КОСМОС

Міжнародна комісія відпрацьовує понад 20 версій причин аварії ракети «Зеніт 3SL», що сталася в лютому у програмі «Морський старт» 

Остаточні висновки розслідування надзвичайної події, що сталася з ракетоносієм українсько-російського виробництва на плавучому космодромі  Sea Launch, обіцяють надати 4 квітня. Про це розповів віце-прем’єр України Юрій Бойко після спільної наради російських і українських спеціалістів на заводі ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.Макарова» («Південмаш») у Дніпропетровську.

«Головне — проаналізувати ситуацію і розробити низку заходів, аби більше такого не сталося. Ми не зірвемо державну програму, пов’язану з космосом», — запевнив Юрій Бойко. За його словами, цього року заплановано ще чотири запуски «Зеніту». Щоб вони були успішними, з Росії повернуть два апарати, які мали стартувати з космодрому Байконур. На спеціальному стенді ретельно перевірять вузли ракет, які викликають сумніви.

Віце-прем’єр також заявив, що загрози співробітництву з Росією у космічній галузі немає. У нас партнерські відносини, спільна програма і спільна проблема, адже два ступені ракети — російські. «Ні про які докори, ультиматуми не йдеться взагалі», — наголосив Юрій Бойко і пообіцяв, що всі заплановані запуски ракет здійсняться за регламентом, затвердженим з російськими колегами. Невеличкі корегування, пов’язані з випробуваннями, не вплинуть на визначені строки.

Нагадаємо, що 1 лютого цього року з ракетно-космічного комплексу «Морський старт» стартував ракетоносій «Зеніт-3SL» з американським космічним апаратом «Інтелсат-27». Однак ракета відхилилася від розрахункової траєкторії польоту, і двигуни першого ступеня РН автоматично відключилися. До цього ракета успішно проходила всі передпускові випробування. «Зеніт» виготовлено дніпропетровськими підприємствами КБ «Південне» та  ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О. Макарова» («Південмаш»). Частину комплектуючих елементів, установку двигуна першого ступеня, розгінний блок і  систему управління виробили на російських підприємствах. Запуск ракети з плавучого космодрому здійснювала міжнародна акціонерна компанія «Sea Launch» (м. Лонг-Біч, штат Каліфорнія, США).

Як повідомлялося (див. «Росія поквапилася звинуватити українських ракетників» у номері «УК» за 2 березня), перший заступник голови Військово-промислової комісії при уряді Російської Федерації Іван Харченко звинуватив українську сторону в падінні ракети. Натомість у Дніпропетровську ці звинувачення ще до завершення розслідування й офіційних висновків міжнародної комісії назвали безпідставними. «Визначено, що аварія сталася через відмову бортового джерела потужності (БДП), яке управляє рульовими двигунами, тому ракета стала некерованою. Але БДП могло відмовити і з причин, не пов’язаних з нашими апаратами», — розповів кореспондентові «УК» заступник керівника центру інформаційних зв’язків КБ «Південне» (Дніпропетровськ) Анатолій Карманов.

БДП було розроблено і вироблено дніпропетровськими підприємствами, спеціалісти яких підтвердили, що аварія сталася через його відмову. Деякі інформагентства в Україні повідомили, що українські інженери визнали свою провину в надзвичайній події. Однак генеральний директор держпідприємства «ВО «Південмаш» Віктор Щеголь кореспондентові «УК» зазначив: «Ми нічого не визнавали…» За словами гендиректора, розроблялося понад 15 версій відмови БДП, нині їх уже понад 20. Можливі як зовнішні, так і внутрішні причини. «Зовнішні причини ми спростували, а серед внутрішніх найімовірніше попадання стороннього предмета. Навіть мікрочастинка, яка могла потрапити трактом керосину, може впливати на параметри, характеристики цього блока, але не може призвести до миттєвої зупинки. Агрегат вийшов на 45 тисяч оборотів, і за півтори секунди обороти впали практично до нуля. Ми ніяк не можемо змоделювати цей процес. Тому нам за ті два тижні, що залишилися, треба провести велику роботу з дослідження гідропроцесів», —  сказав Віктор Щеголь.

Серед версій, що висловлювали деякі спеціалісти, була й така: на заводі недокрутили якусь гайку, тому мікрочастинка й потрапила в агрегат. Людська недбалість чи застаріле обладнання? Ця причина видається досить вірогідною з огляду на важкі часи, які переживає нині «Південмаш». Як розповіли «УК» робітники на умовах анонімності, зараз вони працюють неповний робочий тиждень (по 2-3 дні), невелику зарплату отримують маленькими частинами.

На запитання журналістів щодо обладнання підприємства, яке, можливо, не відповідає необхідним нормам, Юрій Бойко категорично відповів: «ПМЗ постійно переозброюється, модернізується. Обсяги виробництва, досягнуті цього року, дають змогу це робити. Ні про яку відсталість, комплекс неповноцінності мови немає. Україна входить до першої  п’ятірки країн з найбільшим космічним потенціалом. Завершуємо будівництво космодрому в Бразилії за програмою «Циклон» і запустимо звідти супутники нового покоління. Крокуємо в ногу з часом».