Пілотний проект з впровадження аграрних розписок (АР) виходить за межі однієї області — Полтавської, де реалізується понад рік, і поширюється на Вінницький, Черкаський та Харківський регіони.
Інформуючи про розширення географії проекту, який реалізує IFC — член групи Світового банку у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією, міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко зазначив, що наш АПК недокапіталізований більш ніж удвічі, порівняно з європейськими сусідами. Техніка, яка працює на полях, переважно застаріла — понад 16 років, через що втрачається 20% урожаю. «І якщо в питаннях придбання техніки йдеться про так звані довгі гроші, то АР — механізм швидкого отримання (насамперед, малим і середнім бізнесом, для якого не доступні банківські позики) фінансів на поповнення обігових ресурсів», — наголосив урядовець.
Голова регіонального представництва IFC в Україні та Білорусі Руфат Алімарданов зауважив, що в Україні з понад 40 тисяч агропідприємств лише третина в теорії користується послугами банків, адже всім відомо, як важко отримати фінансування, та й відсотки кусаються. Використовують і товарні кредити від постачальників, але саме АР дає більше ресурсу виробникові.
Директор Швейцарського бюро співробітництва в Україні Хольгер Тауш підкреслив, що бюджет програми співпраці Швейцарії з Україною становить 100 мільйонів швейцарських франків. Один із її пріоритетів — підтримка в Україні сталого розвитку і АР — саме такий напрям.
Чому Мінагрополітики докладає всіх зусиль, щоб пілотний проект поширився на всю країну (до речі, міністр сподівається, що з розписками в наступному році зможе працювати вся Україна), пояснює заступник міністра Владислава Рутицька. «Важливо розвивати потенціал АПК, адже нині кожен третій долар у країну приносить агроекспорт, кожен п’ятий українець працює в АПК, галузь дає значний внесок у ВВП», — підкреслює вона. І уточнює, що на Полтавщині в цьому році було видано 9 товарних та 1 фінансову АР. Середнє зобов’язання за розпискою — 3 мільйони гривень. Уже й Одеська та Київська області заявляють про бажання працювати з АР.
До речі, функція АР не обмежується виключно поповненням обігових ресурсів сільгоспвиробників. Одночасно створюватиметься база фермерів, які ефективно працюють і добросовісно виконують взяті на себе зобов’язання щодо АР. Це потрібно потенційним інвесторам, які вирішать налагоджувати співпрацю.
На Полтавщині запровадження механізму АР стартувало з проведення «круглих столів», куди запрошували виробників, постачальників, нотаріусів. Окремо відбувалися й семінари для останніх — їм розтлумачували дію нового інструменту. Але голова Полтавської обласної державної адміністрації Сергій Фролов радить областям-новачкам запрошувати на «круглі столи» й банківські установи, які також можуть долучатися до АР.
«Вартість зобов’язань за виданими в області розписками становить майже 40 мільйонів гривень. Терміни погашення: 1 листопада, 15 листопада, 30 грудня. Водночас уже три АР успішно погашено. Аграрії зазначають, що АР у поєднанні з бонусними програмами компаній-постачальників — добра підтримка виробника», — каже він.
І постачальники матеріально-технічних ресурсів зауважують, що АР — простий, зрозумілий та ефективний механізм, який дає змогу дрібному бізнесу дотягнутися до фінансування та розвиватися.
Експерти сподіваються, що в найближчому майбутньому області звітуватимуть уже не про десятки, а про сотні виданих та успішно погашених аграрних розписок.