою самою мінімальною вона буде і в дідусів та бабусь, які за часів, коли ще працювали, мали низькі зарплати. А передусім осучасненню підлягали виплати тих пенсіонерів, які не збільшувалися з 2014 року.
— А хто після осучаснення отримав найбільше?
— Ті, хто виходив на пенсію за Списком №1. Тобто за переліком виробництв, робіт і професій із важкими, небезпечними та шкідливими умовами праці. Це шахтарі, металурги, хіміки, атомники та ін. Ці люди завжди отримували високі заплати, мають великий стаж (дехто 50 і навіть 60 років, бо на таких виробництвах його рахують як рік за два). Тому після осучаснення доплати в них виявилися найвищими.
— Чи правильно розумію, що осучаснення пенсій і доплата через підвищення соціальних стандартів, яка мала відбутися 1 грудня, але відбулася 1 жовтня 2017 року, — різні види підвищень?
— Обидва підвищення розраховували одночасно в комплексі. Адже підвищення соцстандартів напряму впливає на осучаснення виплат.
— До газети звернулася група жінок, які мають статус матерів-героїнь. Вони нарікали на те, що у відомостях на доплату їхніх прізвищ не було. Чому так?
— Крім того, що ці жінки виховали багато дітей, майже всі вони мають певну кількість страхового стажу. Звісно, різну. В одних це 20 і навіть 35 років, в других 5—15. Отже, перші отримали доплату, адекватну до високого стажу, другі — дуже маленьку або й зовсім нічого, знову-таки через стаж, бо він дуже малий.
Зауважу, що тих, хто не отримає жодної доплати, буде дуже мало. Інша річ, що до кінця жовтня обов’язково отримають додаткові виплати ті пенсіонери, розмір доплат яких становить понад 140 гривень. Ті ж, у кого він менший, отримають доплату у листопаді за два місяці одразу. Бо маленькі розміри підвищень у додаткові відомості здебільшого не вносили: фінансових затрат на це для місцевих органів Пенсійного фонду від того було б значно більше, ніж суми тих підвищень.
— На те, що не отримали доплат, нарікають і чимало пенсіонерів, які свого часу пішли на заслужений відпочинок за вислугою років: лікарі, вчителі, залізничники, інші. Яка тут причина?
— У запитанні й міститься відповідь. Люди йшли на пенсію раніше за інших, отже, мало хто з них має стажу більш ніж 20—25 років. А зарплати в них, ніде правди діти, донедавна були зовсім малими. Тож невеликий стаж на малу зарплату — доплати можуть бути або менші за 140 гривень, або їх може не бути. І те саме, на жаль, стосується всіх нинішніх пенсіонерів, які свого часу працювали за професіями, де платили мало: прибиральниці, низько- або некваліфіковані робітники тощо.
Однак якщо лікар або вчитель має стаж 35—40 років, доплату через осучаснення пенсії він обов’язково отримає. Не у подвійному розмірі, можливо, але таку, яка відповідає розміру його стажу.
— А як щодо працівників сільського господарства? Читачі скаржаться, що або самі вони, або їхні батьки чи родичі не одне десятиліття відпрацювали доярками, пташницями, механізаторами, трактористами та на інших важких роботах від світання до смеркання. Сподівалися на те, що хоч нині держава оцінить їхню важку працю. Але так не сталося. Це також через низькі зарплати?
— Тут не можна сказати, що в усіх завжди були саме низькі зарплати. У 1980-х роках у деяких колгоспах (звісно, не в усіх) працівники отримували стільки, що їм заздрили навіть робітники великих заводів. І по 300, й по 500 рублів на місяць. Тож ті, кому пощастило там працювати, і від початку отримували немаленькі пенсії, й нині, після осучаснення, отримали відчутне підвищення. А де насправді заробляли мало, там невелика й пенсія. Звісно, у 1990-х роках ситуація змінилася не на краще. Але ж кожна людина має право обирати для розрахунку своєї пенсії той період, коли в неї була найвища зарплата.
— Зверталися до нас державні службовці, які перебувають на заслуженому відпочинку з 2008 року й раніше. Також нарікали, що не отримали осучаснення, хоч зарплати були чималенькі, стаж — по 30—40 років. Чому з ними так?
— Для державних службовців, як і для решти пенсіонерів, які нині отримують спецпенсії, трохи згодом буде проведено розрахунок за загальними пенсійними нормами. Ті з них, кому це буде доречно і вигідно, зможуть отримати більш високу після переведення їх з пенсії держслужбовця чи іншої спецпенсії на пенсію на загальних умовах. Нині Пенсійний фонд опрацьовує це питання, тож згодом їм можуть провести додаткові виплати.
Щомісяця потрібно 5 мільярдів гривень
— Чи всі пенсіонери, сума осучаснення яких понад 140 гривень, встигнуть отримати ці кошти до кінця жовтня? Чи вистачає у ПФ на це коштів і скільки їх буде потрібно щомісяця?
— Так, усі ці пенсіонери обов’язково отримають виплати до кінця цього місяця. Адже Пенсійний фонд усі необхідні перерахунки вже завершив, усі відомості підготував, тобто все відбуватиметься вчасно. На місяць на ці цілі в Україні необхідно понад 5 мільярдів гривень. А через те що 1 січня 2017 року мінімальна зарплата в країні зросла до 3200 гривень на місяць, збільшилися і відрахування до Пенсійного фонду. Тож нині його бюджет має запас понад 15 мільярдів гривень. Із цього приводу можна не хвилюватися.
— Чи підпадають під осучаснення пенсії внутрішньо переміщених осіб? Чи не було там якихось проблем?
— ВПО отримали осучаснення, як і решта пенсіонерів України. І так само це залежало лише від стажу, зарплати і року виходу на пенсію. У Пенсійного фонду нині є вся необхідна для цього інформація в електронному вигляді.
— В інтернеті пишуть: трапляється, що шахтарі переїжджають з тимчасово окупованих територій на підконтрольні українській владі землі, реєструються, отримують спочатку пенсії, а нині ще й осучаснення, потім повертаються до своїх домівок і отримують пенсійні виплати ще й там. Чи можуть фахівці Мінсоцполітики та Пенсійного фонду цьому запобігти?
— Внутрішньо переміщені особи — громадяни України, і якщо вони офіційно зареєстровані, то отримують тут пенсійні виплати відповідно до пенсійного законодавства. Проте, звісно, проводять контроль з приводу їхніх переміщень на непідконтрольні території. І якщо буде встановлено, що вимушений переселенець переїхав на непідконтрольну територію більш ніж на 60 діб, виплату пенсії, як і доплат, йому призупиняють.
— Найголовнішою новацією пенсійної реформи називають те, що після її ухвалення пенсії всім громадянам України нараховуватимуть за єдиною формулою, а не за кількома десятками пенсійних законів, як раніше. Чи це так?
— На сьогодні вже ліквідовано майже всі види спеціальних пенсій. Залишилися поки що пенсії військових і чорнобильців. Усі інші спеціальні режими ліквідовано, є тільки деякі перехідні положення. Як-от для держслужбовців і тих, хто встиг набути права на пенсію за вислугу років, яку вже ліквідували. Та якщо людина встигла до запровадження пенсійної реформи набути права на таку пенсію, але ще не встигли її оформити чи навіть призначити, це можна буде зробити пізніше.
Далі буде індексація
— Як надалі літнім людям у межах пенсійної реформи компенсуватимуть інфляцію та зростання середньої зарплати у країні? Усім однаково чи ні?
— Із 2019 року працюватиме механізм щорічної індексації пенсій. У перші два роки індексацію проводитимуть на 50% зростання заробітку за попередній рік і ще на 50% зростання інфляції. Цей змішаний показник дасть змогу перекрити інфляційні процеси, які впливатимуть на пенсійні виплати. Але сума індексації для кожного пенсіонера буде індивідуальною і залежатиме від стажу й заробітку.
Не слід забувати, що відбуватиметься і зростання прожиткового мінімуму, яке, як і нині, впливатиме на розмір (зростання) мінімальної пенсії. Отже, це будуть два елементи, які й надалі підвищуватимуть рівень пенсійного забезпечення українців.
— Пенсійна реформа передбачає введення з 1 січня 2019 року ІІ рівня пенсійного забезпечення — накопичувального. Про необхідність його запровадження фахівці говорять уже чимало років. На вашу думку, чи цього разу він запрацює?
— У законі написано, що у 2019 році мають початися відрахування. Але доти законодавцям ще слід визначитися та узгодити питання щодо того, хто саме братиме в ньому участь, якими мають бути розміри відрахувань, їх джерело (працівники чи роботодавці), куди вони надходитимуть, тобто хто відповідатиме та оперуватиме ними.
— Раніше фахівці Пенсійного фонду казали, що участь у ІІ рівні обов’язково братимуть лише громадяни віком 35 років і молодші, а з 35 до 50 — добровільно, за бажанням. Нині від деяких експертів чула, що і для людей до 50 років цю участь хочуть зробити обов’язковою. Чи це так?
— Перехідна норма в цьому законі говорить про те, що учасниками ІІ рівня мають бути всі українці, які ще не вийшли на пенсію. Відмовитися можуть ті, кому до виходу на заслужений відпочинок залишилося 10 і менше років. Проте до моменту, коли ІІ рівень запрацює, це питання ще переглядатимуть, обговорюватимуть та врегульовуватимуть. Адже поки що в законі чітко прописана тільки обов’язкова участь у накопичувальному рівні тих, кому на той момент буде 35 років і менше. Переконаний, що саме це питання буде приводом для палких дискусій.
— Зі збільшенням необхідного страхового стажу для виходу на пенсію роботодавців начебто зобов’яжуть мати на підприємствах та в організаціях квоту працівників віком 45+. Розкажіть про це докладніше.
— Пенсійна реформа ввела норму квоти — 5% на працівників віком 45 років і старших для підприємств, які мають у штатах 8—20 осіб. Раніше вона поширювалася лише на тих, де у штаті було понад 20 людей. Тож українці передпенсійного віку мають переваги залишитися на роботі під час скорочення штатів або працевлаштуватися на інше місце без проблем і черг.
— Крім іншого, пенсійна реформа повернула працюючим пенсіонерам право отримувати їхні виплати у повному обсязі. Та люди все ще побоюються, що ці заходи тимчасові.
— Зниження розміру пенсій працюючих пенсіонерів було введено у 2015 році, щоб зекономити кошти бюджету Пенсійного фонду. Адже на той час Україна лише починала антитерористичну операцію і гостро відчувала брак коштів на неї. Це і стало тоді головною причиною запровадження такого обмеження. Та зазначали, що воно буде тимчасовим. Відтоді термін його чинності подовжували спочатку до 2016-го, а потім на 2017 рік. Скасувати обмеження планували з 1 січня 2018 року. Але оскільки запрацювала пенсійна реформа, уряд прийняв рішення скасувати це обмеження з 1 жовтня 2017-го.
— На вашу думку, чи спричиниться збільшення пенсій українців до стрибка інфляції?
— Ні. Адже кошти, які ми спрямували на підвищення пенсійних виплат, не взялися нізвідки і не були просто надруковані. Вони накопичилися в бюджеті Пенсійного фонду від того, що у січні цього року мінімальну зарплату було збільшено вдвічі. Більша зарплата — більші відрахування до ПФ. Усі заплановані для цього кошти бюджет ПФ отримав і навіть трохи більше. Адже якщо планували, що зростання фонду оплати праці становитиме близько 24%, то нині маємо 39—42%. Ось ці додаткові кошти стали необхідним джерелом для підвищення пенсій. Це зароблені людьми гроші, які є в резерві фонду на всі заплановані виплати, тобто вони не стануть інфляційним чинником.
ДОСЬЄ «УК»
Микола ШАМБІР. Народився 1966 року на Рівненщині. Закінчив Чернігівський юридичний технікум та Київський державний університет ім. Т. Шевченка. З 1985 року працює в органах соціального захисту. З березня 2017-го — заступник міністра соціальної політики.
Заслужений працівник соціальної сфери.
Ми в Google+