У житті трудового колективу ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» сталася знакова подія. Заклад переміг у регіональному відборі конкурсу на присудження відзнаки за професіоналізм та милосердя в номінації «Найкращий заклад охорони здоров’я». Відповідний диплом представникам центру вручив у Полтавському академічному обласному музично-драматичному театрі імені М.В. Гоголя перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Дмитро Лунін.
Урочистості з нагоди відзначення найкращих медиків України та нагородження їх нагрудним знаком «Хрест Пантелеймона Цілителя» зазвичай відбуваються в Києві 9 серпня, коли православна церква вшановує пам’ять святого великомученика і цілителя Пантелеймона. З найдавніших часів його вважають покровителем лікарів. Молитви недужих, з вірою звернені до нього, дають полегшення, зцілюють від фізичних і духовних недуг. Святий Пантелеймон увійшов в історію людства як цілитель. Він після смерті батька роздав увесь свій спадок бідним і нужденним, а сам допомагав людям.
Не числом, а вмінням
Усі співробітники центру пишаються тим, що їхню працю так високо оцінили, і готові й надалі сумлінно та самовіддано виконувати професійні обов’язки.
Про епідемічну ситуацію в області, Україні й світі, те, як треба готувати систему охорони здоров’я до можливих викликів, завідувач відділення організації досліджень біологічних факторів лікар-епідеміолог Андрій Байбарза застеріг громадськість області ще торік у січні, перед початком пандемії, на науково-практичній конференції, яка відбулася на базі Української медичної стоматологічної академії. Принагідно він надав усім присутнім відповідні рекомендації.
Андрій Байбарза — висококваліфікований спеціаліст, постійно навчається сам і навчає медичні кадри, розробляє необхідні навчальні, організаційні документи та профілактичні заходи. Саме він відповідав за проведення щоденних протиепідемічних заходів серед громадян України й іноземців, які прибули з Китаю в Нові Санжари на обсервацію. То був його перший практичний досвід боротьби з небезпечною інфекційною хворобою. Так само, як у в.о. генерального директора обласного лабораторного центру Андрія Хайлова, його колег і всіх медиків Полтавщини. За професійну діяльність в умовах пандемії коронавірусної хвороби Андрієві Байбарзі присвоїли звання «Заслужений лікар України».
Це тепер у країні нарешті звернули увагу на епідеміологію, санітарію та гігієну. Пандемія коронавірусної хвороби завдала країні величезних економічних збитків, і найголовніше — від неї постраждало багато людей. На Полтавщині — майже 78 тисяч, 1863 людини померли.
На зв’язку зі світовим центром
Вирішуючи питання проведення протиепідемічних заходів, на початку пандемії ми зіткнулися з нестачею лікарів-епідеміологів, вірусологів, бактеріологів, санітарних лікарів різного профілю та медичних працівників середньої ланки. Унаслідок проведення реформ у галузі їх скоротили майже вчетверо. Заважала повноцінно працювати й попередня міська влада Полтави, яка під час пікової захворюваності населення на COVID-19 залишила колектив міського підрозділу обласного лабораторного центру без даху над головою. У таких надзвичайно складних умовах ті, хто залишився в галузі, перед загрозою об’єдналися й разом з медиками Полтавщини самовіддано протистояли новій біологічній небезпеці. Хоч колеги теж хворіли на COVID-19, у декого з них, їхніх рідних та близьких підступний коронавірус забрав життя.
Ще кілька місяців тому виконувати професійні обов’язки працівникам Полтавського обласного лабораторного центру було надзвичайно складно. Лабораторія і вірусологічна потребували ремонту й невідкладної модернізації. І колектив центру все це зробив за підтримки спонсорів і державних структур. Запустив систему ПЛР-досліджень, яку в області було запроваджено ще 2008 року, перед пандемією свинячого грипу. І наші перші дослідження підтвердив світовий центр грипу в Лондоні.
Потім ми на базі своєї єдиної в області вірусологічної лабораторії показали всім, як треба встановлювати наявність коронавірусної інфекції. А коли на Полтавщині і в Україні запровадили ПЛР-дослідження на COVID-19, вірусологічній лабораторії нашого центру, яку очолює лікар-вірусолог Ірина Байбарза, доводилося працювати в турборежимі. Працівники лабораторії проводили особливо небезпечні дослідження майже цілодобово. Їм допомагали медики з інших підрозділів центру та лікувально-профілактичних закладів області.
Епідеміологів побільшає
На Полтавщині вперше проводили дослідження на наявність збудника COVID-19 у березні 2020 року. А 26 березня в області зафіксували першого підтвердженого методом полімеразної ланцюгової реакції хворого на COVID-19.
Співробітники обласного лабораторного центру розпочинали з менш як 100 досліджень на добу, потім кількість молекулярно-генетичних досліджень збільшили удесятеро, майже до тисячі. Унаслідок проведеного за сприяння Всесвітньої організації охорони здоров’я вивчення (секвенування) геному вірусів, які виявляють у місцевих хворих, вірусологи центру встановили, що в області циркулювали мутантні штами британського і південноафриканського вірусів.
Обласний лабораторний центр у такій складній епідемічній ситуації не тільки бореться з COVID-19 і його мутаціями, а й з безліччю інших хвороб. На базі лабораторії особливо небезпечних інфекцій під керівництвом Людмили Руденко запровадили нові методи лабораторної діагностики, серед них сучасний метод досліджень кліщів на наявність збудників хвороби Лайма. Це захворювання вважається особливо небезпечним. В області цього року вже зареєстрували 47 недужих на хворобу Лайма. І це не остаточно, бо влітку небезпека заразитися нею від кліщів зростає.
Лабораторія особливо небезпечних інфекцій запровадила ПЛР-дослідження на гранулоцитарний анаплазмоз людини (ГАЛ) та моноцитарний ерліхоз людини (МЕЛ). На цьому підрозділ не зупиняється. Досягнуто домовленості з Полтавською стоматологічною академією, що вона направить до центру трьох інтернів, яких тут протягом двох років готуватимуть на лікарів-епідеміологів. Тож через два роки в Полтаві буде вже не двоє таких спеціалістів, як нині, а п’ятеро. Раніше, до реформи, їх було восьмеро. Найближчим часом лікарів-епідеміологів готуватимуть і в інших областях, де є медичні виші. Це ще один крок уперед у розв’язанні проблеми забезпечення кадрами, яка існує в галузі.
ДОВІДКА «УК»
Найвищу в галузі охорони здоров’я відомчу нагороду — нагрудний знак «Хрест Пантелеймона Цілителя» в Україні запровадили 2009 року. Її присуджують за видатні особисті заслуги та сприяння розвитку галузі охорони здоров’я та медичної науки, підготовку медичних кадрів, впровадження сучасних методів діагностики і лікування, сумлінну працю, творчу ініціативу, професійну майстерність, активну санітарно-освітню та профілактичну роботу, благодійницьку діяльність, моральну підтримку хворих та інші здобутки на ниві охорони здоров’я.
Відзнаку погодили і благословили предстоятелі найбільших християнських церков України. У цій нагороді є кілька номінацій: «Найкращий лікар», «Найкращий медичний працівник», «Новатор охорони здоров’я», «За досягнення в міжнародному співробітництві в охороні здоров’я», «Взірець служіння суспільству», «За особистий вагомий внесок у розвиток охорони здоров’я України», «Найкращий управлінець в галузі охорони здоров’я», «Найкращий колектив закладу охорони здоров’я».
Валентин ШАПОВАЛ,
лікар-епідеміолог,заслужений лікар України,
для «Урядового кур’єра»