Верховна Рада України ухвалила законопроект, що передбачає створення в країні Державного бюро розслідувань, яке відповідатиме за розслідування злочинів, що раніше перебували у віданні прокуратури. Депутати зазначають, що така структура має стати аналогом ФБР, а правозахисники сподіваються, що новій структурі вдасться протидіяти свавіллю правоохоронців.
Прокурорам доведеться поділитися повноваженнями
Зокрема бюро повинне виявляти, розкривати і припиняти злочини, пов’язані з діяльністю організованих груп і злочинних організацій. Окрім того, розслідувати випадки тортур та інших злочинів, пов’язаних із жорстоким, нелюдським або принижуючим гідність поводженням або покаранням. А також скоєні прокурорами, слідчими (детективами) Національного антикорупційного бюро, СБУ, органів внутрішніх справ та співробітниками інших правоохоронних органів.
Крім того, воно повинно розслідувати воєнні злочини й злочини, скоєні посадовими особами, які мають особливо відповідальне становище, злочини, скоєні посадовими особами Національного антикорупційного бюро, прокурорами Антикорупційної прокуратури.
Для отримання заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, які розслідуватиме ДБР, створять спеціальну телефонну лінію. Щоб забезпечити подання таких заяв і повідомлень, зокрема й без зазначення імені потерпілого чи заявника, функціонуватиме офіційний веб-сайт ДБР та електронний зв’язок.
«Головним результатом ухвалення закону стане створення організаційно-правових основ запобігання та протидії корупції серед високопосадовців, суддів і прокурорів, унеможливлення корупції під час формування єдиного органу законодавчої влади та недопущення зрощування бізнесу й політики, а також неналежного розслідування використання тортур і пов’язаних з ними злочинів», — йдеться в пояснювальній записці. У ній також наголошено, що законопроект «Про Державне бюро розслідувань» доопрацьовано з урахуванням пропозицій і зауважень прокуратури, правоохоронних і судових органів, юридичних вишів і наукових установ України, правозахисних (зокрема й міжнародних) організацій, а також експертів Ради Європи. Та й самі нардепи, готуючи документ до другого читання, внесли понад 80 поправок, тому суперечок у залі під час обговорення він не викликав. Навпаки, більшість політиків наголошують, що дуже сподіваються на ефективність роботи такої структури.
Як пояснив народний депутат Андрій Кожемякін, главу бюро призначатиме Президент за поданням Прем’єр-міністра. Останній, визначаючи кандидатуру, керуватиметься рішенням спеціальної конкурсної комісії. Відповідно до законопроекту штат центрального апарату бюро та його територіальних управлінь становитиме приблизно півтори тисячі осіб — штатних і позаштатних співробітників. Нова структура повністю звільнить прокуратуру від слідчих функцій. Система бюро складатиметься з центрального апарату, спеціальних підрозділів, навчальних та науково-дослідних установ, а також слідчих та оперативних підрозділів. Крім того, буде створено територіальні управління у Львові, Хмельницькому, Миколаєві, Маріуполі, Полтаві, Краматорську та Києві, які поширюватимуть діяльність на підзвітні їм області.
Закон набуде чинності з дня утворення Кабінетом Міністрів Державного бюро розслідувань, але не пізніше 1 березня 2016 року.
Підслідність по-європейськи
За словами народного депутата Єгора Соболєва, закон про Державне бюро розслідувань — це інструмент, що дає змогу розірвати радянську кругову поруку, коли заарештовують, розслідують і звинувачують працівники одного органу. «У ДБР працюватимуть детективи, які поєднуватимуть функції слідчого й оперативника, — зазначає нардеп Віктор Чумак. — Усіх цих детективів обиратимуть за новою конкурсною процедурою. Ми зможемо перезавантажити і створити новий правоохоронний орган, а не забирати людей з ГПУ, СБУ чи інших органів. Але це залежатиме від голови цього органу. Він призначає заступників, може самостійно створювати власну команду».
Коментуючи ухвалений законопроект, народний депутат Антон Геращенко нагадав, що на створення такого бюро країна очікувала кілька десятків років. «Це один із найважливіших законів, необхідних для наведення порядку в системі прокуратури, — підкреслив політик. — Цю вимогу було закладено ще в Конституції України 1996-го. Для його втілення в життя знадобилося цілих 19 років.
Тепер, після підписання цього закону Президентом, у Генеральної прокуратури залишаться тільки повноваження з нагляду за досудовим слідством та представлення державного обвинувачення у суді, так як у будь-якій європейській країні. Тож сама боротьба за крісло Генерального прокурора тепер стане менш запеклою. Адже у прокуратури не буде стільки каральних повноважень під дахом однієї організації».
На переконання правозахисника Євгена Захарова, створення бюро, яке розслідуватиме злочини чиновників 3—7 рангу, — плюс. Але він висловив застереження: існує велика ймовірність, що з нього згодом зроблять ту саму прокуратуру. Якомога скоріше підписати закон закликає Президента України Amnesty International. Адже саме цей правоохоронний орган займатиметься розслідуванням випадків катувань та жорстокого поводження із затриманими. В організації вважають, що для того, щоб нове бюро було ефективним, подальший процес його створення повинен відповідати таким принципам: незалежності, ретельності, оперативності, громадського контролю. Бюро потрібно наділити адекватними ресурсами і відповідними повноваженнями.
В організації переконані, що бюро стане механізмом підзвітності новоствореної поліції та інших правоохоронних органів. Це відкриває нову сторінку в реформі кримінальної юстиції, створить умови для дотримання прав людини і стане кроком до подолання безкарності правоохоронців.