У Запорізькій області, як у всій Україні, впроваджують проект «Аграрні розписки в Україні», який уже пройшов випробування у восьми пілотних областях. Із можливостями цього фінансового інструменту ознайомилися й запорізькі аграрії під час круглого столу за участі експертів міжнародної фінансової корпорації (IFC), представників усіх районів, приватного сектору та банківських структур, нотаріусів, постачальників матеріально-технічних ресурсів.
Пілотні проекти у всій країні
Проект IFC «Аграрні розписки в Україні» спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства та Міністерством юстиції поширює новий інструмент фінансування — аграрні розписки на всю країну. Його мета — поліпшити доступ до фінансових ресурсів малим та середнім сільгосптоваровиробникам. У підсумку вони отримують ефективний інструмент, що сприятиме залученню додаткових фінансових ресурсів за рахунок прозорості відносин із кредитором та здешевлення процедури оформлення порівняно із іншими. Уперше інструмент було запроваджено 2014 року для аграріїв восьми областей: Полтавської, Черкаської, Вінницької, Харківської, Хмельницької, Тернопільської, Миколаївської та Сумської, яким було видано 196 розписок на понад 1,2 мільярда гривень. Із січня 2018 року аграрні розписки почали працювати у всій Україні.
— Діяльність Запорізької обласної влади спрямована на те, щоб область перетворилася на територію економічного розвитку, щоб у нашому регіоні приживалися новітні технології, нові підходи до організації праці, нові інструменти фінансування і все, що дає економічний поштовх, — зазначив заступник голови Запорізької ОДА Олександр Бабанін. — Потреба в агарних розписках очевидна. Сільськогосподарська галузь посідає чільне місце в економіці краю.
Тут обробляють 2,24 мільйона га угідь, майже 18 тисяч осіб зайняті в сільському господарстві. Особливо важливу роль відіграють малі та середні сільгоспвиробники — їх в області понад 2,5 тисячі. Потреба агросектору у фінансуванні польових робіт щорічно становить 5,8 мільярда гривень, з них понад 800 мільйонів позичено в банківських структурах. Тож виробникам украй необхідно отримати доступ до матеріальних та фінансових ресурсів.
Суть механізму аграрних розписок — те, що вони розширюють заставну базу, адже заставою виступає майбутній урожай сільгоспкультур, під вирощування яких надають позики. За словами експертів проекту, аграрні розписки дають поштовх розвитку не лише аграрного бізнесу, а й супутніх галузей: постачальників посівного матеріалу, мінеральних добрив, захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, техніки, запчастин до неї тощо.
Селяни дискутують із банкірами
Тренінги з питань упровадження нового механізму фінансування та поширення роботи аграрних розписок триватимуть у всіх районах Запорізької області. На одному з них побував і кореспондент «УК».
Такі ознайомчі заходи пройшли в аграріїв Запорізького району. Вони дізналися, як оформити аграрну розписку, почули про порядок розрахунків і страхування застави. Потім представник одного з дніпровських банків, задіяних у цьому процесі, запропонував аграріям просто на цьому заході свої умови кредитування.
Запорізькі фермери одразу запитали банкіра про відсоткову ставку. Почувши у відповідь 17%, спитали про ставки, наприклад, для турецьких аграріїв, кліматичні умови яких ідентичні з їхніми. Дізнавшись, що турків цей банк кредитує лише під 3%, наші селяни обурилися, бо, на їхню думку, вони нічим не гірші за турків. «Це питання до керівників Нацбанку України, бо є таке поняття, як ризикованість в Україні», — сказала банкір.
Один із фермерів зауважив, що економіка наших сільгосппідприємств не розрахована на такий високий відсоток, він убивчий. За його словами, для аграріїв прийнятні максимум 5%. «Розумію, про що ви говорите, — парирувала працівниця банку, — але ще три роки тому ставка була 26—28%. І мене тішить її зниження».
Координатор проекту «Аграрні розписки в Україні» у Запорізькій області Сергій Чехов розповів запорізьким селянам, що аграрна розписка не передбачає тільки фінансову домовленість. У кожного сільгосппідприємства є постачальники насіння, хімічних засобів, техніки, з якими можна говорити про кредитування. Багато дистриб’юторів готові кредитувати сільгоспвиробників під 1—2%, якщо це будуть матеріальні ресурси, бо потрібна додаткова впевненість, що з ними неодмінно розрахуються. А якщо заставу під майбутній урожай ще й застрахувати, сільгоспвиробник матиме гарантію в завтрашньому дні. Із початку року до кредитування разом з усією Україною долучилися ще три банки, які неодмінно конкуруватимуть між собою в пошуку нових клієнтів.
ДО РЕЧІ
Перша пішла!
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
НОВАЦІЯ. На Рівненщині посвідчили першу аграрну розписку, яка, до речі, започаткувала нову практику роботи сільгоспвиробників із кредиторами у західному регіоні.
«Аграрна розписка — це нова форма доступу аграріїв до фінансових та матеріальних ресурсів, яка підлягає нотаріальному посвідченню та занесенню до Реєстру аграрних розписок, — розставляє акценти директор департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА Надія Переходько. — Скориставшись нею, сільгоспвиробники можуть отримати гроші, насіння, сільгосптехніку під заставу майбутнього врожаю».
Кредитором першої розписки став Агропросперіс банк, позичальником — приватне акціонерне товариство «Мізоцьке ремонтно-транспортне підприємство» Здолбунівського району. Сума зобов’язань — 1,4 мільйона гривень під заставу майбутнього врожаю кукурудзи на площі майже 105 гектарів.
Для Рівненщини як аграрного регіону, що за підсумками 2017 року демонструє приріст у цій галузі 4,2% (це перевищує загальноукраїнський), така практика може стати своєрідним рятівним колом. Адже банківські кредити дорогі.