Поступово в Україні фіксують зростання захворюваності на COVID-19. Медична система під час бойових дій зазнала істотних втрат. Про ситуацію із захворюваністю на коронавірусну хворобу, постачання вакцин та тестів в умовах, коли держава не проводить їх закупівлю, необхідність надолужити пропущені щеплення як проти COVID-19 Укрінформу розповів заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Ігор КУЗІН.

— Чи багато зараз людей хворіє на COVID-19?

— Ми спостерігаємо зростання захворюваності, і це початок осінньої хвилі, яка є базовою. Поступово реєструємо дедалі більші відносні показники кількості хворих. Наприклад, за минулий тиждень це було 9,1 тисячі, нині в 11,5 тисячі осіб діагностовано COVID-19. Це очікувано, вже третій рік поспіль у вересні відбувається підвищення рівня захворюваності на COVID-19, і спадати він почне в березні — квітні, а може, і на початку травня.

Щодо лабораторної діагностики. Кілька місяців тому можна було стверджувати, що є проблема з виявленням коронавірусної хвороби. Але нині дедалі більше лабораторій долучаються до діагностики, і ми фіксуємо зростання кількості тестувань від тижня до тижня майже на 10—15%. Якщо за минулий тиждень було 56,5 тисячі тестувань, то зараз — 62 тисячі. Здебільшого використовують швидкі тести на рівні первинної ланки медичної допомоги. Але зараз державні лабораторії стовідсотково працюють на виявлення COVID-19, також працюють і приватні. І ми бачимо, що за рівнем тестування система вже наближається до звичайних темпів.

Однак хочу наголосити, що для нас ключовий показник — кількість госпіталізацій. Якщо раніше ми фіксували в середньому менш як тисячу госпіталізацій за тиждень, то за останні кілька тижнів ці цифри зростають. За позаминулий тиждень 2,6 тисячі, нині приблизно 3,1 тисячі пацієнтів упродовж тижня госпіталізують із діагнозом COVID-19.

Але ця кількість не настільки критична, щоб система охорони здоров’я не впоралася. У нас є приблизні розрахункові дані про те, як рухатиметься хвиля, якихось особливостей чи негативних прогнозів ми поки що не бачимо.

— Чи вистачить нам тестів, зокрема на первинній ланці, і ПЛР-тестів, якщо попит на тестування зростатиме? Адже держава нині не проводить їх закупівлю.

— Нині ПЛР-тестів є на проведення 1,3 мільйона досліджень, така сама кількість у резерві. Очікуємо щонайменше ще дві поставки ПЛР-систем, їх нам вистачить до 1 кварталу 2023 року. Наявної кількості нам вистачає, щоб навіть за умови максимального навантаження лабораторій робити діагностику у всіх областях України. Також у нас є 1,7 мільйона швидких тестів, які використовують на рівні амбулаторій, сімейної медичної практики. Їх достатньо до кінця 2022 року, і ми очікуємо на гуманітарну поставку на початку 2023-го.

Що стосується проведення державою закупівель, то зараз намагаємося використовувати або грантові кошти, або те, що надають нам партнери в межах гуманітарної допомоги. Наприклад, ПЛР-тести для визначення COVID-19 закуповуватимуть за рахунок грантових коштів Глобального фонду. На швидкі тести очікуємо частково від USAID. Тому будемо балансувати між тим, що готові надати донори, потреби і прогнози адресуватимемо їм.

Єдине, в чому ми безсилі, — в нас руйнуються заклади охорони здоров’я, і це руйнування істотне. Із 24 лютого зруйновано 18 лікарень, призначених для госпіталізації пацієнтів з COVID-19. Ще 15 частково зруйновано, приблизно 100 лікарень перебувають на тимчасово окупованих територіях. Ідеться саме про ті заклади охорони здоров’я, які визначено для приймання пацієнтів із COVID-19. З огляду на такі втрати медичної інфраструктури можуть виникати проблеми з маршрутизації пацієнтів або якості надання меддопомоги. Ті лікарні було облаштовано, там був кисень і все необхідне. А тепер пацієнтів на тих територіях потрібно буде везти на 20—30 км далі, і це може стати проблемою для деяких регіонів.

— Цю проблему можна розв’язатити?

— Можна лише шляхом маршрутизації пацієнтів. На рівні областей є опорні лікарні, які надають спеціалізовану меддопомогу, там є забезпечення та все інше. Якщо таку лікарню зруйновано, то визначається найближча до неї. Це, звичайно, здорожчує надання меддопомоги, але дає змогу надати її в найближчому найбільш пристосованому закладі охорони здоров’я. Нині в нас для лікування ковід-пацієнтів відведено приблизно 40 тисяч ліжок, 39 тисяч з них з підведеним киснем.

Безумовно, інфраструктуру планують і формують так, щоб надавати меддопомогу всюди. В умовах війни працює певна етапність. Якщо на якомусь етапі — на прифронтових територіях або в лікарнях, близьких до зони бойових дій, — надмірне навантаження, пацієнтів перевозять далі, щойно їхній стан більш-менш стабілізується. Така етапність надання медичної допомоги працює і серед військових. Це нормальна практика, щоб людина рухалася в бік тилового забезпечення. Неможливо швидко побудувати нову лікарню, інколи ми не можемо почати працювати в якійсь лікарні суто з безпекових міркувань. Тому стосовно ковід-пацієнтів застосовуватимемо ті самі алгоритми.

Друга опція як крайній вихід — розгортання мобільного шпиталю. Ми розгортали його під час минулої хвилі, і він надавав медичну допомогу. Зараз на балансі Центру медицини катастроф є ще кілька комплектів, які ми отримали як гуманітарну допомогу. І їх можна використовувати для надання меддопомоги в польових умовах. Але щоб нікому з нас не довелося побувати в таких шпиталях, доцільно вакцинуватися від COVID-19 зараз.

— За вашими розрахунками, наскільки медзаклади забезпечено киснем, вистачає кисневих концентраторів, апаратів ШВЛ для лікування ковід-пацієнтів?

— Не думаю, що з обладнанням можуть бути якісь проблеми. Можемо мати проблеми з доставкою кисню до лікарень у важкодоступних регіонах, зоні розмежування, сірій зоні чи на прифронтових територіях, якщо там буде порушено логістичні шляхи або й зовсім не буде змоги щось туди доставити. Лікарні, які мають кисневі станції, будуть повністю незалежні від логістики. Кисневі концентратори, засоби підтримки дихання є в табелі оснащення, і лікарень, які їх не мають, не існує. Якщо лікарня надає інтенсивну терапію, то там є в достатній кількості і ШВЛ, і концентратори. Використання кисневих концентраторів — прийнятний механізм, але ми знаємо, що в разі важких форм COVID-19 кисневий концентратор втрачає ефективність.

— Наскільки активно люди нині роблять щеплення? Чи всюди є така можливість?

— Плани вакцинації, які були на початку, істотно відкориговано через повномасштабне вторгнення. Якщо раніше ми робили за день 250—300 тисяч щеплень, то зараз темпи набагато менші. У червні — липні робили до 250 тисяч на місяць, тобто те, що раніше могли за день чи за кілька. А в серпні вже спостерігали зростання темпів вакцинації. Лише за цей місяць проведено 440 тисяч щеплень. Принаймні одну дозу в нас отримали майже 52% дорослого населення, базовий курс — 49,3%, перший бустер — 6,3%.

Великий плюс — те, що в областях, у яких давала змогу безпекова ситуація, інфраструктуру збережено і не перепрофільовано під інші потреби. Це центри, пункти вакцинації, продовжували працювати мобільні групи. Це дало змогу не зупиняти вакцинальну кампанію повністю.

— А яка ситуація з кількістю вакцин, їх постачанням?

— Україна розірвала контракти на постачання вакцин задля економії коштів державного бюджету, оптимізації бюджетів. Компанія Pfizer пішла на таку угоду. Це дало змогу мінімізувати ті фінансові ризики, які були. Ми почали активнішу комунікацію з COVAX і налагодили перерозподіл поставок тієї кількості вакцин, які планували до закупівлі, через COVAX. По суті, нині 100% вакцини проти COVID-19, яку ми отримуємо, надходить переважно за рахунок COVAX. Але інколи інші країни пропонують ковід-вакцини як гуманітарну допомогу, і залежно від поточної ситуації ми приймаємо оперативне рішення.

— Які вакцини зараз в Україні доступні, щоб щепитися від коронавірусу?

— Зараз у нас використовують три типи вакцин. Коронавак; її достатньо, вона з хорошим терміном придатності — до кінця 2023 року. Нова формула вакцини Пфайзер — Тріс, яка готова до використання. Попередня вакцина Пфайзер була у вигляді порошку, який треба було розводити розчинником, зберігати за температури -70 градусів. Було доволі дорого її перевозити і виконувати додаткові вимоги із забезпечення холодового ланцюга. Нова формула Тріс зберігається за температури +2°… +8°, для неї не потрібен розчинник, вакцина вже готова до використання і має такі самі показники ефективності, безпечності, як і базова формула вакцини Пфайзер. Також ми запросили у COVAX і отримали однодозну вакцину Janssen.

Ці вакцини є і на території країни. Сподіваємося, що області швидко опрацюють і доставлять їх до населених пунктів, зокрема віддалених. Ми точно знаємо графіки поставок COVAX, тому переривання вакцинації не буде.

— Із 24 лютого було порушено всі плани, зокрема багато людей не отримали другої, бустерної доз вакцини проти COVID-19.

— Кількість людей, які мають отримати повноцінний захист перед осіннім підйомом захворюваності, доволі велика. Нині 724 тисячі осіб не отримали другої дози вакцини проти COVID-19 і 13,3 мільйона осіб — першої бустерної. Тому якщо пропустили, треба вакцинуватися все одно. Якщо людина має повний курс щеплення (дві дози базового курсу і бустерну дозу), то я радив би зробити другий бустер. Тому що на фоні осіннього підйому захворюваності, на фоні війни, на фоні безпекової невизначеності мати ще проблеми зі здоров’ям — це дуже високі ризики.

— Значить другий бустер для всіх буде?

— Нині рекомендація МОЗ — застосовувати другий бустер для літніх людей, тих, хто має важкі супутні захворювання. Але найближчим часом, мабуть, буде ухвалено рішення про розширення другого бустеру на всіх.  Ми рекомендуватимемо давати змогу робити другий бустер для всіх людей залежно від їхнього бажання. Таку опцію буде надано, думаю, до середини вересня. Ідеться про те, що коли людина звертатиметься до пункту щеплення, то їй не відмовлять у вакцинації. Поки що можуть отримати другий бустер лише ті люди, які мають для цього медичні показання.

Яка користь від другої бустерної дози? Зараз спостерігаємо циркуляцію «Омікрону», але як надалі мутуватиме вірус, не знаємо. Вакцинація продовжуватиме захищати від важкого перебігу коронавірусної хвороби. Тому другий бустер і надалі рятуватиме життя, і це буде єдиним захистом від важкого перебігу.

Якщо людина пропустила щеплення або є базовий курс і вона не встигла зробити бустер, то, безумовно, має прийти і щепитися, тому що неповний курс щеплення не має такого захисту, як повний.

— Як будуть генеруватися ковід-сертифікати з огляду на те, що в певної кількості вакцинованих їхні терміни вже спливли?

— В Україні принципи формування ковід-сертифікатів залишаються незмінними, тобто сертифікат генерується, якщо людина зробила щеплення.

Оптимальний термін введення бустеру — від шести до дев’яти місяців після базового курсу, але сертифікат буде згенеровано, навіть якщо людина отримає вакцину до року після базового щеплення. Для України цього буде досить. Для персонального захисту вакцинація в будь-якому разі краще. Тому я радив би не нехтувати і вакцинуватися.

Це важливо, щоб не мати проблем з визнанням сертифікатів за кордоном. У Європі, до прикладу, трохи інші механізми їх формування. По суті, людина, яка пропустила бустер, вважається невакцинованою. Зараз деякі країни починають поступово повертати ковід-сертифікати. Якщо раніше вони їх скасували, то зараз бачимо, що хтось із 1 жовтня, хтось із 1 листопада їх поступово поновлюватиме.

Наталія МОЛЧАНОВА,
Укрінформ

(Надруковано зі скороченнями)