Переглядаючи розважальні телепередачі, так і хочеться вигукнути: "Та рабині Ізаурі за кількістю глядачів їх рейтинг не переплюнути!" З різних опитувань відомо, що мільйонна аудиторія телеглядачів щодня прикута до голубих екранів, де веселе дійство вихлюпує картинки неперевершеного свята. Танцюристи-аматори і зірки, співаки-початківці й заслужені та народні, ті, що перемагають за гроші (і, погодьтесь, чималі - півмільйона, мільйон), або котрі успішно виходять заміж за мільйонерів - ці яскраві приклади іншого життя захоплюють настільки, що декому стає непереливки й вони кидають роботу вчителя чи слюсаря, медсестри чи двірника і також вирішують "покопатися в собі й розкрити таланти". Є такі, що з року в рік мандрують з одного шоу до другого. Між іншим, втрачаючи кваліфікацію і... зарплату. Здається, країна не працює, а задіяна в цім святі, бо сотнями, тисячами від малого до великого намагаються пробитися в ефір. І всі сподіваються на перемогу та конверт із заслуженим гонораром.
Що й казати, найлегше сьогодні заробити кругленьку суму відомим співакам, артистам, моделям та танцівникам. Причому швидко. Тим паче, їхні гонорари не порівняти із зарплатами пересічних громадян. Тому й рвуться усі на сцену. А якщо, міркую, станеться диво й усіх учасників забезпечать омріяним виграшним квитком, хто тоді в країні створюватиме матеріальні блага?
Хоча таке схоже на фантастику. Але в неї вірять. І не тільки молоді люди. Так, анкетування в одній із київських шкіл показало, що більшість випускників мріють стати артистами, моделями, співаками. Очевидно, вони теж не проти мати великі заробітки й одразу. І в цьому певна "заслуга" нашого доброго голубого вогника, бо замість освітніх програм, які, якщо і є, то у невеликій кількості, нам пропонують більш розважливі та яскраві шоу. Сприйнявши казки за дійсність, готують до престижних спеціальностей своїх чад і батьки, особливо ті, котрі свого часу не змогли реалізувати себе. Тож нав'язують нездійсненну мрію власним дітям. Надивившись таких телепередач, вони визначають їм орієнтир, попри те, мають доньки й сини здібності в тому чи іншому виді мистецтва.
Тим часом у країні відбувається відродження промисловості, а відтак нам потрібні молоді кадри. Не тільки інженери, а й представники робітничих професій - токарі, слюсарі, фрезерувальники, медичні працівники. Хтось закине, що заробітна плата у цих спеціалістів невелика. Але ж роботодавці налаштовані, щоб висококваліфікований токар чи слюсар отримував зарплату не меншу, ніж у юриста чи бухгалтера. Сьогодні держава намагається розв'язати проблеми зайнятості безробітних, незайнятих громадян та людей з інвалідністю, аби всі вони мали доступ до гідної праці. І, як зазначалося нещодавно у Києві на прес-конференції із забезпечення зайнятістю людей з інвалідністю, має бути створено перший в Україні веб-сайт, присвячений працевлаштуванню та зайнятості людей з інвалідністю www.іntrud.gov.ua. Сайт "Інтруд" є першою спробою створити доступне джерело інформації в Інтернеті, де люди з інвалідністю та роботодавці знайдуть корисну для себе інформацію.