Залізний «кінь» ледащу не підкориться

«УК» продовжує серію матеріалів у рубриці «Знайди себе», яка розпочалася матеріалом «Підкорювач твердості» про професію токаря («УК» від 11 лютого 2014 року). У них ми щомісяця розповідатимемо про професії, які, за даними Державної служби зайнятості, нині найзатребуваніші на ринку праці України. Людям, які їх опанували, нескладно знайти роботу, вони отримують хорошу зарплату, а інколи ще й мають пільги, надбавки та доплати. Сподіваємося, що наші публікації стануть у пригоді тим, хто закінчує школу та замислюється, куди піти навчатися і який фах обрати. А також тим, хто, можливо, з якихось причин втратив роботу та планує опанувати іншу спеціальність.

Нині ми дізналися, як здобути професію тракториста-машиніста: де навчатися і де потім можна працювати, на яку зарплату розраховувати. Про це розповіли фахівці Державної служби зайнятості, Міносвіти та Мінсоцполітики.

Цього року вже працевлаштували майже 28 тисяч безробітних

— У січні–квітні 2014 року кількість вакансій за професією «тракторист» і «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» становила 32,5 тисячі. Найбільше їх зареєстровано у Вінницькій (2,8 тисячі), Полтавській (2,7 тисячі) та Дніпропетровській (2,6 тисячі) областях, — повідомили фахівці Державного центру зайнятості.

Водночас кількість зареєстрованих у центрах зайнятості безробітних за відповідними професіями становила 41,3 тисячі осіб, зокрема, найбільше у Вінницькій (3,8 тисячі), Полтавській (3,6 тисячі) та Харківській (2,9 тисячі) областях.

Упродовж січня–квітня 2014 року за направленням Державної служби зайнятості було працевлаштовано 27,9 тисячі таких осіб.

А на 1 травня 2014 року за професією «тракторист» та «тракторист-машиніст сільгоспвиробництва» актуальними були 1,8 тисячі вакансій. Кількість зареєстрованих безробітних за відповідними професіями становила 10,9 тисячі осіб.

Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», інформація про вакансії не повинна містити дискримінаційних вимог за віком і статтю. Отже, працювати трактористами, за бажання та відповідної освіти, можуть і жінки.

У розрізі за регіонами попит та пропозицію для трактористів і трактористів-машиністів можна побачити у таблиці.

Скільки можна заробити

У 2013 році середній розмір запропонованої заробітної плати за вакансіями «тракторист» і «тракторист-машиніст сільгоспвиробництва» становив 1,5 тисячі гривень. При цьому у 7 тисячах вакансій заробітна плата пропонувалась у мінімальному розмірі, а в 160 вакансіях вона становила понад 4000 гривень.

За парту

— Підготовку кваліфікованих робітничих кадрів за професіями «тракторист» і «тракторист-машинiст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва» проводять понад 300 державних професійно-технічних навчальних закладів у 24 регіонах України, — розповів директор департаменту професійно-технічної освіти Василь Супрун.

Серед найпопулярніших та найкращих професійно-технічних навчальних закладів, що забезпечують професійну підготовку громадян за вказаними професіями:

♦ вище професiйне училище №36, село Балин Хмельницької області;

♦ Сарненський професійний аграрний ліцей Рівненської області;

♦ Катюжанське вище професiйне училище Київської області;

♦ Любарський професійний ліцей Житомирської області;

♦ професійно-технічне училище № 22, селище Луків Волинської області;

♦ Чаплинський професійний аграрний ліцей Херсонської області;

♦ Гущинецьке вище професійне училище Вінницької області;

♦ Михайлівське вище професійне училище Запорізької області;

♦ Новоодеський професійний аграрний ліцей Миколаївської області;

♦ Казанківський професійний аграрний ліцей Миколаївської області.

Вступити на навчання за професією «тракторист» можливо на базі базової або повної загальної середньої освіти. Типовими правилами прийому до професійно-технічних навчальних закладів передбачено конкурсний відбір вступників. На першочергове зарахування мають право визначені законодавством пільгові категорії вступників, що також передбачено Типовими правилами прийому.

Учням, які отримують первинну професійну підготовку у професійно-технічних навчальних закладах за державним замовленням, в установленому законодавством порядку виплачують відповідну учнівську стипендію, надають безкоштовно гуртожиток та харчування.

Сучасні професійно-технічні навчальні заклади надають професійно-технічну освіту за професіями широкої кваліфікації, інтегруючи окремі робітничі професії, що популярні та затребувані на ринку праці, в одному робочому навчальному плані.

Наприклад:

— «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; Тракторист-машиніст сільгоспвиробництва (категорії «А1», «А2», «В1», «В2», «В3»); Водій автотранспортних засобів (категорія «С»)»;

— «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; Тракторист-машиніст сільгоспвиробництва (категорії «А1», «А2», «В1»)»;

— «Тракторист-машиніст сільгоспвиробництва (категорії «А», «В», «С», «Д», «Е», «F»); Слюсар-ремонтник»;

— «Тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва (категорії «А1», «А2», «В1»)».

Підготовка за такими програмами дає можливість випускникові адаптуватися до реальних умов сільськогосподарського виробництва та бути мобільнішим на ринку праці. Більш повну інформацію про навчальні заклади та професійно-технічну освіту можна знайти на веб-порталі іproftekhosvita.org.ua.

Категорії, розряди та час навчання

Тракторист-машиніст сільгоспвиробництва має такі категорії: А1, А2, В1, В2, В3, С, D1, Е1, Е2, G1, G2, Н.

Кваліфікаційною характеристикою загальної професії «Тракторист», яка міститься у розділі 2 «Професії робітників» випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 року № 336, для зазначеної професії передбачено 2-й — 6-й кваліфікаційні розряди.

Тривалість навчання під час первинної професійної підготовки тракториста-машиніста сільгоспвиробництва категорії А1 становить близько 1 року, підвищення кваліфікації для отримання інших категорій на базі категорії А1 — 1,5–2 місяці.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі (ПТНЗ) зараховується до трудового стажу, у тому числі безперервного і стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

 Перепідготовка

 Фахівці Державного центру зайнятості також розповіли, що професійне навчання безробітних, в тому числі й за професією «тракторист», організовує Державна служба зайнятості на замовлення роботодавця або для самозайнятості. Воно здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах Державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або безпосередньо у роботодавців — замовників кадрів.

У січні–квітні 2014 року за сприяння Державної служби зайнятості за професіями «тракторист» і «тракторист-машиніст сільгоспвиробництва» пройшли професійну підготовку та перепідготовку 141 безробітний, у 2013 році — 1266 безробітних.

Також професія «тракторист» міститься у Переліку професій, спеціальностей та напрямів підвищення кваліфікації, для навчання за якими може бути виданий ваучер для підтримання конкурентоспроможності осіб, старших за 45 років, на ринку праці (затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №207 «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці»).

Протягом січня–квітня 2014 року 427 осіб, старших за 45 років, отримали ваучери для проходження навчання за професіями «тракторист» і «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», у 2013 році — 2,3 тисячі.

Що повинні вміти

У ПТНЗ у процесі опанування професії тракториста вивчають такі навчальні предмети, як «Основи агротехнології», «Трактори», «Основи слюсарної справи», «Сільськогосподарські машини», «Комплексні системи технічного обслуговування i ремонту сільськогосподарської техніки», «Правила дорожнього руху», «Тех?нічне обслуговування та ремонт» та інші.

Випускники училищ умітимуть керувати визначеними транспортними засобами різних категорій, самостійно працювати на тракторах основних марок та сільськогосподарських машинах, агрегатованих із ними, зернових і спеціальних комбайнах, які використовуються у різних регіонах нашої країни.

Особа, яка закінчила повний курс навчання, виконуватиме регулювальні операції середньої складності на тракторах, сільськогосподарських машинах, зернових і спеціальних комбайнах і автомобілях та всі операції щозмінного технічного обслуговування; виконуватиме збирання, регулювання і випробування вузлів та механізмів середньої складності, усуватиме дефекти, виявлені при складанні, випробуванні вузлів і механізмів; заповнюватиме обліковий лист тракториста-машиніста, оформлюватиме шляхові документи.

Тракторист повинен також знати і вміти виконувати основні технологічні процеси у сільському господарстві, що пов’язані зі впровадженням комплексної механізації, налагоджувати та ремонтувати механізми сільськогосподарських машин, комплектувати машинно-тракторні агрегати для виконання сільськогосподарських робіт, виконувати слюсарні та ремонтні роботи.

Крім основних умінь і навичок, підготовка кваліфікованих робітників за професією «тракторист» у навчальних закладах у сфері професійно-технічної освіти сприятиме отриманню додаткових компетенцій — це і розвиток уваги та концентрації, терпіння і самовладання, вміння працювати в команді як при управлінні транспортними засобами, так і в повсякденному житті.

Де потрібні

 У Міносвіти запевняють: можна впевнено стверджувати, що професія тракториста завжди затребувана, адже вона охоплює усі види сільського господарства.

Згідно із Законом «Про професійно-технічну освіту», випускникам професійно-технічного навчального закладу, які навчалися за державним замовленням, держава гарантує надання першого робочого місця відповідно до одержаної професії. Тому професійно-технічні навчальні заклади плідно співпрацюють із роботодавцями, замовниками підготовки кадрів.

А Олександр Товстенко, директор департаменту заробітної плати та умов праці Мінсоцполітики, інформував, що робітники за цією професією потрібні для керування та обслуговування трактора (заправка паливом, виявлення та усунення несправностей у роботі, участь у поточному ремонті трактора тощо), транспортування різних вантажів, машин, механізмів, металоконструкцій і споруд різної маси та габаритів із застосуванням причіпних пристроїв або устаткування.

Трактористи також можуть займатися будівельно-монтажними роботами (такелажними, підніманням і встановленням опор та устаткування, роботою із будівельно-дорожніми машинами і механізмами тощо) на бурінні свердловин, добуванні нафти й газу, геологорозвідувальних та топографо-геодезичних роботах, у технологічному процесі будівництва суден під час транспортування великих блоків тощо.

А ще вони можуть працювати у зеленому господарстві під час виконання комплексу робіт із підготування ∂рунту, сівби, садіння зелених насаджень, догляду за ними, оброблення їх отрутохімікатами та аерозолями, з утримання міських площ, тротуарів, доріг, парків, скверів у належному стані.

Пільги

Олександр Товстенко також зауважив, що деякі категорії трактористів мають право на пільги та компенсації. Наприклад, відповідно до підрозділу 1 «Відкриті гірничі роботи та роботи на поверхні» розділу І «Гірничі роботи» Списку № 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають трактористи, зайняті в кар’єрах, розрізах і на відвалах.

Згідно із вимогами статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» (далі — закон), право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів, і за результатами атестації робочих місць.

Пунктами «в» та «г» вищезазначеної статті закону передбачено, що чоловіки, які працюють машиністами-трактористами, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, мають право на пенсію на пільгових умовах після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, — після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі.

Крім цього, відповідно до Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.11.1997 року № 1290 (Додаток 1 у редакції постанови Кабміну від 13.05.2003 року № 679) право на відповідну відпустку тривалістю до 4 календарних днів мають трактористи-машиністи сільськогосподарського виробництва і трактористи, зайняті іншими видами роботи.

Також право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів мають трактористи, робота яких пов’язана з асенізацією, прибиранням вулиць та обробленням відходів, відповідно до Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабміну від 17.11.1997 року №1290 (Додаток 2 у редакції постанови Кабінету Міністрів від 13.05.2003 року №679).

Перелік робіт з важкими та особливо шкідливими умовами праці у будівництві, на яких встановлюється підвищена оплата, затверджено постановою Кабінету Міністрів від 12.07.2005 року № 576. У разі якщо трактористи-машиністи зайняті на таких роботах у будівництві, вони мають право на встановлення підвищеної оплати праці.

ОСОБИСТИЙ ДОСВІД: ДВА ПОГЛЯДИ

«Сьогодні треба бути професіоналом»

Олександр РАБЧИНСЬКИЙ,
механізатор-тракторист, 33 роки:

— Мій батько 35 років працював механізатором в одному з колгоспів на Вінниччині. Коли я був школярем, він давав мені кермувати своїм МТЗ-80, звісно, під його наглядом. За потреби я допомагав батькові у ремонті, й мені подобалося розбиратися в техніці, доглядати її. Тому після школи за направленням господарства здобув в училищі професії механізатора-тракториста і водія. Зауважу, що під час навчання треба уважно слухати майстра, та й потім, коли вже працюєш, удосконалювати свої знання, зростати професійно. Класний механізатор-тракторист повинен вміти працювати на всіх видах тракторів та виконувати різну роботу. Це дає можливість почуватися конкурентоспроможним на ринку праці.

Після училища я трохи попрацював і був призваний до армії. Та коли повернувся, то у моєму селі вже не стало господарства. Точніше, інвестор об’єднав землі трьох колишніх господарств, які були поряд. Якщо раніше в одному селі мали роботу 30 механізаторів, то тепер на всі три — лише 10. Не стало роботи, а жити з чогось треба. Тому пішов до міліції — у службу охорони об’єктів. Та невдовзі зрозумів, що ця робота не для мене, бо я люблю працювати на землі, бачити, що зерно, кинуте у неї своїми руками, дає врожай, який годує людей. Тому тільки-но в одному з господарств з’явилося місце механізатора-тракториста, я негайно звільнився і вже працюю тут понад 10 років.

Від мого села до цього господарства — сім кілометрів: на роботу нас возить автобус. Зауважу, що слід вести здоровий спосіб життя, бо навантаження в сезон велике. Так, навесні та влітку доводиться вставати вдосвіта: о 4-й або 5-й годині ранку (як загадає агроном). Дехто у нас працює у дві зміни, а в кого є можливість, то з ранку до вечірніх сутінок. Трактором «Джон Дір» я виконую такі роботи, як сівба зернових культур, оранка, культивація, фрезерування грунту. А ще, оскільки господарство садівниче, готую площі під посадку молодого саду, малини, смородини, суниці. Проводжу ним догляд за ягідниками. Також транспортую зерно (є для цього причеп ємністю 20 тонн) на елеватор. Одне слово, роботу маю до пізньої осені, коли завершують збирати пізні сорти яблук. Потім за графіком ставлю його на ремонт у майстерню.

Моя робота дуже відповідальна. Я маю знати трактор, відчувати його та дивитися за ним так, щоб він завжди був на ходу. Зауважу, що під час догляду за культурами є така робота, яку завтра вже пізно виконувати. Крім того, той чи той агрозахід маю зробити якісно: від цього залежить врожай, а отже і прибутки господарства та його можливості в оплаті праці. Тож треба бути професіоналом, щоб господарство не шукало іншого фахівця, а я сам міг годувати сім’ю.

Звісно, МТЗ-80, на якому працював мій батько, не порівняти з «Джоном Діром». Останній надійний, легший в управлінні, умови праці в ньому кращі, зокрема є кондиціонер. Разом з тим, праця механізатора-тракториста важка. Та для мене насамперед важливо, що професія мені подобається. Взимку отримую за місяць 3 тисячі гривень, а в теплий період — 5. Це нормальна зарплата, яка дає можливість утримувати родину.

Чи порадив би я юним вчитися на тракториста? Якщо любиш техніку і працювати у полі, то, звісно, так. Одначе перш ніж іти вчитися, бажано заздалегідь домовитися про місце роботи, щоб твердо знати, що будеш працевлаштований. Я не знаю, як в інших господарствах, проте працювати у нашому охочих чимало.

«Був трактористом — став домогосподарем»

Петро СТЕПАНЮК,
житель села Стовпець, що на Рівненщині, 52 роки:

— Свого часу я здобув освіту тракториста-машиніста широкого профілю. До початку 90-х, коли в нашому селі був доволі потужний колгосп «Україна», працював і я: на тракторах Т-150, МТЗ-80, ДТ-75, на комбайнах «Нива», «Колос». Обирався депутатом районної ради. А як господарства не стало, пішов на біржу, рік отримував допомогу як безробітний. Далі став домогосподарем — іншого вибору, на жаль, не було. Думав, ненадовго, а вишло, вважайте, ось уже на 20 років.

Сидіти без діла, звісно, не доводиться, бо роботи по господарству, з якого значною мірою виживає сім’я, вистачає. Але, скажу вам, ще із задоволенням сів би на трактор! Та де його взяти? Щоправда, маємо в селі чотири фермери, кожен з яких орендує певну кількість землі. Перебиваються старою технікою, латають-перелатують і, звісно ж, хочуть лише молодих трактористів. Працюють у них кілька наших сільських хлопців. А мені доводиться перебиватися або ж випадковими заробітками, або підпрацьовувати неофіційно: ось, скажімо, на цегельному заводі працював без оформлення. Стажу, відповідно, там не заробив. До речі, загалом маю його 25 років, та чи вистачить цього бодай для мінімальної пенсії, не знаю. Буду дуже вдячний, якщо з’ясуєте для мене це питання.

Чув по місцевому телебаченню, що в службі зайнятості тепер вчать не просто на трактористів, а на працівників фермерського господарства, які отримують і права тракториста та водія за двома категоріями, вивчають бджільництво, тваринництво, землевпорядкування… І це — на найновішій техніці, яка, кажуть, у роботодавців з’явиться тільки завтра. Подумав: може, не зашкодило б і мені поновити те, що вмів, нові навички та знання здобути. Та, з іншого боку, чи за такого ставлення держави до села у роботодавців з’явиться така можливість? Вони ж бо й самі ледь зводять кінці з кінцями: з року в рік невпинно дорожчає все — пальне, міндобрива, насіння, засоби захисту рослин. Тільки праця селянина знецінена до краю! Вже навіть ООН назвала Україну в числі чотирьох держав, які здатні врятувати світ від продовольчої кризи. Який ще сигнал потрібен нашим високопосадовцям, щоб нарешті зрозуміти, на що їм робити ставку і кому допомагати? А нам «допомагають навпаки»: тепер селян, які мають клапоть землі, навіть на облік у службі зайнятості не ставлять — таких наприймали законів.

Від редакції.На прохання Петра Степанюка «Урядовий кур’єр» з’ясував, що для нарахування повноцінної пенсії за віком чоловікам, відповідно до нового пенсійного законодавства, потрібно мати 35 років трудового стажу. Але вже маючи 15 років, можна претендувати на мінімальну пенсію.