Перше цьогорічне зібрання Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розпочав розглядом нової державної політики у сфері зайнятості. Він не відкрив уже ні для кого таємниці ні фразою про збільшення рівня доходів українців, ні переносом цього завдання у пріоритетну площину дій уряду. Для досягнення такої цільової мети КМУ швидко дав життя робочій групі. На її плечі ляже відповідальна й копітка робота, суть якої полягає в нарахуванні на практиці підвищеної вдвічі мінімальної заробітної плати. Із такими структурними підланками уряду стикатимуться регіони. Робочі групи працюватимуть в усіх містах та областях нашої країни. Главу уряду інформуватиме щодо успіхів та можливих ухилень у діях можновладців і підприємців віце-прем’єр-міністр Павло Розенко. Прем’єрові найцікавіше бачити показники у цифрах. Він щотижня озвучуватиме статистичні дані та аналізуватиме стан справ із виплатами мінімальної зарплати.
«Найближчим часом ми запровадимо комунікаційні можливості для людей, щоб вони мали змогу нам повідомляти, де і на якому підприємстві не виплачують, занижують чи приховують заробітну плату, — уточнив Володимир Гройсман. — Ми доведемо це рішення до повноцінної реалізації у всіх куточках країни. Я досягну того, щоб кожен роботодавець належно оцінював роботу найманого працівника. Нічого страшного немає в тому, що власник бізнесу трохи менше зароблятиме».
Критикував Володимир Гройсман і політиків, котрі критикують підвищення мінімальної заробітної плати. Головне питання він адресував уже до совісті таких людей.
Чого чекати безробітним?
За головне питання порядку денного взято зміни у формі роботи Державної служби зайнятості. Володимир Гройсман навіть анонсував перехід від «фінансування служби та утримання безробітних» до створення нових робочих місць. «Збираюся дати людям роботу й нормальну заробітну плату, — наголосив він. — Наше завдання на рік — це зростання економіки та визначення умов для збільшення доходів українців. Є чіткі пріоритети в кожному міністерстві. Уже в січні треба визначати план дій і концентрувати увагу команд міністерств і парламентаріїв на ухваленні ефективних рішень. Закликаю всіх, щоб питання із заробітних плат ми тримали у фокусі весь 2017 рік».
Опісля глава уряду повідомив, що Апеляційний суд Києва зобов’язав митницю повернути громадянці Італії мільйон доларів готівкою. Ситуація виникла у жовтні, коли в міжнародному аеропорту «Київ» митники виявили за допомогою рентген-обладнання та вилучили в італійки незадекларовані 230 тисяч євро та понад 783 тисячі доларів. Під час усного опитування жінка заявила про відсутність валюти, а далі свої лії аргументувала дипломатичним імунітетом.
Прем’єра у цій ситуації найбільше обурило те, що під час розгляду цієї справи в суді представникові митниці навіть не надали слова. «Суддя В.В. Мельник одноосібно зачитав рішення суду і закрив засідання. У мене була інформація про те, що митникам пропонували хабар 200 тисяч доларів за повернення цих грошей. 25 мільйонів гривень мали вилучити на користь держави, натомість їх віддали одним рішенням суду», — не приховував обурення глава уряду. Саме тому він звернеться до всіх компетентних органів, зокрема НАБУ, з вимогою перевірити правомірність цього рішення.
З офіційною роботою лише 16 мільйонів
Згодом із трибуни тримав слово міністр соціальної політики Андрій Рева. Він заявив, що відсоток зайнятості працездатного населення України становить 52,6. Із 26 мільйонів осіб працездатного віку з офіційною роботою лише близько 16 мільйонів. Говорив міністр і про втрати країною за 2014—2015 роки 3 мільйонів робочих місць через окупацію Росією частини території Донбасу й Криму.
«Приріст зайнятості в попередні періоди відбувався за рахунок збільшення кількості робітників із некваліфікованою працею, й тепер відсоток таких вакансій у структурі ринку праці України становить 30», — додав Андрій Рева.
А перед засіданням уряду він розповів представникам ЗМІ, що питання компенсації українцям за порушення їхніх майнових прав у результаті російської окупації розглядатимуть у межах мінського процесу.
Перед заходом Павло Розенко робив доповнення до слів міністра соціальної політики. Він розповідав, що КМУ планує розпочати осучаснення пенсій у першій половині 2017 року. Це неможливо буде зробити без 40—50 мільярдів додаткових гривень. «Цей фінансовий ресурс можна буде залучити за рахунок підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, — сказав віце-прем’єр-міністр. — Нам потрібен місяць-два, щоб зрозуміти, чи залучимо ми додатковий ресурс. Усі механізми, схеми осучаснення пенсій, законодавчі акти є. Немає лише одного — додаткового ресурсу Пенсійного фонду. Сподіваємося, що отримаємо додатковий ефект від підвищення мінімальної заробітної плати».
Комунікація на рівні регіонів
У залі засідань пролунав лише один коментар під час ухвалення міністрами рішень. Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко відреагував на постанову, якою у держадміністраціях областей та районів створюють структурні підрозділи, відповідальні за зв’язки з громадськістю, так: «Відтепер громадський сектор зможе долучитися до ухвалення державних рішень на обласному та районному рівнях, по всій вертикалі виконавчої влади. Це рішення допоможе забезпечити на рівні областей та районів системні комунікації з громадськістю, залучити громадський сектор до розроблення рішень на ранніх етапах, сформувати дієві громадські ради. Це крок до розвитку громадянського суспільства у регіональному вимірі».
Згодом КМУ надав 714 мільйонів гривень на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування в січні цього року; затвердив план заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей. Там органи державної влади тимчасово не здійснюють повноважень. Підтримали міністри й порядок імпорту біологічних контрольних та шкідливих організмів, які ввозять для проведення наукових досліджень.
Тут міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий висловлювався так: «Відповідного порядку немає, внаслідок чого імпорт біологічних контрольних і шкідливих організмів не можливий. Брак нормативно-правового управління відповідними відносинами негативно впливає на діяльність наукових установ у сфері карантину та захисту рослин».