Україна виконала всі умови для так званого митного безвізу з ЄС і державами-партнерами євроспільноти. Минулого тижня Володимир Зеленський підписав ухвалені у Верховній Раді закони «Про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту» та «Про приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами». «Вони фактично реалізація митного безвізу. Ми зробили це в рекордний строк і абсолютно злагоджено — всі гілки влади», — наголосив глава держави.

Одразу ж українська сторона передала європейській необхідні інструменти для приєднання до конвенцій. І в понеділок, 5 вересня, ми отримали офіційне підтвердження, що Україна зможе приєднатися до обох документів та до міжнародного застосування NCTS — нової комп’ютеризованої системи транзиту, якою послуговуються 35 країн-учасниць конвенцій (27 країн ЄС, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн, Швейцарія, Велика Британія, Туреччина, Північна Македонія, Сербія), з 1 жовтня цього року.

Про шлях країни до митного безвізу і вигоди, які він дасть державі, бізнесу та громадянам, — у розмові із заступником міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрієм ДРАГАНЧУКОМ.

— Пане Юрію, прокоментуйте те, що відбулося минулого тижня, коли парламент ухвалив законопроєкти, необхідні для митного безвізу, Президент їх невідкладно підписав і Україна швидко передала документи та необхідний інструментарій про приєднання нашим європейським партнерам. І звісно ж, історичне рішення, яке партнери ухвалили 5 вересня.

— Це надважливий крок, що фактично завершує трирічний марафон, який подолала команда Міністерства фінансів спільно з Митною службою та вітчизняними і міжнародними експертами. Ми фактично дісталися фінішу, коли за один день Президент подав відповідні ратифікаційні документи, Верховна Рада їх затвердила, і глава держави одразу ж підписав це як закон. Україна виконала всі зобов’язання, передала європейській стороні ратифікаційну грамоту з необхідними документами. А кілька годин тому під час засідання Ради асоціації Україна — ЄС у Брюсселі оголосили справді історичне для України рішення: країна зможе приєднатися до конвенцій з 1 жовтня. 

Шлях, який ми пройшли до отримання запрошення, почався 2019 року. Тоді у вересні ми ухвалили рішення про застосування транзитної системи на національному рівні. Протягом 2020-го було затверджено всі необхідні підзаконні нормативно-правові акти, а це майже 800 сторінок. І в березні того самого року почалося локальне застосовування режиму NCTS. Крім того, протягом 2021—2022 років ми пройшли попередню й остаточну оцінювальні  місії Європейської комісії щодо коректності застосування цих правил на національному рівні.

Тобто це була колосальна робота, про підсумки якої оголосили сьогодні у Брюсселі. Міністр фінансів України Сергій Марченко підписав дві важливі угоди між Україною та Європейським Союзом про участь у програмах «Митниця» та «Фіскаліс». А це партнерські відносини між митними і податковими адміністраціями України і держав-учасниць, обмін досвідом та інформацією, зміцнення інституційної спроможності фіскальних органів.

— Крім рішення про ратифікацію конвенцій, одним з фінальних кроків на шляху до отримання Україною митного безвізу з ЄС та державами-партнерами євроспільноти стало внесення змін до Митного кодексу, необхідних для виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.  Про які зміни ідеться передусім? І загалом як за останні три роки, доки ми долали цей шлях, змінилося вітчизняне законодавче поле у митній галузі?

— Згаданий вами документ — це ключовий закон, який імплементує законодавство ЄС і наближує наше національне законодавство до європейського. Його ухвалення — зобов’язання нашої країни в межах інтеграції у, скажімо так, європейську митну сім’ю, а також вимога за Угодою про асоціацію. Це кардинально підвищило рівень виконання Україною вимог угоди в митній галузі, збільшивши відповідний показник з 55% до понад 80%. Тобто це дуже важливий крок для нас як для країни-кандидата на вступ до ЄС.

Що передбачає цей закон? Ідеться про синхронізацію митних правил України з правилами Європейського Союзу. Це надання спрощення, як-от  авторизований економічний оператор (АЕО), модифікація цих спрощень згідно з вимогами Євросоюзу, а також запровадження спрощень NCTS, відповідно до яких чинний принцип: один транспортний засіб — одна декларація — одна гарантія. Тобто якщо ви імпортер і постачаєте товари, наприклад із Португалії в Україну, —  заповнюєте лише одну транзитну митну декларацію в Лісабоні і прямуєте безперешкодно до Києва. Це, з одного боку, значно пришвидшує транскордонне проходження вантажів, тому що інформацію про переміщення митниця отримує швидше і не затримує товар на кордоні. А додатково це посилює безпеку на митниці. Адже заздалегідь отримавши попередню інформацію, митники вже мають значно більше часу, щоб ухвалити рішення й застосувати більш таргетований ризикорієнтований підхід. З урахуванням  того, що нині понад 70% товарів, які раніше рухалися через порти, переміщуються автомобілями через західний кордон, NCTS — по суті, головний інструмент пришвидшення проходження цих вантажів. Це значно полегшує роботу наших імпортерів та експортерів. Плюс такий підхід відповідає стратегії нашого руху в ЄС як країни-кандидата.

— Те, що завершальний етап підготовки приєднання до конвенцій (оновлення вітчизняного законодавства, національне застосування NCTS, робота оцінювальних місій тощо) припав на найскладніші для України воєнні часи, заважало відповідній роботі чи навпаки — згуртовувало й додавало рішучості?

— Війна, звісно, заважає всім. І перший місяць після її початку ми разом з митницею концентрували зусилля на забезпеченні виконання ключових функцій і захисту інфраструктури та серверів. Постійно були ризики гуманітарної кризи, затори на кордоні. Кілька разів змінювалися підхід і порядок оформлення гуманітарних вантажів. Митні платежі то скасовували, то відновлювали. Адже це був час невизначеності й експериментів. Але ми і Держмитслужба розуміли, що NCTS — головний інструмент для пришвидшення проходження вантажів через кордон. Відповідно робота над упровадженням системи не зупинялася. Навпаки, ми продовжили і пришвидшили її. І дуже приємно, що наші європейські колеги поставилися до ситуації з розумінням. Фінальну оцінювальну місію, яку було заплановано поза графіком, здійснили дуже оперативно, і ми отримали позитивний результат. Загалом уперше в історії країн-учасниць конвенцій оцінювання проводили онлайн.

Ми разом із фахівцями фіналізували всі необхідні документи. Міжнародні експерти все це проаналізували, надали практичні коментарі. Профільний комітет парламенту протягом місяця організував майже 20 робочих груп з представниками бізнесу та експертами, щоб оперативно опрацювати і врахувати всі зауваження міжнародних експертів. Усі локальні та міжнародні команди працювали 24/7 без вихідних. У підсумку ми отримали законопроєкт, про який ви запитували, — №7420 (200 сторінок). Його ухвалили і позитивно всі сприйняли. Такий законопроєкт у такі стислі терміни ухвалити було дуже складно. Працювали стільки, скільки потрібно. На виході ж маємо запрошення від партнерів до приєднання.

— Якими будуть подальші кроки з прийому України до європейської митної родини (так розумію, залишилося їх уже небагато)?

— Усі процедурні вимоги ми вже виконали. Сьогодні отримали підтвердження, що ця конвенція для нас буде чинною з 1 жовтня. Доти маємо затвердити ще підзаконні акти. Простіше кажучи, нам разом з Держмитслужбою до 1 жовтня, до того, як стане чинним цей інструмент, потрібно узгодити і затвердити кілька тисяч сторінок наказів та інструкцій. Тому закінчивши таку собі зовнішню, фасадну роботу, концентруємося на виконанні  внутрішніх зобов’язань, ухваленні підзаконних актів, які будуть більш зрозумілими для зацікавлених сторін, підготовці роз’яснень до процедури отримання бізнесом тих чи інших спрощень.

Звичайно, ми займалися цим паралельно з основним процесом. Тобто необхідна робота вже триває. Приміром, наприкінці минулого тижня провели  узгоджувальну нараду з Держмитслужбою, командою Мінфіну, міжнародними експертами, де домовилися про покроковий план дій, визначили відповідальних за різні рішення і напрями, щоб до 1 жовтня країна була повністю готова до міжнародного застосування NCTS. Упевнений, що так і буде.

— Деталізуйте, які  переваги надасть приєднання України до згаданих міжнародних конвенцій вітчизняному бізнесу.

— Про вигоди для імпортерів: одна декларація, яка дозволяє перевезти товар через будь-яку кількість країн-учасниць конвенцій. Тепер матимемо єдині правила що в Португалії, що в Україні, що в Польщі. Нашим експортерам, котрі захочуть скористатися NCTS , теж доведеться оформляти цю транзитну декларацію й навчитися працювати з митними гарантіями. Якщо раніше вони платили перевізникові після оформлення в Європі, то нині мають змогу самі оформити декларацію й за рахунок передбачених спрощень зменшити адміністративні витрати та оптимізувати процес. Отже, наш бізнес може бути більш конкурентним у Європі, доставляти вантаж просто з України на склад покупця з використанням спрощень, які надає конвенція.

Тобто експортери, які хочуть бути більш конкурентними, долучатимуться до NCTS, а також до системи спрощень, навчаться оптимізувати адміністративні фінансові витрати за рахунок цих інструментів, зможуть запропонувати своїм покупцям позбавити їх тяганини з оформленням різних декларацій і наданням гарантій. Понад те, вони зможуть комбінувати спрощення. Наприклад, якщо імпортер чи експортер відповідає критерію фінансової стійкості, йому буде доречно отримати авторизацію АЕО з можливістю майже автоматичного отримання авторизації на всі спрощення плюс транзитне спрощення. Якщо ж не відповідає критерію фінансової стійкості, тоді підприємець має дві можливості: комбінувати авторизацію на спрощення і транзитні спрощення, щоб отримувати авторизацію економічного оператора й поєднувати з різними транзитними спрощеннями.

Також експортер/імпортер зможе отримувати свої товари на об’єктах інших підприємств, делегувати виконання транзитних процедур тим, хто надає такі послуги. Тут є можливості для розвитку бізнесу перевізникам, митним брокерам, власникам складів. Вони можуть розвинути додаткову лінію послуг. Наприклад, виконання транзитних процедур як суб’єкт режиму в межах NCTS під свою гарантію. Це потенціал для розвитку комерційних, логістичних, торговельних хабів в Україні. Відповідно з лібералізацією допуску до системи митних спрощень ринок для наших гарантів істотно розшириться, як і, скажімо так, меню послуг, які вони надають. Тобто якщо раніше працювала лише індивідуальна гарантія, то нині вже маємо досвід використання загальної гарантії. Українські гаранти почнуть покривати переміщення не лише в межах нашої країни, а й у 35 інших державах. Це більші можливості для розвитку так званих фінансових посередників. Але й більша відповідальність, тому що до них є певні, апробовані в Європі вимоги. Зокрема, гарант повинен забезпечити своє представництво у всіх країнах, де збирається відкривати гарантії на товар.

NCTS дає додаткові можливості, але не вимагає від бізнесу, котрий з якихось причин не хоче користуватися цими спрощеннями, примусового приєднання. Тобто можна працювати як зараз, платити перевізникам, які самі оформлятимуть усі необхідні декларації. Але можна це все робити самому,  здешевлюючи свій продукт на виході, поліпшувати логістику й бути більш конкурентним на міжнародних ринках.

Наші міжнародні партнери проводять навчання для бізнесу, щоб він швидше зрозумів вигоди і пристосувався до нових правил, скористався всіма можливими перевагами. Фахівці Мінфіну беруть участь у цих семінарах і допомагають бізнесу з технічним оформленням документів.

Міжнародні експерти, які наприкінці минулого року приїжджали в Україну з попередньою оцінювальною місією, були здивовані, що у 2020—2021 роках мало хто в нас користувався наданими спрощеннями. І це їх насторожувало, хоч вони високо оцінювали роботу Міністерства фінансів і Держмитслужби, наші зусилля на законодавчому рівні і в ІТ. Але виникало запитання: якщо бізнес не хоче цим користуватися, то йому є що приховувати або він чогось не розуміє. Тому після візиту місії було влаштовано багато семінарів, діалогів з бізнесом. І ми отримали результат: багато підприємств почали користуватися цими спрощеннями на національному рівні.

Переконаний, що після приєднання до конвенцій таких бізнесів стане набагато більше. Користуючись майданчиком Укрінформу, запрошую всіх зацікавлених до діалогу: якщо щось комусь не зрозуміло, наші фахівці завжди готові допомогти, проводити семінари й пояснювати.

— А що означатиме приєднання до конвенцій для звичайних українців, котрі не мають орієнтованого на зовнішньоекономічну діяльність бізнесу і яких не дуже  цікавить, що відбувається на митниці, аби тільки «менше крали» й поповнювали бюджет?

— Для споживачів новація передовсім має зменшити вартість доставки. Як наслідок буде зниження ціни товару на прилавках магазинів. Пришвидшення проходження вантажів через кордон убезпечить звичайних українців від дефіциту тих чи інших товарів, по суті, від гуманітарної кризи. У будь-якому разі від швидкого проходження кордону з товарами людям буде краще, вони швидше отримуватимуть продукти і матимуть на це більше можливостей. Запровадження процедури кінцевого використання та встановлення знижених (до 0%) ставок мита має простимулювати виробництво для внутрішнього ринку, що дасть змогу зменшити дефіцит та створити робочі місця.

А ще — це стимул до детінізації прибутків підприємств, зменшення корупції. Тому що інформація  у митників буде завчасно. І тоді уже складно буде пояснити, чому той чи інший вантаж тримають на кордоні так довго. А якщо затримуватимуть вантаж, то для цього мають бути конкретні підстави. Такий підхід гарантує безпечність перетину кордону, безпечність держави, адже краще контролюватимуть вантажі, що потрапляють на територію України.

І наостанок: не забуваймо, що Євросоюз починався з митного союзу. Тому те, що найбільшого прогресу під час виконання Угоди про асоціацію ми досягли на митниці, вважаю рухом у правильному напрямі. 

Розмовляв Владислав ОБУХ,
Укрінформ

(Надруковано зі скороченнями)